У європейській пресі продовжують обговорювати непрості стосунки Росії з Заходом і прогнозувати можливі шляхи розвитку цих взаємин. Часто цей процес у пресі пов’язують зі складними відносинами Кремля з його «близьким закордоном», особливо з Україною. Чому в Кремлі так бояться Україну, запитує чимало експертів. У європейській пресі також називають ситуацію в українському Криму і проросійські настрої в Донецьку «ґнотом і порохом… за відсутньої поки що іскри».
The Moscow Times публікує статтю відомого московського політолога Андрія Піонтковського, який вважає, що нині спостерігається подальше ускладнення недобрих уже стосунків Росії з Заходом. Автор вважає, що це має чотири головні причини. Перша – це поразка у «холодній війн»і, яка створила «глибоку і поки-що не розв’язану кризу в колективному менталітеті політичного класу країни». Друга – це провал обіцяного ще президентом Володимиром Путіним плану модернізації країни – всю вину за це звалили на «ворожий Захід», який нібито завадив перейти від перерозподілу власності на верхівці, і все завершилося створенням «корпоративної державної моделі» управління. Третьою причиною погіршення взаємин Москви з Заходом є, на думку Андрія Піонтковського, покладання Кремля на своє всесилля завдяки високим цінам на нафту. Четвертою він назвав розцінювання Кремлем кризи Заходу, з його загостренням стосунків із мусульманами, як судна, що тоне й від якого варто дистанціюватися. Хоча, на думку автора статті в The Moscow Times, більшість ісламських екстремістів розглядає Росію як «частину сатанинського Заходу».
Тож єдиною країною, яка допоможе Москві зупинити самовбивчу конфронтацію з західним світом, є Україна, вважає Андрій Піонтковський. Він зауважує, що українського прикладу так бояться в Кремлі з простої причини: київська модель влади є загрозою корпоративній, авторитарній моделі управління Путіна. В Кремлі, як пише Піонтковський, найбільше дбають, щоб «приклад України ніколи не став привабливим для звичайних росіян». Автор статті в The Moscow Times переконаний, що успіх слов’янської України на західному демократичному напрямку – це «смерть путінізму і вияв неспроможності філософії «капіталістів КДБ». Московський політолог вважає, що найкращий спосіб допомогти Росії – це «підтримка вимог України стосовно того, що вона належить до Європи та її інституцій».
Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung у публікації «Порохова бочка Севастополя» аналізує намагання Кремля розпалити антиукраїнські настрої в Криму і на Сході України. Газета зауважує, що нині ще не доводиться говорити про якусь реальну загрозу сепаратизму для України. Але те, що дві третини населення східних та південних регіонів не хоче погіршення стосунків між Києвом і Москвою, у сумі з антиукраїнськими настроями в Севастополі можна вважати для демократичної влади Києва фактором «ґноту і пороху. Не вистачає лише іскри», резюмує Frankfurter Allgemeine Zeitung.
(Прага – Київ)
Тож єдиною країною, яка допоможе Москві зупинити самовбивчу конфронтацію з західним світом, є Україна, вважає Андрій Піонтковський. Він зауважує, що українського прикладу так бояться в Кремлі з простої причини: київська модель влади є загрозою корпоративній, авторитарній моделі управління Путіна. В Кремлі, як пише Піонтковський, найбільше дбають, щоб «приклад України ніколи не став привабливим для звичайних росіян». Автор статті в The Moscow Times переконаний, що успіх слов’янської України на західному демократичному напрямку – це «смерть путінізму і вияв неспроможності філософії «капіталістів КДБ». Московський політолог вважає, що найкращий спосіб допомогти Росії – це «підтримка вимог України стосовно того, що вона належить до Європи та її інституцій».
Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung у публікації «Порохова бочка Севастополя» аналізує намагання Кремля розпалити антиукраїнські настрої в Криму і на Сході України. Газета зауважує, що нині ще не доводиться говорити про якусь реальну загрозу сепаратизму для України. Але те, що дві третини населення східних та південних регіонів не хоче погіршення стосунків між Києвом і Москвою, у сумі з антиукраїнськими настроями в Севастополі можна вважати для демократичної влади Києва фактором «ґноту і пороху. Не вистачає лише іскри», резюмує Frankfurter Allgemeine Zeitung.
(Прага – Київ)