Прага – Небо – це справа релігії, а от небеса – планети та зорі — це справа астрономів. Саме цими небесними справами займатимуться науковці різних країн, адже 2009 рік ООН проголосила роком астрономії. Офіційні церемонії відбудуться в Парижі 15 січня. Любителі зірок можуть стежити за усіма заходами року астрономії в інтернетівському всесвіті за адресою http://www.astronomy2009.org/webcast
ООН представляє рік астрономії як світовий науковий захід, що має об’єднати астрономів у міжнародній багатокультурній сім’ї науковців у пошуках відповідей на вічні людські запитання.
У наш час швидкого наукового та технологічного прогресу релігія та астрономія нібито нічого не мають спільного, однак, як свідчать заплановані заходи року астрономії, релігія і астрономія в минулому були то союзниками, то ворогами.
Древні Персія, Індія та Греція зробили перші важливі відкриття у сфері астрономії. Птоломей вірив, що в центрі космосу була земля, навколо неї кружляли планети та зорі. Західний світ дотримувався цього переконання аж до 16 століття, коли Коперник, всупереч церкві, в центрі всесвіту поставив сонце. Галілео Галілей підтвердив теорію Коперніка, за що Ватикан посадив його в тюрму за єресь. Але за це міжнародний рік астрономії присвячений саме йому, адже 400 років тому в 1609 році Галілей відкрив для себе і для нас таємниці нашої космічної системи.
Для мусульман астрономія – це просто наука
Між Птоломеєм та Галілеєм найбільші відкриття в царині астрономії зробили мусульманські вчені, при цьому розробляючи математичні схеми для доведення своїх відкриттів. Професор Колумбійського університету в Нью-Йорку Джордж Саліба є автором книги «Ісламська наука та доба відродження». Він простежує безпосередній зв’язок між ісламською золотою епохою астрономії та добою Просвітництва в Європі.
Ісламська цивілізація довела, що астрономія – це просто ще одна наука. Вона пояснює фізичний світ, що існує навколо нас, мовою математики. Ця наука мусить бути послідовною у своєму поясненні математичною мовою фізичних феноменів. Саме ця внутрішня наукова послідовність є чи не найважливішим внеском ісламської астрономії, вважає професор Джордж Саліба.
Бажання знайти правду лежить поміж вірою та наукою, переконаний американський астроном та католицький священик Ґі Консольмано. Релігія пояснює мені, хто створив світ, а наука пояснює, як він це зробив, каже священник. Щоб це зрозуміти, подивіться вночі на зорі. «Саме астрономія та релігія доводять нам, що ми не живемо в плоскому світі, де «я» є центром космосу. Ми є частиною значно більшого і прекрасного Всесвіту», – переконаний отець Консольмано.
(Прага – Київ)