Прага – Яблука, наприклад, дуже потрібне джерело матеріальних надходжень для Хадіджи і її родини влітку але надзвичайні часи змусили її до неординарних дій. У зв’язку з серйозними перебоями у постачанні енергії, що взимку дуже відчутно, вона вирішила, що сімейний сад найкраще використати, як джерело дров для кухонної печі, яка тепер служить головним джерелом тепла в хаті.
«Нас залишають у такому відчаї. Я проріджувала гілки дерев щоб в печі був вогонь. На жаль ціни не стають нижчими», – каже Хадіджа. Фактична відсутність природного газу і електрики, котрі вмикають лише на годину, та подорожчання вугілля і дров залишили Хадіджу і її односельців у Долині Рашт на сході Таджикистану без великого вибору.
Подібна ситуація в більшій частині Середньої Азії, де нестача електрики позбавляє мільйони людей такої повсякденної потреби, тоді як більшість цивілізованого світу забезпечені електрикою, фактично, безперебійно.
Для гірських частин Таджикистану та Киргизстану основою основ в енергетиці є все ж вода.
Вода і енергетика – предмет дискусій країн-сусідів
Таджикистан і Киргизстан сподівалися на вирішення водноенергетичних проблем під час зустрічі на найвищому рівні у Москві, де 4 лютого відбувалися наради Організації Угоди з колективної безпеки та Євразійського економічного співтовариства. Тим більше, що гострота ситуації щодо води і проблем із електроенергетикою між азійськими республіками вже викликала коментарі з боку російського президента Дмитра Медведєва.
Таджицька влада збвинувачує Узбекистан в енергетичній кризі для Душанбе, мовляв, сусіди заважають імпорту електроенергії до таджиків через узбецьку територію. Президенти трьох країн – Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану приїхали до Москви у сподіваннях знайти компроміс.
Таджики сподіваються завершити каскад гірських електростанцій Рогунської системи і навіть продавати після цього електроенергію. Киргизький президент Курманбек Бакієв прибув до Москви раніше, 2 лютого, щоб домовитися з президентом Медведєвим про фінансування завершення Камбаратинської ГЕС. І Рахмонов, і Бакієв боятья, що Кремля стане на бік Узбекистану, який перебуває нижче по течії Нарину і боїться залишитися без води. Адже 22 січня Медведєв сказав у Ташкенті, що будь-які електростанції в регіоні мають будуватися з урахуванням інтересів усіх сусідніх держав.
Росія намагається ділити і контролювати, але...
Таджикська влада реагувала найбільш різко на позицію Ташкента і обіцяє продовжувати свій проект із каскадом електростанцій. І тут Душанбе чекало в Москві розчарування, бо зустріч Медведєва і Рахмонова, яка планувалася раніше, була скасована. Оглядачі не виключають, що Москва намагалася покращити стосунки з Узбекистаном за рахунок Таджикистану, який, як зауважували експерти, дотепер був чи не найбільш надійним союзником Москви. 3 лютого Медведєв зустрівся лише з Бакієвим.
Експерти вважають, що Росія не здатна бути реальним посередником між країнами в Середній Азії. Енергетичний аналітик із московського Центру Карнеґі Олексій Малашенко вважає, що Москва не здатна тут формулювати свої позиції так, щоб різні сторони сприймали їх, тому, на думку Малашенка, намагання Таджикистану і Узбекистану знайти нових посередників можуть у майбутньому ослабити позиції Росії в регіоні.
Оглядачі вважають, що врешті-решт три країни Середньої Азії намагатимуться самі шукати компромісів і менше сподіватися на Москву. Бо навряд чи діти згаданої вже Хадіджі чекатимуть поки політики цих країн знайдуть спільну мову. Старша донька Хадіджі – Ґуланьдом – зазначає, що не можна розраховувати на владу чи ще на когось, а треба самим вирішувати свої проблеми.
(Прага – Київ)
Подібна ситуація в більшій частині Середньої Азії, де нестача електрики позбавляє мільйони людей такої повсякденної потреби, тоді як більшість цивілізованого світу забезпечені електрикою, фактично, безперебійно.
Для гірських частин Таджикистану та Киргизстану основою основ в енергетиці є все ж вода.
Вода і енергетика – предмет дискусій країн-сусідів
Таджикистан і Киргизстан сподівалися на вирішення водноенергетичних проблем під час зустрічі на найвищому рівні у Москві, де 4 лютого відбувалися наради Організації Угоди з колективної безпеки та Євразійського економічного співтовариства. Тим більше, що гострота ситуації щодо води і проблем із електроенергетикою між азійськими республіками вже викликала коментарі з боку російського президента Дмитра Медведєва.
Таджицька влада збвинувачує Узбекистан в енергетичній кризі для Душанбе, мовляв, сусіди заважають імпорту електроенергії до таджиків через узбецьку територію. Президенти трьох країн – Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану приїхали до Москви у сподіваннях знайти компроміс.
Таджики сподіваються завершити каскад гірських електростанцій Рогунської системи і навіть продавати після цього електроенергію. Киргизький президент Курманбек Бакієв прибув до Москви раніше, 2 лютого, щоб домовитися з президентом Медведєвим про фінансування завершення Камбаратинської ГЕС. І Рахмонов, і Бакієв боятья, що Кремля стане на бік Узбекистану, який перебуває нижче по течії Нарину і боїться залишитися без води. Адже 22 січня Медведєв сказав у Ташкенті, що будь-які електростанції в регіоні мають будуватися з урахуванням інтересів усіх сусідніх держав.
Росія намагається ділити і контролювати, але...
Таджикська влада реагувала найбільш різко на позицію Ташкента і обіцяє продовжувати свій проект із каскадом електростанцій. І тут Душанбе чекало в Москві розчарування, бо зустріч Медведєва і Рахмонова, яка планувалася раніше, була скасована. Оглядачі не виключають, що Москва намагалася покращити стосунки з Узбекистаном за рахунок Таджикистану, який, як зауважували експерти, дотепер був чи не найбільш надійним союзником Москви. 3 лютого Медведєв зустрівся лише з Бакієвим.
Експерти вважають, що Росія не здатна бути реальним посередником між країнами в Середній Азії. Енергетичний аналітик із московського Центру Карнеґі Олексій Малашенко вважає, що Москва не здатна тут формулювати свої позиції так, щоб різні сторони сприймали їх, тому, на думку Малашенка, намагання Таджикистану і Узбекистану знайти нових посередників можуть у майбутньому ослабити позиції Росії в регіоні.
Оглядачі вважають, що врешті-решт три країни Середньої Азії намагатимуться самі шукати компромісів і менше сподіватися на Москву. Бо навряд чи діти згаданої вже Хадіджі чекатимуть поки політики цих країн знайдуть спільну мову. Старша донька Хадіджі – Ґуланьдом – зазначає, що не можна розраховувати на владу чи ще на когось, а треба самим вирішувати свої проблеми.
(Прага – Київ)