Липнева повінь знищила 50 тисяч тонн або дві третини всього продовольчого зерна в Закарпатській області. Про це кажуть аграрії та обласні чиновники.
Через дощі пшениця проросла і тепер годиться хіба що на фураж. Так само постраждали й інші зернові, а ще частина сільськогосподарських культур. Через це закарпатці вже прогнозують зростання в ціні хліба та більшості продуктів харчування, особливо тих, які вирощуються фермерськими господарствами.
Закарпатські аграрії підрахували попередні збитки від стихії, яка пронеслася Закарпаттям 23-27 липня 2008 року. За офіційними даними Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації, сільське господарство зазнало шкоди на суму в 23 мільйони гривень. Як розповів начальник управління Іван Паук, загалом паводком в області були підтоплені понад 5 тисяч гектарів сільгоспугідь. Найбільше врожаю втрачено на Тячівщині, Рахівщині та Міжгірщині, і це переважно урожай населення. Однак якщо ці райони визнані потерпілими й шкоду вдасться певною мірою компенсувати, то на що сподіватися низинним фермерствам та державним угіддям, які постраждали ще більше, невідомо.
Саме у районах не зарахованих до постраждалих, на Виноградівщині, Берегівщині, Ужгородщині, Мукачівщині, розташовані основні угіддя, де в Закарпатті вирощується продовольче зерно. Лише на Берегівщині в урочищі Чорний Мочар, площа якого становить майже 10 тисяч гектарів, через часткове підтоплення було знищено значну частину врожаю. Проте ні про які компенсації тут не йдеться.
За словами Івана Паука, в низинних районах Закарпатської області через підтоплення угідь втрачено 11,5 тисячі тонн ранніх зернових, 5 тисяч тонн кукурудзи, 2,5 тисячі т картоплі та овочів, змито 325 т грубих кормів.
Стихія знищила 70 % продовольчої пшениці Закарпаття
За інформацією закарпатських аграрних чиновників, до повені в області встигли зібрати всього 30 відсотків усієї пшениці. Якщо врахувати, що область і загалом забезпечує себе хлібом власного виробництва лише на третину від потреби, то виходить, що зараз краю залишилося ледве… відсотків 10. Решту доведеться завозити, що, безперечно, вплине на формування ціни на хліб.
Закарпатські аграрії кажуть, після стихії продовжують збирати зернові бодай на тих територіях, де вже підсохла земля. Прогноз невтішний: через двотижневе простоювання у воді пшениця проросла. А ще відчувається спад обсягів збирання урожаю: якщо до стихії на більшості угідь вдавалося збирати по 36-38 центнерів зернових з гектара, то зараз середня урожайність по Закарпаттю ледве перевищує 30-31 центнери.
(Ужгород – Київ –Прага)
Закарпатські аграрії підрахували попередні збитки від стихії, яка пронеслася Закарпаттям 23-27 липня 2008 року. За офіційними даними Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації, сільське господарство зазнало шкоди на суму в 23 мільйони гривень. Як розповів начальник управління Іван Паук, загалом паводком в області були підтоплені понад 5 тисяч гектарів сільгоспугідь. Найбільше врожаю втрачено на Тячівщині, Рахівщині та Міжгірщині, і це переважно урожай населення. Однак якщо ці райони визнані потерпілими й шкоду вдасться певною мірою компенсувати, то на що сподіватися низинним фермерствам та державним угіддям, які постраждали ще більше, невідомо.
Саме у районах не зарахованих до постраждалих, на Виноградівщині, Берегівщині, Ужгородщині, Мукачівщині, розташовані основні угіддя, де в Закарпатті вирощується продовольче зерно. Лише на Берегівщині в урочищі Чорний Мочар, площа якого становить майже 10 тисяч гектарів, через часткове підтоплення було знищено значну частину врожаю. Проте ні про які компенсації тут не йдеться.
За словами Івана Паука, в низинних районах Закарпатської області через підтоплення угідь втрачено 11,5 тисячі тонн ранніх зернових, 5 тисяч тонн кукурудзи, 2,5 тисячі т картоплі та овочів, змито 325 т грубих кормів.
Стихія знищила 70 % продовольчої пшениці Закарпаття
За інформацією закарпатських аграрних чиновників, до повені в області встигли зібрати всього 30 відсотків усієї пшениці. Якщо врахувати, що область і загалом забезпечує себе хлібом власного виробництва лише на третину від потреби, то виходить, що зараз краю залишилося ледве… відсотків 10. Решту доведеться завозити, що, безперечно, вплине на формування ціни на хліб.
Закарпатські аграрії кажуть, після стихії продовжують збирати зернові бодай на тих територіях, де вже підсохла земля. Прогноз невтішний: через двотижневе простоювання у воді пшениця проросла. А ще відчувається спад обсягів збирання урожаю: якщо до стихії на більшості угідь вдавалося збирати по 36-38 центнерів зернових з гектара, то зараз середня урожайність по Закарпаттю ледве перевищує 30-31 центнери.
(Ужгород – Київ –Прага)