Юлія Тимошенко

Юлія Тимошенко (49 років) – політик-максималіст. Вона йде до своєї мети, незважаючи ні на що. Лідер БЮТ вміє отримувати максимальний результат. На президентських виборах 2010 року Юлія Володимирівна розраховує лише на перемогу. Інші варіанти вона поки що не розглядає.

Біографічні дані

Народилася 27 листопада 1960 року в Дніпропетровську.
Дівоче прізвище Юлії Володимирівни – Григян. Виховувала її одна мати, батько залишив сім'ю, коли Юлія була маленькою.
Після закінчення в 1984 році економічного факультету Дніпропетровського університету працювала інженером-економістом Дніпровського машинобудівного заводу ім. Леніна. У 18 років вийшла заміж за 19-річного Олександра Тимошенко.
З 1989 по 1997 рік займалася бізнесом.

Народний депутат України з 1996 року. Обрана у мажоритарному Бобринецькому виборчому окрузі N229 Кіровоградської області.
Була головою бюджетного комітету Верховної Ради України.
На парламентських виборах 1998 року переобрана до парламенту.
30 грудня 1999 призначена віце-прем'єром з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Віктора Ющенка. За підтримки прем'єра Юлія Тимошенко зробила надбанням гласності «тіньові» схеми виводу за кордони держави капіталу з енергетичного сектору. У результаті постраждав бізнес лідерів СДПУ (о), Віктора Пінчука та Олександра Волкова. Через рік у зв'язку з порушенням Генеральною прокуратурою України проти неї двох кримінальних справ відправлена у відставку.

13 лютого 2001 заарештована і ув’язнена у Лук'янівському СІЗО (м. Київ). Через 42 дні її відпустили під підписку про невиїзд.
У січні 2001 року Юлія Володимирівна очолила Форум національного порятунку, а потім була обрана лідером виборчого блоку свого імені, який на парламентських виборах 2002 року отримав підтримку 7,4% голосів виборців.
Керувала парламентською фракцією «Блок Юлії Тимошенко».
У вересні 2002 року очолює акції протесту «Україна без Кучми».

2 липня 2004 року Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко підписали угоду про створення коаліції «Сила народу» і щодо підтримки на президентських виборах 2004 року лідера «Нашої України».
У дні Помаранчевої революції Юлія Тимошенко була одним із лідерів.
4 лютого 2005 року Верховна Рада призначила Юлію Тимошенко прем'єр-міністром України. «За» проголосувало рекордне число депутатів - 373.

8 вересня 2005 року Президент Ющенко відправив у відставку прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і очолюваний нею Кабінет Міністрів. Причина – взаємні звинувачення команди лідера БЮТ і оточення Президента. За однією з версій, Віктор Ющенко як компроміс пропонував Юлії Тимошенко відправити у відставку кількох міністрів в обмін на звільнення кількох «любих друзів» зі свого оточення. Однак Юлія Володимирівна від цієї пропозиції відмовилася.

19 листопада 2005 року Верховний суд України скасував усі кримінальні справи і переслідування у відношенні Юлії Тимошенко, членів її родини та соратників, інспірованих за часів президента Леоніда Кучми.

На парламентських виборах 2006 року блок на чолі з Юлією Тимошенко набрав трохи більше 22% голосів виборців. У липні того ж таки року кандидатура Юлії Володимирівни була висунута на пост прем'єр-міністра від «помаранчевої» коаліції. Але після того, як СПУ увійшла до коаліції з Партією регіонів і КПУ, прем'єр-міністром став Віктор Янукович. Після цього Юлія Володимирівна стала одним з ініціаторів проведення в Україні дострокових парламентських виборів.

На дострокових парламентських виборах 2007 року БЮТ на чолі з Юлією Тимошенко отримав 30, 71% голосів виборців.
18 грудня 2007 року Верховна Рада призначила Юлію Тимошенко прем'єр-міністром України.
На дострокових виборах до Київради 2008 року Юлія Тимошенко очолила список БЮТ, але після виборів відмовилася від депутатського мандата.

У жовтні 2009 року ВО «Батьківщина» висунула свого лідера кандидатом у Президенти України.

