Київ – Неодмінна передумова прозорих виборів в Україні – прозорі й надійні виборчі скриньки. З цим погоджуються і члени ЦВК, і незалежні експерти. Українські скриньки для голосування визнані одними із найкращих у Європі, тож Україна є найбільшим їхнім експортером у східноєвропейському регіоні. Отже, яким є життєвий цикл української виборчої скриньки?
На кожні вибори, як президентські, так і парламентські, Україна потребує понад півтори сотні тисяч скриньок, чи як їх називають, урн для голосування. Так під час першого туру виборів Президента 2010 року українці вкидали свої бюлетені у 100 тисяч великих та 80 тисяч малих скриньок.
Член Центрвиборчкому України Олександр Чупахін, який опікується забезпеченням дільниць належною кількістю урн, зазначив, що скриньки є великі й малі, виготовлені вони за аналогічною технологією. «Використовуються неодноразово. Є скриньки, які працюють з 2004 року. Між виборами вони зберігаються у розібраному вигляді на місцях, за угодами з обласними державними адміністраціями. Тоді передаються до дільничних комісій, які їх збирають, встановлюють і опломбовують. Після відкриття дільниці вони постійно перебувають у полі зору спостерігачів», – каже член Центрвиборчкому України.
За словами Олександра Чупахіна, пошкоджені скриньки йдуть або на ремонт до фірми-виробника, або на утилізацію, як відходи пластику.
Прозорі скриньки – гордість України
Для цьогорічних виборів ЦВК додатково замовив десять тисяч малих та 1450 великих скриньок для голосування. У тендері на їхнє виготовлення, як і минулого разу, перемогло ВАТ «Антарес», розташоване у Василькові Київської області, яке між виборами спеціалізується на виготовленні холодильників.
Це підприємство є й розробником оригінального проекту української скриньки. Про нього Радіо Свобода розповів генеральний директор ВАТ «Антарес» Станіслав Гордієнко: «Ми розробили цілу конструкцію, виходячи з вимог ЦВК. Запчастини її взаємозамінні, вона дуже швидко збирається й розбирається, відповідає вимогам до прозорості, бо ми замовляємо пластик європейських виробників. Основа, яка тримає кришку і дно – це алюмінієві профілі, теж розроблені в Україні».
Коштує така скринька від 500 до 750 гривень. Вона вигідно відрізняється від багатьох закордонних аналогів. Зокрема, в Росії скриньки теж прозорі, але не є розбірними, а через відсутність металевого каркасу – не такі міцні.
Виборчі урни – на експорт
Українська модель виявилася настільки ергономічною, що Україна стала одним з провідних експортерів скриньок для голосування у Європі. Зокрема, на двох останніх виборчих компаніях у Грузії використовували виключно українські скриньки.
Проте так було не завжди. Бо до 2004 року виборчі скриньки в Україні виготовлялися з картону, і це створювало значно більше можливостей для фальсифікацій.
Поява прозорих виборчих урн в Україні є ознакою становлення демократичного суспільства, вважає голова правління громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. «Прозорі скриньки дають змогу зробити прозорим і процес голосування. Для виборів, які проходили до 2004 року, використовували скриньки іншого типу, які не давали змоги визначити візуально, чи є там контрольний лист, чи є предмети, що можуть вибухнути або спалахнути, як це вже траплялося на українських виборах», – зазначила голова правління громадської мережі «Опора».
За словами Ольги Айвазовської, завдяки прозорим скринькам кожен виборець, який прийшов голосувати на 8:00, є фактично спостерігачем, адже він може побачити, чи є у скриньці бюлетені. Якщо є – то їх вкинули з метою фальсифікації, пояснює громадський активіст.
Член Центрвиборчкому України Олександр Чупахін, який опікується забезпеченням дільниць належною кількістю урн, зазначив, що скриньки є великі й малі, виготовлені вони за аналогічною технологією. «Використовуються неодноразово. Є скриньки, які працюють з 2004 року. Між виборами вони зберігаються у розібраному вигляді на місцях, за угодами з обласними державними адміністраціями. Тоді передаються до дільничних комісій, які їх збирають, встановлюють і опломбовують. Після відкриття дільниці вони постійно перебувають у полі зору спостерігачів», – каже член Центрвиборчкому України.
За словами Олександра Чупахіна, пошкоджені скриньки йдуть або на ремонт до фірми-виробника, або на утилізацію, як відходи пластику.
Прозорі скриньки – гордість України
Для цьогорічних виборів ЦВК додатково замовив десять тисяч малих та 1450 великих скриньок для голосування. У тендері на їхнє виготовлення, як і минулого разу, перемогло ВАТ «Антарес», розташоване у Василькові Київської області, яке між виборами спеціалізується на виготовленні холодильників.
Це підприємство є й розробником оригінального проекту української скриньки. Про нього Радіо Свобода розповів генеральний директор ВАТ «Антарес» Станіслав Гордієнко: «Ми розробили цілу конструкцію, виходячи з вимог ЦВК. Запчастини її взаємозамінні, вона дуже швидко збирається й розбирається, відповідає вимогам до прозорості, бо ми замовляємо пластик європейських виробників. Основа, яка тримає кришку і дно – це алюмінієві профілі, теж розроблені в Україні».
Коштує така скринька від 500 до 750 гривень. Вона вигідно відрізняється від багатьох закордонних аналогів. Зокрема, в Росії скриньки теж прозорі, але не є розбірними, а через відсутність металевого каркасу – не такі міцні.
Виборчі урни – на експорт
Українська модель виявилася настільки ергономічною, що Україна стала одним з провідних експортерів скриньок для голосування у Європі. Зокрема, на двох останніх виборчих компаніях у Грузії використовували виключно українські скриньки.
Проте так було не завжди. Бо до 2004 року виборчі скриньки в Україні виготовлялися з картону, і це створювало значно більше можливостей для фальсифікацій.
Поява прозорих виборчих урн в Україні є ознакою становлення демократичного суспільства, вважає голова правління громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. «Прозорі скриньки дають змогу зробити прозорим і процес голосування. Для виборів, які проходили до 2004 року, використовували скриньки іншого типу, які не давали змоги визначити візуально, чи є там контрольний лист, чи є предмети, що можуть вибухнути або спалахнути, як це вже траплялося на українських виборах», – зазначила голова правління громадської мережі «Опора».
За словами Ольги Айвазовської, завдяки прозорим скринькам кожен виборець, який прийшов голосувати на 8:00, є фактично спостерігачем, адже він може побачити, чи є у скриньці бюлетені. Якщо є – то їх вкинули з метою фальсифікації, пояснює громадський активіст.