Київ – Скандал навколо закону про захист кажанів, який так і не ухвалила Верховна Рада, зробив Україну «білою вороною» у світі, вважають екологи. Про те, що загрожує цим тваринам, хто бореться за їхній порятунок, і чи можуть кажани, скажімо, допомогти у подоланні економічної кризи?
«Угода про збереження кажанів» – це одна з міжнародних угод у рамках Боннської конвенції про збереження мігруючих видів, до якої Україна приєдналася з-поміж інших 108 країн.
Начальник відділу охорони тваринного світу Мінприроди Володимир Домашлінець вважає, що закон «Про поправки до Угоди про збереження кажанів у Європі» необхідний: така вже правова система в Україні, що для ратифікації всіх міжнародних угод потрібні відповідні закони. Не ухваливши цей закон, Україна порушила цілу низку міжнародних угод, а ще поставила під загрозою знищення 12 видів тварин, занесених до Червоної книги.
Кажани: загроза національній безпеці чи вихід із кризи?
Тим не менше, частина депутатів, зокрема, члени Партії регіонів, побачила в ньому приховану загрозу: бо кажани відривають від більш нагальної роботи! Закон так і не набрав належної кількості голосів. Але, за словами керівника дружини з охорони природи «Зелене Майбутнє» Олега Андроса, на «праведне» обурення Верховна Рада витратила час, достатній, щоб проголосувати «за» і ухвалити ще низку антикризових нормативних актів. Безневинні тварини просто стали черговою розмінною монетою у політичних баталіях, зазначає Олег Андрос.
Загалом кількість кажанів в Україні за останні 40 років зменшилася більш ніж у 100 разів. Вони гинуть від пестицидів, їх виганяють із горищ та печер – такі факти оприлюднюють екологи. У той же час користь від кажанів – просто неймовірна: за добу одна їхня колонія знищує 130 кілограмів шкідливих комах, і зупиняє навалу будь-яких сільськогосподарських шкідників.
Саме кажани здатні допомогти сільському господарству України обходитися без пестицидів, підняти врожаї та достойно вийти із кризи, вважає голова Українського посту з охорони кажанів НАН України Олена Годлевська.
«Економічне процвітання пов’язане зі зменшенням використання пестицидів, і збільшенням чисельності кажанів. Але, на жаль, їхні темпи розмноження навіть менші, ніж у людини. А в Україні діє ще один руйнівний чинник: традиційне негативне ставлення до цієї тварини. Ми стикалися з абсолютно дикими випадками: в одній з печер Тернополя знайшли кількох тварин, яких було вбито і пошматовано», – зазначає Олена Годлевська.
Будівельники пакують червонокнижних тварин і вивозять на сміття
На допомогу симпатичним і беззахисним істотам прийшла наукова спільнота. При Національному університеті біоресурсів та природокористування створено Центр реабілітації кажанів. Саме сюди жителі Києва передають їх, коли знаходять на дахах, у підвалах та закапелках під час ремонту, говорить засновник Центру Володимир Тищенко.
«Ми поміщаємо їх у зимівельні приміщення, а навесні випускаємо. Один із останніх випадків трапився біля Золотих Воріт. Колонія рудої вечірниці, зникаючого виду кажанів, забилася під гіпсокартонну стіну. Керівник офісу наказав робітникам розібрати стіну і скласти тварин до мішка. Нам зателефонували в останній момент: «Або заберіть, або ми їх викинемо». На жаль, після такого поводження вижило з них близько половини...», – розповів Центр реабілітації кажанів
Сьогодні, незважаючи на фінансову кризу, у багатьох країнах світу ухвалюють закони на захист тварин. Адже природа нині перебуває у ще більшій кризі, ніж людство. Днями Німеччина виділила на захист біологічного різноманіття півмільярда євро. Країни Африки – не скаржаться на свою бідність, а готують окрему конвенцію із захисту кажанів. А в Україні все з точністю до навпаки.
Науковці кажуть, що в кажана слух – чи не найкращий у світі. А у людини, мабуть – найгірший. Бо ми вперто не чуємо, як ці крилаті істоти волають про допомогу.
(Київ – Прага)