Бундестаг розчистив шлях для ратифікації Лісабонської угоди

Прапор Європейського союзу перед Рейхстагом, в приміщення якого знаходиться Бундестагу (нижня палата німецького парламенту), Берлін, 5 червня 2009 року.

Німеччина – Ратифікації Лісабонської угоди в Німеччині більше ніщо не заважає. У вівторок Бундестаг остаточно ухвалив чотири супровідні закони, розробляти які довелося після рішення Федерального конституційного суду.
Ще в червні Федеральний конституційний суд розглянув подання низки політиків, які вимагали перевірити Лісабонську угоду на відповідність Основному закону. Вердикт суду тоді був таким: документ можна ратифікувати тільки в тому разі, якщо Бундестаг і Бундесрат матимуть право активніше впливати на європейську політику. Для цього німецьким депутатам довелося терміново розробити додаткові закони, які б супроводжували Лісабонську угоду.

І от парламент ці закони ухвалив. За них проголосувало більше, ніж дві третини депутатів – усі парламентські фракції за винятком народних обранців від Лівої партії. Вони хотіли б винести питання Лісабонської угоди на референдум. Згідно із супровідними законами, уряд Німеччини зобов’язаний заручатися згодою парламентарів, якщо йдеться про передачу Брюсселю будь-яких компетенцій.

«Німеччина залишатиметься двигуном ЄС»

Попри те, що Бундестагу довелося доопрацьовувати питання Лісабонської угоди, німецькі політики запевняють, що вони прагнуть, аби Німеччина й надалі відігравала провідну роль у питанні європейської інтеграції. «Німеччина залишатиме за собою проєвропейську ініціативу й залишатиметься двигуном Європейського Союзу», – заявила канцлер Анґела Меркель, виступаючи у вівторок у Бундестазі.

Очікується, що 18 вересня супровідні закони до Лісабонської угоди ухвалить також представництво федеральних земель Бундесрат. Після цього німецький президент Горст Кьолер нарешті зможе поставити свій підпис під документом і процес ратифікації буде завершено.

Крім Німеччини, Лісабонську угоду ще не ратифікували Польща й Чехія. А в Ірландії в жовтні планують провести повторний референдум з цього питання. Лісабонська угода покликана реформувати Європейський Союз, зробивши його стрункішим, більш дієздатним і ще більш демократичним.

(Німеччина – Прага – Київ)