«Надія на приватизацію». Продаж державних підприємств

«Укртелеком», «Турбоатом», Одеський припортовий завод. Скільки грошей може надійти у держбюджет від їх приватизації?

Уряд затвердив список підприємств із державною часткою для приватизації у наступному році. Ласих шматків на кшталт «Криворіжсталі» серед них немає, але є «Укртелеком», «Турбоатом», Одеський припортовий завод. Скільки грошей може надійти у держбюджет від нової можливої хвилі приватизації? Адже під час економічної кризи ціна компаній може зменшитися, і грошей у потенційних інвесторів навряд чи побільшає.
Одеський припортовий завод – кандидат на приватизацію
Нинішнього року від приватизації вдалося виручити тільки 379 мільйонів гривень. А це лише 5% запланованих надходжень від продажу підприємств. Якщо б вдалося продати, наприклад, Одеський припортовий завод, держбюджет поповнився б сумою у 900 мільйонів доларів. Принаймні такий прогноз давали експерти. («Криворіжсталь» продали у 2005-му за 4,8 мільярда доларів).
Яким зараз є становище на Одеському припортовому і чи постраждав він від економічної кризи, дізнавався кореспондент Радіо «Свобода» Петро Каландирець.
Коли саме відбудеться процес приватизації Одеського припортового заводу, точно не знає навіть адміністрація підприємства. Під час робочої поїздки до Одеси в лютому цього року Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко не лише заявляла про те, що процес приватизації підприємства ось-ось відбудеться, але навіть заручилася підтримкою трудового колективу ОПЗ у цьому питанні.
2008 рік наближається до завершення, але плани голови уряду щодо майбутньої долі Одеського припортового заводу залишаються нереалізованими. Адміністрація підприємства про приватизацію з журналістами розмовляти відмовляється і радить звертатися з цим запитанням до Києва, у Кабінет міністрів.
Тим часом, працівники підприємства мають різні думки про перспективи приватизації заводу. Переважає все ж негативне ставлення.
Олена: Негативно. Однозначно негативно, бо у нас є робота і стабільність. Стільки років працюємо тут і все гаразд. Ми, звичайно, не хочемо приватизації.
Іван Петрович: Дивлячись на те, що нині робить наш уряд, я, в принципі, за приватизацію. Буде один господар і, можливо, нормальний. Якщо людина має такі гроші, напевно, вона не дурна і буде зацікавлена в подальшому розвитку підприємства. Більшість людей побоюється змін, бо не завжди вони бувають на краще.
Олександр: Чесно, я навіть сумніваюсь у відповіді. Я ніколи не зустрічався з випадками приватизації і не працював на таких підприємствах. Але, те що відбувається на нашому підприємстві сьогодні, мене цілком влаштовує. Політика керівництва заводу, соціальне забезпечення, захищеність сімей. Чесно кажучи, я напевно проти приватизації, бо завжди лякає невідоме.
Світлана: Я категорично проти, бо завод є прибутковим і такі підприємства, наскільки я розумію, не повинні продавати. Це неправильно. Це схоже на сім’ю, яка не має прибутків і вони продають останнє, навіть те, що їм необхідне. Але, я думаю, що у нас має бути інший вихід.
Степан Кирилович: Я людина вже похилого віку, і мені подобається те, що є, а що буде, невідомо. Якщо взяти Україну в цілому, я ще не знаю жодного об’єкту, який приватизували, і його становище покращилося б.
Працівники підприємства повідомили, що затримок з виплатою зарплати на заводі немає, але падіння гривні відчутно вдарило по кишені. За їхніми словами, проблеми на ОПЗ виникають останнім часом лише зі збутом продукції.
Представники Служби безпеки Одеського припортового заводу намагались перешкоджати спілкуванню кореспондента Радіо Свобода з працівниками підприємства. Журналісту погрожували вивезти його до Миколаївської траси, якщо він не припинить проводити опитування.
Доля «Укртелекому»
«Укртелеком» — це підприємство, від продажу якого можна добряче збагатити бюджет. Торік воно мало прибуток у 267 мільйонів гривень, повідомляли «Українські новини». У квітні уряд затверджував умови продажу 68% «Укртелекому» зі стартовою ціною в 12 мільярдів гривень.
Оксана, що працює на підприємстві, розповіла, які настрої панують зараз у працівників монополіста вітчизняного ринку зв‘язку, який поки залишається в руках держави. «Весь час усі лише про це і говорять, комісії їздять. Готують до продажу наше підприємство…».
Колишній урядовець, нині народний депутат від БЮТ Сергій Терьохін стверджує, що зараз продавати це підприємство не вигідно. «Це зараз не на часі. Телекомунікаційні компанії дуже сильно втратили в капіталізації, грубо кажучи, стали дешевшими, тому, якщо ми хочемо вигідно продати це майно, то треба чекати».
Від приватизації державного майна грошей надходить взагалі мало, бо продажу підприємств перешкоджає нинішнє керівництво Фонду держмайна, вважає Сергій Терьохін. «Політика сьогоднішнього керівництва Фонду Держмайна – нічого не давати на приватизацію. Мені було абсолютно дивно почути підтримку такої політики з боку Секретаріату Президента. Якщо не буде якихось кадрових змін у Фонді, то суми від приватизації (продажу) будуть наближені до нуля».
Зі свого боку, голова Фонду держмайна України Валентина Семенюк-Самсоненко заявила: прихильники Юлії Тимошенко не приховують, що «планують змінити керівників дуже багатьох підприємств, в яких є державна частка». На думку пані Семенюк-Самсоненко, «це робиться для того, щоб напередодні виборів поставити на підприємства, які ефективно працюють, своїх людей, і вивести активи в офшори для фінансування виборчих програм, а потім – хоч трава не рости». Вона впевнена, що продаж держмайна під час економічної кризи є недоцільним, оскільки ціни на підприємства є зараз занизькими. «Національного майна вже мало залишилося, всього 21%! Поки воно збережене. Але за безцінь його не можна продавати. За законодавством, метою приватизації є пошук ефективного власника, а держава на певний момент є ефективним власником, то навіщо продавати?»
Перспективи приватизації
Депутат від Партії регіонів Олексій Плотников вважає, що на рекордні приватизаційні показники наступного року сподіватися не варто. Крім цього, депутат невпевнений навіть у тому, що приватизовані будуть «Укртелеком» чи Одеський припортовий завод.
Безперечно, внаслідок кризи вартість підприємств упала – вони коштуватимуть набагато дешевше, ніж торік, констатує експерт Олександр Рябченко. Але економічна скрута не означає, що на приватизації варто ставити хрест. «Є підприємства, які потребують значних фінансових інвестицій, а в рік економічної кризи вони потребують їх ще більше, ще гостріше, ніж раніше. Саме такі підприємства мають бути виставлені на приватизацію. Адже в держави грошей не буде апріорі, отже в цій сфері має працювати виключно приватний інтерес».
Тим часом в уряді визнають: якщо економічна криза розвиватиметься в першому півріччі наступного року такими ж темпами, як зараз, є ризик, що об'єкти приватизації коштуватимуть ще менше, ніж у першому півріччі нинішнього року. Про це заявляв міністр економіки Богдан Данилишин. А те, що криза розвиватиметься саме так, прогнозує більшість експертів.