Чим відрізняється американська гризня від української

Олександр Народецький

Лондон – Інколи може бути дуже корисним на мить вирватися із власного середовища і озирнутися на те, які політичні баталії потрясають суспільства за кордоном.

Можна тоді порівняти своїх політиків із чужими. Невже й інші займаються подібною гризнею, що і свої? І за що гризуться інші, бо достатньо є зрозумілим, чого не можуть поділити вітчизняні.

За напруженням політичних пристрастей в Америці зараз так само гаряче, як і в Україні. Знову вкотре за останні мінімум 20 років клином зійшлися демократи і республіканці в питанні реформування системи охорони здоров’я.

Хто за

Деякі реальні цифри існуючого стану медичного обслуговування у Сполучених Штатах, очевидно, зашкалюють і викликають змішані почуття в багатьох європейських суспільствах.

США – протестуючі проти реформи охорони здоров’я, запропонованої президентом Бараком Обамою. Коледж Парк, штат Меріленд, 17 вересня 2009 р.
Адже на сьогоднішній день в Америці залишаються без сталого медичного обслуговування майже 50 мільйонів громадян. За кількістю населення – це майже ціла Україна.

Демократична партія закликає зробити все можливе і силами держави профінансувати реформу повного медичного забезпечення всіх громадян без винятку.

Слушна мета, яку підтримує досить значна частина населення країни. За деякими підрахунками, на цю реформу Сполучені Штати повинні були б витрачати від 900 мільярдів до одного трильйона доларів.

Хто проти

Натомість республіканці виступають проти цієї акції, вважаючи, що запровадження такого фінансування може призвести до непоправних процесів у всій американській економіці. Також дуже слушна позиція.

Демократи пропонують різні варіанти покриття видатків на реформу, але це, поки що, не переконує їхніх опонентів.

Минулого тижня у відкритий бій включився особисто президент Барак Обама, який виступив на спільному засіданні обох палат Конгресу із категоричною підтримкою реформи.

Мас-медіа відразу ж провели паралель між цією акцією і подібною кампанією, котру проводив президент Білл Клінтон у 1993 році.

Тоді Клінтон отримав поразку. Реформа на довгий час перейшла у «форму» мрій і критики. Сьогодні Америка переживає чергову спробу здійснення такої реформи.

Хто переможе


Чи пощастить Обамі більше, ніж Клінтону – це зараз є змістом багатьох зусиль демократів, щоб переконати помірковану частину республіканців приєднатися до реформи і проголосувати за неї в Конгресі.

Якщо в американському Конгресі можна було б «розрулювати» ситуації за допомогою грошей , підкупів і хабарів, то, ймовірно, демократам вдалося б проштовхнути їхню реформу. Країна далеко не бідна. Грошей вистачає в обох таборах.

Однак конгресмени вже не раз переконувалися, що приховати майже нічого не можна, оскільки система перевірки і контролю зараз не відстає від усіх можливих спокус заробити додатково на державній службі. Можна цю службу легко втратити і назавжди.

Як діяти

Чи не із прихованою заздрістю, а відтак і зі спортивним інтересом спостерігають законодавці багатьох західних країн за грошовими процесами в стінах Верховної Ради України, про що у світі вже давно ходять легенди?

Хто тільки не критикував народних депутатів у причетності до продажу своїх голосів. Доходило навіть до того, що не лише супротивники, а й самі депутати накидалися на членів своїх фракцій зі звинуваченнями в отриманні грошей за підтримку тих чи інших проектів під час голосування.

Згідно з відомими громадськості історіями, перекуповування депутатів Верховної Ради – це зовсім не політичне, а скоріше технічне питання.

Подібна техніка у США не спрацьовує. І хоча Сполучені Штати, як і будь-яка інша держава, не застраховані від корупції, прояви цього явища в такій очевидній і грубій формі просто немислимі.

Вибору нема

Якщо в Україні можуть до якогось очевидного корупційного акту поставитись із зрозумінням, що називається – крізь пальці, то в Америці «цей номер уже не пройде».

Можливо, і хочеться, але безумовно – колеться. Якщо вже викрили – то плати. Чим завгодно – грошима, кар’єрою, перебуванням за ґратами. У «країні великих грошей», на самі гроші дивляться як на можливу провокацію.

От і доводиться американським політикам кожного разу шукати компроміс, домовлятися, узгоджувати позиції, переконувати і так далі.

І насамперед знаходити підтримку в суспільстві. Це дуже сильно впливає на рішення конгресменів. Вміння демонструвати позитив і яскраво його подавати стало ледве не найсерйознішою державною професією в Сполучених Штатах.

Цим зараз заклопотані люди президента Обами – а саме: як створити в громадськості клімат масової підтримки ідеї створення повного медичного забезпечення усіх без винятку громадян країни.

Так що, в Америці теж гризуться, але, все-таки, трохи інакше.

(Лондон – Прага – Київ)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.