Прага – Грузія подала скаргу в Європейський суд з прав людини на протиправні дії Росії на грузинській території у серпневій війні. Росія, у свою чергу, як зауважують чимало спостерігачів, організувала тисячі заяв громадян з Південної Осетії у згаданий суд з приводу грузинської військової операції в Цхінвалі в ніч з 7 на 8 серпня. Європейський суд чи не вперше потрапив у досить скрутну ситуацію. Тим більше, що два члени Ради Європи вперше подали один на одного скаргу з полів війни до цивілізованого суду.
В Європейському суді з прав людини повідомляють, що з Південної Осетії з першого ж дня війни надійшло понад 3 тисячі скарг осетинів на протиправні дії Грузії. Тбілісі, у свою чергу, подав позов до цього суду з обвинуваченнями у воєнних злочинах і етнічних чистках на адресу Москви.
Суд опинився під небаченим навантаженням позовів з Грузії і Росії. Ось що каже Білл Борінґ, професор права з Лондона, який регулярно допомагає російським громадянам у Страсбурзькому суді: «Європейський суд перебуває у неймовірній ситуації. Це перше збройне протистояння між двома членами Ради Європи, що чинить фантастичний тиск на систему. Це велика проблема для Ради Європи ще й тому, що коли держави вступали до цієї організації, вони брали на себе юридичне зобов’язання вирішувати всі проблеми лише мирним шляхом».
Групи з прав людини, зі свого боку, обвинувачують Москву й Тбілісі у порушенні людських прав і в дні війни, і після неї. Рада Європи обвинувачує обидві країни у порушенні своїх зобов’язань. Генсек цієї організації Террі Девіс попередив, що і Росія, і Грузія можуть бути вилучені з числа членів, якщо вони не докладуть взаємних зусиль для припинення беззаконня в зруйнованих війною районах.
Політичний відтінок скарг і взаємний тиск
Олексій Малашенко, регіональний експерт з Карнеґі-Центру в Москві каже з цього приводу: «Ці скарги цілком політично мотивовані. Вони мають явний політичний відтінок і мету – взаємний тиск. Південна Осетія і Росія, з одного боку, і Грузія – з другого, намагаються довести їхню повну правоту і показати, що ми, мовляв, чисті, як голуби».
Дивує раптовий ентузіазм Росії щодо Європейського суду з прав людини і гарантії з боку Москви щодо допомоги заявникам з Південної Осетії, щоб їхні скарги на Грузію надійшли до суду. Адже донедавна Москва гостро критикувала цей суд за його нібито упередженість. Надходить також інформація від свідків та експертів , що Москва координує потік заяв осетинів до суду, щоб унеможливити його діяльність.
Фахівці не виключають, що суд змушений буде витратити до 10 років, щоб ухвалити якесь рішення з цього приводу. Вже згадуваний російський експерт Олексій Малашенко вважає, що це буде дуже цінний досвід для суду з прав людини, попри всі труднощі цього процесу.
(Прага – Київ)
Суд опинився під небаченим навантаженням позовів з Грузії і Росії. Ось що каже Білл Борінґ, професор права з Лондона, який регулярно допомагає російським громадянам у Страсбурзькому суді: «Європейський суд перебуває у неймовірній ситуації. Це перше збройне протистояння між двома членами Ради Європи, що чинить фантастичний тиск на систему. Це велика проблема для Ради Європи ще й тому, що коли держави вступали до цієї організації, вони брали на себе юридичне зобов’язання вирішувати всі проблеми лише мирним шляхом».
Групи з прав людини, зі свого боку, обвинувачують Москву й Тбілісі у порушенні людських прав і в дні війни, і після неї. Рада Європи обвинувачує обидві країни у порушенні своїх зобов’язань. Генсек цієї організації Террі Девіс попередив, що і Росія, і Грузія можуть бути вилучені з числа членів, якщо вони не докладуть взаємних зусиль для припинення беззаконня в зруйнованих війною районах.
Політичний відтінок скарг і взаємний тиск
Олексій Малашенко, регіональний експерт з Карнеґі-Центру в Москві каже з цього приводу: «Ці скарги цілком політично мотивовані. Вони мають явний політичний відтінок і мету – взаємний тиск. Південна Осетія і Росія, з одного боку, і Грузія – з другого, намагаються довести їхню повну правоту і показати, що ми, мовляв, чисті, як голуби».
Дивує раптовий ентузіазм Росії щодо Європейського суду з прав людини і гарантії з боку Москви щодо допомоги заявникам з Південної Осетії, щоб їхні скарги на Грузію надійшли до суду. Адже донедавна Москва гостро критикувала цей суд за його нібито упередженість. Надходить також інформація від свідків та експертів , що Москва координує потік заяв осетинів до суду, щоб унеможливити його діяльність.
Фахівці не виключають, що суд змушений буде витратити до 10 років, щоб ухвалити якесь рішення з цього приводу. Вже згадуваний російський експерт Олексій Малашенко вважає, що це буде дуже цінний досвід для суду з прав людини, попри всі труднощі цього процесу.
(Прага – Київ)