Бізнес-діяльність


У 1989 році стала комерційним директором молодіжного центру «Термінал», згодом – комерційним директором підприємства «Корпорація« Український бензин» (КУБ). Одну із ключових ролей у цей період зіграв тесть Юлії Володимирівни – Геннадій Опанасович Тимошенко, який ще за часів Радянського Союзу опікувався кінопрокатом у Дніпропетровській області.
З листопада 1995-го по січень 1997 року – президент промислово-фінансової корпорації «Єдині енергетичні системи України».
За даними газети «Коментарі», сім'я Тимошенко контролює ТОВ «Беютага». 26% цієї компанії належить матері Юлії Володимирівни – Людмилі Телєгіній, її доньці Євгенії Карр і тітці – Антоніні Ульяхіній. Ще 22% статутного фонду належить українсько-кіпрському ТОВ «Енерготрейд», засновником якої є Ульяхіна. Ця компанія працює на ринку граніту. Річний оборот компанії – $ 1 млн.
Доньці Антоніни Ульяхіної належить кафе «Золота рибка», а Євгенії Карр – «Варенична» в Дніпропетровську.
Чоловік Юлії Тимошенко – Олександр тримає в Макарівському районі Київської області агрофірму «Фенікс», яка займається перепелиними яйцями. Крім того, Олександр Тимошенко є засновником двох компаній з виробництва обладнання для медичних закладів – «Деосепт» і «Фармасепт».

Партійна діяльність


З 1997 року Юлія Тимошенко була першим заступником голови партії «Громада» Павла Лазаренка. Очолювала тіньовий Кабінет міністрів. Під її керівництвом була розроблена програма «100 тижнів до гідного життя».
Лави «Громади» Юлія Володимирівна залишила в січні 1999 року, посилаючись на «волюнтаристські методи» керування партією Павлом Лазаренком. Через півроку після цього вона стала лідером партії «Всеукраїнське об'єднання« Батьківщина».
7 лютого 2008 року партію «Батьківщина» прийняли до Європейської народної партії.

Сім’я


Заміжня.
Чоловік – Олександр Тимошенко. Із ним Юлія Володимирівна довгий час будувала сімейний бізнес.
18 серпня 2000 Олександр Тимошенко разом із генеральним директором корпорації ЄЕСУ Валерієм Фальковичем були арештовані. Їм інкримінували крадіжку державного майна в особливо великих розмірах при здійсненні операцій з металопрокатом, а також фальсифікацію документів при поставках російського газу до Великобританії. Через рік суд визнав незаконним перебування Олександра Тимошенко під арештом.

У Юлії та Олександра Тимошенко є донька – Євгенія. Вона закінчила Лондонську школу економіки за фахом політика і філософія. Зараз живе в Києві, є власницею великого родовища унікальних гранітів, а також ресторану у столиці.
У жовтні 2005 року Євгенія вийшла заміж за англійського рок-виконавця Шона Карра.

Нагороди і відзнаки


Нагороджена орденом «Святої Великомучениці Варвари» (УПЦ), медаллю «За політичну мужність» неурядової організації «Міжнародна політика» та університету Сорбони, нагородою форуму Prix de la Foundation.
«Людина року Центрально-Східної Європи».
У липні 2005 року журнал Forbes назвав Юлію Тимошенко третьою за впливовістю жінкою світу.

Матеріальний стан


У 2008 році Юлія Тимошенко заробила 386 тис. 170 грн. Вся сума – заробітна плата.
Чоловік лідера БЮТ заробив 2 млн. 800 тис. 393 грн., із яких дохід від підприємницької і незалежної професійної діяльності – 2 млн. 797 тис. 893 грн. Олександрові Тимошенко також належать автомобіль Toyota Prada, квартира (52,1 кв. м.) та інші приміщення – 255,1 кв. м. Він володіє цінними паперами на суму 2 тис. 500 грн. На банківських рахунках знаходиться 82 тис. 889 грн.

Програмні засади

Державний устрій
Обрання народних депутатів за відкритими партійними списками.
Призначення опозицією голови Рахункової палати та керівників контрольних парламентських комітетів.
Надання органам місцевого самоврядування формувати свої виконавчі органи.
Виведення судів із політичного, адміністративного та корупційного впливу; обрання суддів громадянами; фінансова незалежність судів від виконавчої влади.
Запровадження довічного ув’язнення для корупціонерів.
Створення високоякісного суспільного телебачення і радіомовлення.

Економіка

Запровадження податкових пільг для банків залежно від обсягу наданих довгострокових кредитів для початку бізнесу.
Скасування окремих податків, у тому числі – ринкового збору.
Звільнення на 10 років для інвесторів від податків при імпорті обладнання, технологій та комплектуючих, аналоги яких не виробляються в Україні.
Створення власного замкненого ядерно-паливного циклу.
Безоплатна видача актів на володіння присадибними ділянками упродовж року.

Гуманітарна політика

Збільшення обсягу фінансування фундаментальних наукових досліджень, які забезпечать інтелектуальний стрибок країни.
Надання вищим та середнім учбовим закладам повної автономії.
Запровадження лікарняних кас.

Зовнішня політика і безпека

Поглиблення кооперації із Росією та країнами СНД.
Вирішення питання про приєднання до будь-яких систем колективної безпеки лише на референдумі.
Створення професійної армії, скасування строкового призову.