Київ – Експерти почали піддавати сумніву надійність роботи Київської гідроелектростанції, після сумнозвісної аварії на Саяно-Шушенській ГЕС у Росії. Незалежні фахівці говорять про зношення обладнання гідроелектростанції, про забудову, яка руйнує захисні дамби. Натомість керівництво Київської ГЕС переконує у високому ступені її надійності.
Київська ГЕС – у стані ремонту. Робітники знімають колії прокладеної по греблі залізниці, на її місці наступного року відкриють дві додаткові автомобільні смуги. На самій гідроелектростанції вже замінені 17 з 20-и силових агрегатів, які зможуть працювати без капітального ремонту 40 років.
Що ж до греблі, збудованої у 1964 році, то, за словами робітників, задіяних на ремонті, вона в чудовому стані. Вони навіть скаржаться, що бетон не бере жоден інструмент.
Київська ГЕС є старшою від Саяно-Шушенську, але набагато надійнішою, пояснює директор каскаду Київської ГЕС та ГАЕС Микола Бідний.
«Гідроелектростанція розрахована на приток води, який може бути раз у 10 тисяч років. Рівень води в такому разі підніметься на метрів десять – і на це розраховані гідроспоруди. Якщо буде прогнозовано таку ситуацію, ми можемо відкрити затвори, на три метри спустити водосховище – і тоді проблеми як такої немає!», – запевняє керівник ГЕС.
Слабкі місця – дамба і ...забудова
Як відомо, Київське водосховище відгороджене земляною дамбою довжиною близько сорока кілометрів. Саме через це у європейських ЗМІ Київську ГЕС називають одним з найбільш небезпечних гідротехнічних об’єктів світу.
Зокрема, голова міжнародної експертної групи з вивчення катастроф Василь Кредо говорить, що в разі аварії буде затоплено частину Києва включно з Подолом і частиною лівого берега, а крім того – на поверхню потрапить 90 мільйонів тонн радіоактивного мулу.
А заступник директора державного підприємства «Укрводшлях» Олександр Пересунько зазначає, що в такому разі будуть зруйновані всі розташовані нижче гідроелектростанції, і повінь залишить без домівок 20 мільйонів людей.
Натомість директор каскаду Київської ГЕС та ГАЕС Микола Бідний впевнений, що земляна дамба витримає. Він повідомив, що коштом Світового банку на ній створена автоматична система управління, яка дає змогу виявити і попередити будь-які руйнації гідротехнічних споруд.
Однак жодні автоматичні системи не можуть захистити дамбу від іншої загрози – приватної забудови в її охоронній зоні. Ця забудова здійснюється без відома місцевої влади, говорить голова Вишгородської районної ради Ярослав Москаленко.
«З незаконною забудовою дуже багато проблем. Сьогодні люди, відвівши землю, не отримують ніяких дозволів – одразу будують, а потім приносять рішення суду, яке зобов’язує БТІ зареєструвати будинок».
Держава ігнорує зношеність українських електростанцій – експерт
За проектом, Київське водосховище та його споруди розраховані на 100 років експлуатації. Проте проектувальники передбачали, що уздовж дамби буде ліс, а не елітні котеджі, які руйнують систему її дренажу.
Київська ГЕС та інші гідроелектростанції України є аварійно небезпечними через відсутність належної уваги до них з боку держави, вважає голова Київського енергетичного клубу, експерт з гідроенергетики Олександр Тодійчук.
«Шлюзи, за свідченням працівників, які їх обслуговують, у незадовільному стані. Енергетична інфраструктура виснажена, оскільки політика спрямована не на її модернізацію, а на максимальне використання нинішнього її ресурсу», – зазначає Олександр Тодійчук.
Експерт уточнює, що українські гідроелектростанції є набагато менш потужними, ніж Саяно-Шушенська, і тому подібна аварія через тиск води на них просто неможлива. Проте всі вони розташовані поруч із великими містами, а отже, наслідки аварій, за відсутності реконструкції, можуть бути згубними.
(Київ – Прага)
Що ж до греблі, збудованої у 1964 році, то, за словами робітників, задіяних на ремонті, вона в чудовому стані. Вони навіть скаржаться, що бетон не бере жоден інструмент.
Київська ГЕС є старшою від Саяно-Шушенську, але набагато надійнішою, пояснює директор каскаду Київської ГЕС та ГАЕС Микола Бідний.
«Гідроелектростанція розрахована на приток води, який може бути раз у 10 тисяч років. Рівень води в такому разі підніметься на метрів десять – і на це розраховані гідроспоруди. Якщо буде прогнозовано таку ситуацію, ми можемо відкрити затвори, на три метри спустити водосховище – і тоді проблеми як такої немає!», – запевняє керівник ГЕС.
Слабкі місця – дамба і ...забудова
Як відомо, Київське водосховище відгороджене земляною дамбою довжиною близько сорока кілометрів. Саме через це у європейських ЗМІ Київську ГЕС називають одним з найбільш небезпечних гідротехнічних об’єктів світу.
Зокрема, голова міжнародної експертної групи з вивчення катастроф Василь Кредо говорить, що в разі аварії буде затоплено частину Києва включно з Подолом і частиною лівого берега, а крім того – на поверхню потрапить 90 мільйонів тонн радіоактивного мулу.
А заступник директора державного підприємства «Укрводшлях» Олександр Пересунько зазначає, що в такому разі будуть зруйновані всі розташовані нижче гідроелектростанції, і повінь залишить без домівок 20 мільйонів людей.
Натомість директор каскаду Київської ГЕС та ГАЕС Микола Бідний впевнений, що земляна дамба витримає. Він повідомив, що коштом Світового банку на ній створена автоматична система управління, яка дає змогу виявити і попередити будь-які руйнації гідротехнічних споруд.
Однак жодні автоматичні системи не можуть захистити дамбу від іншої загрози – приватної забудови в її охоронній зоні. Ця забудова здійснюється без відома місцевої влади, говорить голова Вишгородської районної ради Ярослав Москаленко.
«З незаконною забудовою дуже багато проблем. Сьогодні люди, відвівши землю, не отримують ніяких дозволів – одразу будують, а потім приносять рішення суду, яке зобов’язує БТІ зареєструвати будинок».
Держава ігнорує зношеність українських електростанцій – експерт
За проектом, Київське водосховище та його споруди розраховані на 100 років експлуатації. Проте проектувальники передбачали, що уздовж дамби буде ліс, а не елітні котеджі, які руйнують систему її дренажу.
Київська ГЕС та інші гідроелектростанції України є аварійно небезпечними через відсутність належної уваги до них з боку держави, вважає голова Київського енергетичного клубу, експерт з гідроенергетики Олександр Тодійчук.
«Шлюзи, за свідченням працівників, які їх обслуговують, у незадовільному стані. Енергетична інфраструктура виснажена, оскільки політика спрямована не на її модернізацію, а на максимальне використання нинішнього її ресурсу», – зазначає Олександр Тодійчук.
Експерт уточнює, що українські гідроелектростанції є набагато менш потужними, ніж Саяно-Шушенська, і тому подібна аварія через тиск води на них просто неможлива. Проте всі вони розташовані поруч із великими містами, а отже, наслідки аварій, за відсутності реконструкції, можуть бути згубними.
(Київ – Прага)