Спадщину ЮНЕСКО можуть поповнити 8 українських дерев’яних церков

Вісім дерев’яних церков Західної України можуть поповнити Спадщину ЮНЕСКО.

За повідомленням Управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, в січні міністри культури України та Польщі у спільній заяві проситимуть міжнародну організацію ЮНЕСКО внести до списку всесвітньої спадщини 16 дерев’яних церков XVI-XIX століть, які обирали по обидва боки кордону із 44 дерев’яних церков бойківського, гуцульського, галицького, лемківського типів.

Із українського боку чотири сакральні пам’ятки є у Львівській області і по дві – в Івано-Франківській та Закарпатській областях.

За прогнозами українських і польських фахівців, унікальні дерев’яні храми можуть поповнити список ЮНЕСКО в 2012 році. Із восьми храмів у найкращому стані нині перебуває церква Святого Духа (1598 рік) в Рогатині Івано-Франківської області, яку прикрашають унікальний бароковий іконостас XVII століття, один із найдавніших в Україні, та ікони XVI-XIX століть. Про високу мистецьку цінність іконостасу свідчить той факт, що його бічні врата з іконами «Архангел Михаїл» та «Мельхіседек» у 1820-х роках експонувалися у Відні на міжнародній художній виставці. Також Нацбанк України минулої осені випустив пам’ятну монету номіналом 10 гривень «Церква Святого Духа в Рогатині» зі стилізованим зображенням церкви та храмової ікони XVI століття «Зішестя Святого Духа на апостолів».

Решту сім храмів необхідно привести до автентичного вигляду, як і дерев’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці 1808 року у селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області, який оббитий бляхою. Хоч інтер’єр споруди і знищений та немає документації на храм, але ця гуцульська п’ятиверха пам’ятка початку XIX століття вражає неймовірною архітектурою.

За повідомленням Управління культури Івано-Франківської облдержадміністрації, усі три області готові підтримати проект внесення церков до списку всесвітньої спадщини. Наразі складають документацію, яку повинні подати до вересня 2010 року. Потім експерти ЮНЕСКО все перевірять, і тоді будуть подані заявки від обох держав (Польщі та України), які розглянуть на сесії ЮНЕСКО.