«Грузія не має іншого виходу, ніж апелювати до світової спільноти» – військовий оглядач Коба Ліклікадзе

Зиновій Фрис Прага, 23 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Ще сьогодні Рада Безпеки ООН проведе закрите засідання щодо Грузії. Тбілісі наполягає на тому, що його безпілотний літак збив російський винищувач МіҐ-29. Представники Головного штабу військово-повітряних сил Росії заявляють, що літак-розвідник знищили національні засоби військово-повітряних сил Абхазії. Ще раніше президент Володимир Путін дав розпорядження урядові посилити зв’язки з сепаратистськими Абхазією та Південною Осетією. Чого, власне, очікує Грузія від нинішнього засідання Ради Безпеки ООН? З таким першим запитанням Радіо Свобода звернулося до тбіліського військово-політичного оглядача Коби Ліклікадзе.
Кобa Ліклікадзе: Грузія може очікувати адекватної реакції на цьому засіданні.У Тбілісі сподіваються, що остання спроба налагодити торговельно-економічні й фінансові стосунки безпосередньо через представництва Абхазії та Південної Осетії – це пряма, неприкрита агресія. Так розцінює офіційний Тбілісі останні події. Однак, якщо згадати останні засідання Ради Безпеки ООН, то в керівництва Грузії не повинно бути жодних ілюзій.

Радіо Свобода: А якщо конкретніше?

К. Л.: Рада Безпеки ухвалить збалансовану декларацію, комюніке чи заяву. Найімовірніше, це буде заява із закликом і до Росії, і до Грузії дотримуватися духу і букви Московської угоди про припинення вогню і роз’єднання сил від 14 травня 1994 року.

Другий момент полягає в тому, що Росія зараз може мати нові аргументи щодо збитого безпілотного літака-шпигуна. Кремль уже звинуватив Грузію в несанкціонованій воєнній діяльності, яка, мовляв, порушує не лише Московську угоду, а й відповідну резолюцію Ради Безпеки ООН, що належить до мандату Місії ООН зі спостереження в Грузії.

Р. С.: Тобто Тбілісі важко сподіватися на рішення, яке б його задовольнило?

К. Л.: Росія має дуже впливові позиції в Раді Безпеки і тому домагається ухвалення такого рішення, якого вона хоче.

Р. С.: Тоді у когось може виникнути запитання: а навіщо тоді все це?

К. Л.: Грузія не має ніякого іншого шляху. Вона мусить інформувати світову спільноту про те, що Росія з миротворця перетворюється у відвертого агресора. Хіба можна уявити собі країну, яка, з одного боку, є головним посередником у врегулюванні конфліктів, а з іншого – напряму збирається підтримувати і налагоджувати контакти з абхазьким і південно-осетинським керівництвом, оминаючи (я на цьому наголошую!) волевиявлення Тбілісі. Грузії нічого не залишається, як звертати увагу світової спільноти, друзів, стратегічних партнерів на те, що триває ескалація напруженості в регіоні.

Тбілісі діє абсолютно правильно, використовуючи інструменти міжнародних організацій. Це сприяє тому, щоб якось врегулювати цей дуже небезпечний розвиток ситуації.

І Рада Безпеки ООН, і інші міжнародні організації мають побачити: Росія пробує сьогодні використати унікальну модель Косова і механічно перенести його на абсолютно інший конфлікт у Південній Осетії та Абхазії. Цим організаціям належало б жорсткіше відреагувати на спробу Москви дестабілізувати ситуацію. Бо всі ці дії, всі ці погрози Росії Грузії ні до чого доброго не приведуть.

Матеріали до теми:

• Між Москвою і Тбілісі пробігла ще одна чорна кішка • Захід непокоїть те, що Росія підтримує самопроголошені Абхазію та Південну Осетією • Як діє американська публічна дипломатія в Росії і Грузії?