Київ – Найменше довіряють владі на пострадянському просторі громадяни України. Такі результати опитування, яке провела американська соціологічна агенція «Ґелап» упродовж останніх трьох років. Низький рівень довіри до влади показують і дослідження українських соціологів. Про що свідчать такі результати, і які наслідки можуть мати подібні суспільні настрої українців?
85% українців не схвалюють діяльності своїх державних лідерів, тоді як у цілому задоволені їхньою роботою лише 4 %. Такими є підсумки дослідження соціологів агенції «Ґелап», яке провели у травні цього року. Дослідники запевняють, що в Україні спостерігається найнижчий рівень довіри до влади не лише з-поміж пострадянських країн, але й у світі.
Для порівняння, в Литві довіряють владі 13%, у Росії – 56, а в Азербайджані та Казахстані – понад 70%.
Незадоволення українців фахівці агенції «Ґелап» пояснюють тривалим протистоянням між Президентом Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, яке за останні півтора року повністю паралізувало політичну діяльність в Україні. Як наслідок, рівень довіри учасників опитування до кожного з цих лідерів виявився вкрай низьким.
Церква – популярніша за Президента
Зокрема, Ющенку довіряють лише 7% громадян, Тимошенко – лише кожен п’ятий. У сусідній Росії президенту Дмитру Медведєву та прем’єру Володимиру Путіну довіряють відповідно 68 та 77% громадян.
Опитування проводилося на вулицях міст, методом усного інтерв’ю. Такі самі дослідження минулого та позаминулого років свідчать, що раніше українці довіряли владі дещо більше.
Про низьку популярність дій українських лідерів свідчать і національні дослідження. Зокрема, останнє опитування центру Разумкова показало, що 85% громадян вважають дії керівництва держави неправильними. Цікавим є те, що найбільше українці довіряють церкві (дві третини опитаних), а найменше – банкам, політичним партіям та центральним органам влади – 4 та 2,5 %.
Недовіра владі відображає величезний пласт політичних та соціальних проблем у країні, але водночас вона є ознакою «дорослішання» суспільства й ознакою початку позитивних змін, вважає заступник директора соціологічної служби центру Разумкова Михайло Міщенко.
«Рівень задоволення діями влади пов’язаний з двома чинниками: і якість дій влади, і рівень запитів суспільства, – говорить соціолог. – Тобто, в Україні спостерігаємо не лише проблеми зі владою, але й високі суспільні запити до неї. Таким чином, недовіра до влади сигналізує про близькі політичні зміни у державі. Цим пояснюється феномен «пошуку нового кандидата» і відносно високий рейтинг Арсенія Яценюка, пов’язаний передусім із тим, що він фактично не був при владі».
Розчарування у владі – шанс на майбутнє
У центрі Разумкова вважають, що недовіра до можновладців є характерною рисою українського соціуму. Довіра зростала лише у 1999 та 2005 році, після президентських виборів, і це було винятком із загальної закономірності
Втім, частина науковців взагалі не погоджується з результатами подібних опитувань. Найнижчий у світі ступінь довіри до влади в Україні – це перебільшення, переконана академік НАН України, директор Інституту демократії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
«По-перше, наше населення не дуже звичне брати участь у такого роду дослідженнях і тому не завжди щиро відповідає, – каже вона. – По-друге, наскільки мені відомо, коли опитування стосується електоральних уподобань, рівень відмов брати в ньому участь сягає 60% ».
Елла Лібанова не заперечує, що українці не задоволені нинішньою владою. Проте вважає, що реальний рівень довіри до неї є набагато більшим, ніж 4 відсотки.
(Київ – Прага)
Для порівняння, в Литві довіряють владі 13%, у Росії – 56, а в Азербайджані та Казахстані – понад 70%.
Незадоволення українців фахівці агенції «Ґелап» пояснюють тривалим протистоянням між Президентом Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, яке за останні півтора року повністю паралізувало політичну діяльність в Україні. Як наслідок, рівень довіри учасників опитування до кожного з цих лідерів виявився вкрай низьким.
Церква – популярніша за Президента
Зокрема, Ющенку довіряють лише 7% громадян, Тимошенко – лише кожен п’ятий. У сусідній Росії президенту Дмитру Медведєву та прем’єру Володимиру Путіну довіряють відповідно 68 та 77% громадян.
Опитування проводилося на вулицях міст, методом усного інтерв’ю. Такі самі дослідження минулого та позаминулого років свідчать, що раніше українці довіряли владі дещо більше.
Про низьку популярність дій українських лідерів свідчать і національні дослідження. Зокрема, останнє опитування центру Разумкова показало, що 85% громадян вважають дії керівництва держави неправильними. Цікавим є те, що найбільше українці довіряють церкві (дві третини опитаних), а найменше – банкам, політичним партіям та центральним органам влади – 4 та 2,5 %.
Недовіра владі відображає величезний пласт політичних та соціальних проблем у країні, але водночас вона є ознакою «дорослішання» суспільства й ознакою початку позитивних змін, вважає заступник директора соціологічної служби центру Разумкова Михайло Міщенко.
«Рівень задоволення діями влади пов’язаний з двома чинниками: і якість дій влади, і рівень запитів суспільства, – говорить соціолог. – Тобто, в Україні спостерігаємо не лише проблеми зі владою, але й високі суспільні запити до неї. Таким чином, недовіра до влади сигналізує про близькі політичні зміни у державі. Цим пояснюється феномен «пошуку нового кандидата» і відносно високий рейтинг Арсенія Яценюка, пов’язаний передусім із тим, що він фактично не був при владі».
Розчарування у владі – шанс на майбутнє
У центрі Разумкова вважають, що недовіра до можновладців є характерною рисою українського соціуму. Довіра зростала лише у 1999 та 2005 році, після президентських виборів, і це було винятком із загальної закономірності
Втім, частина науковців взагалі не погоджується з результатами подібних опитувань. Найнижчий у світі ступінь довіри до влади в Україні – це перебільшення, переконана академік НАН України, директор Інституту демократії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
«По-перше, наше населення не дуже звичне брати участь у такого роду дослідженнях і тому не завжди щиро відповідає, – каже вона. – По-друге, наскільки мені відомо, коли опитування стосується електоральних уподобань, рівень відмов брати в ньому участь сягає 60% ».
Елла Лібанова не заперечує, що українці не задоволені нинішньою владою. Проте вважає, що реальний рівень довіри до неї є набагато більшим, ніж 4 відсотки.
(Київ – Прага)