Прага-Київ – Українська національна валюта гривня відзначає свій день народження. Сама назва «гривня» походить від назви прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (на «загривку») і називали «гривна». Слово ж «гривна» у значенні монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ»: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен 300 на рік, заради миру». Це з давньої історії. А в сучасній українській історії – 12 років тому, 2 вересня 1996 року, відповідно до указу тодішнього Президента Леоніда Кучми в Україні почалася грошова реформа. В обіг була введена національна валюта гривня і її сота частина – копійка. Наскільки успішним був цей період ранньої зрілості для гривні? Про це йшлося у розмові Радіо Свобода із президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняком.
– Протягом усіх цих років гривня була практично прив’язана до долара США. Водночас її називають однією з найбільш недооцінених валют у світі. Як довго така тенденція «прив’язаності» може протриматися?
– Ну, те, що вона була прив’язана... Гривня природньо є залежною від стану української економіки. І якщо, починаючи від 1996 року, долар у наших зовнішньоекономічних стосунках займав величезне місце, то в цьому був сенс. І те, що вона недооцінена, то теж тут окрім негативів є й позитиви, хоча б і тому, що така ситуація сприяла експорту української економіки. А як довго вона буде прив’язана ще? Я думаю, що недовго – рік, два... Це пов’язано із загальною ситуацією в світі, загальною ситуацією на міжнародних валютних ринках, із ситуацією в Америці, в Європі, в тому числі, зі співвідношенням курсів різних валют.
– А як саме нинішні зміни на фінансових світових ринках – коливання долара і євро – як це впливає на гривню?
– Оскільки українська економіка відкрита і в нас значна частина економіки залежить від курсу тієї чи іншої валюти, то природньо, що вплив є. І завдання уряду, і Національного банку полягає в тому, щоб оптимізувати цей вплив, звести його до мінімуму з точки зору негативних чинників. Можна сказати, в парі — Національний банк і Уряд — Національний банк значно краще справляється з цим завданням, аніж уряд, тому, що уряд політично заангажований, і дуже часто зміна керівництва уряду ускладнює вироблення довгострокової стратегії. Через те ось є така ситуація.
– Юлія Тимошенко нещодавно радила громадянам тримати гроші тільки в гривнях. Чи це, на Вашу думку, не є небезпечним для тих, хто заробляє в іноземній валюті, адже багато українців працюють за кордоном?
– Ті, що працюють за кордоном, вони й отримують кошти, відповідно, в якійсь іноземній валюті. Мова йде про тих людей, які заробляють тут, в Україні. І на запитання, в якій валюті їм зберігати гроші, я так само можу відповісти: у гривнях. Це, однак, залежить від того, для чого призначені ці кошти. Якщо я накопичу, наприклад, гроші для того, щоб поїхати відпочити, чи ще кудись; чи я збираюсь у відрядження; чи я збираюсь на операцію, лікуватися; чи я збираюсь, скажімо, вчитися в якійсь країні, то очевидно, що тоді є сенс накопичувати ту валюту, в якій ти будеш потім витрачати. Але, в цілому, працюючи в Україні і тут витрачаючи кошти, безумовно, пріоритетною валютою є гривня.
– А якими є, на Вашу думку, перспективи конвертованості гривні?
– Конвертованість будь-якої валюти є функцією від стану тієї чи іншої економіки. Гривня залежить, безумовно, від української економіки. Якщо говорити серйозно, то доти, доки в нас не буде серйозної економічної стратегії і збалансованої економіки, поки не буде внутрішнього ринку і внутрішнього виробника, то це все будуть просто слова.
(Київ – Прага)