Белград – Посол Росії в Сербії Олександр Конузін попередив, що Сербія остаточно втратить край Косово в разі, якщо вступить до НАТО. Антиєвропейським опозиційним силам на сербській політичній арені така заява сподобалася. Іншим – не дуже.
Олександр Конузін уже кілька разів нагадував, що Північноатлантичний союз виступає за незалежність Косова та що вступ Сербії до НАТО буде обумовлений визнанням Косова.
Майже те саме упродовж вихідних у Брюсселі повторив представник Росії в НАТО Дмитро Рогозін. Точніше, він зробив ще один крок і сказав, що росіяни не можуть бути більшими сербами від самих сербів. Іншими словами, Москва могла б визнати Косово в разі вступу Сербії до НАТО.
Сербські урядовці, як правило, не коментують заяв російського посла. Адже Сербії необхідна політична підтримка Росії у врегулюванні регіональних проблем.
А от представники неурядових організацій, м’яко кажучи, обурені. В пресі та в радіо- й телевізійних передачах було кілька цікавих коментарів, не дуже прихильних до московського уряду.
Щоденна газета «Дневник», скажімо, матеріал про відносини з Москвою надрукувала під заголовком «Хай Росія покладе на стіл ясну пропозицію». В ньому мовиться, що росіяни багато вимагають, а мало дають навзамін.
У політиці переважають інтереси
Нинішню сербську владу більшість оглядачів називає проєвропейською. Однак іноді можна почути, що Белград традиційно близький до Москви.
Ці два твердження не обов’язково суперечливі – адже в політиці переважають інтереси, і в російській, і в сербській. Професор столичного факультету політичних наук Предраґ Сімич, котрий донедавна був сербським послом у Франції, нагадує, що Москва ніколи не дивилася прихильно на розширення НАТО.
Коли йдеться про Косово, то про його майбутнє думають не лише албанці і серби, але і росіяни й американці. При цьому Росія, зазначає експерт, керується, насамперед, не сербськими, а своїми інтересами.
Згідно з усіма опитуваннями, понад 60 відсотків громадян Сербії виступає за вступ країни до Євросоюзу. Це не значить, що всі вони налаштовані проти Росії.
Майже те саме упродовж вихідних у Брюсселі повторив представник Росії в НАТО Дмитро Рогозін. Точніше, він зробив ще один крок і сказав, що росіяни не можуть бути більшими сербами від самих сербів. Іншими словами, Москва могла б визнати Косово в разі вступу Сербії до НАТО.
Сербські урядовці, як правило, не коментують заяв російського посла. Адже Сербії необхідна політична підтримка Росії у врегулюванні регіональних проблем.
А от представники неурядових організацій, м’яко кажучи, обурені. В пресі та в радіо- й телевізійних передачах було кілька цікавих коментарів, не дуже прихильних до московського уряду.
Щоденна газета «Дневник», скажімо, матеріал про відносини з Москвою надрукувала під заголовком «Хай Росія покладе на стіл ясну пропозицію». В ньому мовиться, що росіяни багато вимагають, а мало дають навзамін.
У політиці переважають інтереси
Нинішню сербську владу більшість оглядачів називає проєвропейською. Однак іноді можна почути, що Белград традиційно близький до Москви.
Ці два твердження не обов’язково суперечливі – адже в політиці переважають інтереси, і в російській, і в сербській. Професор столичного факультету політичних наук Предраґ Сімич, котрий донедавна був сербським послом у Франції, нагадує, що Москва ніколи не дивилася прихильно на розширення НАТО.
Коли йдеться про Косово, то про його майбутнє думають не лише албанці і серби, але і росіяни й американці. При цьому Росія, зазначає експерт, керується, насамперед, не сербськими, а своїми інтересами.
Згідно з усіма опитуваннями, понад 60 відсотків громадян Сербії виступає за вступ країни до Євросоюзу. Це не значить, що всі вони налаштовані проти Росії.