Київ – Процеси приватизації і розподілу власності в Україні практично завершені.У руках держави лишилося небагато монополій: оборонна промисловість, атомна енергетика, газотранспортна система і окремі підприємства на зразок «Укртелекому». Але й вони, як стверджує газета «Нова», слугують збагаченню окремих привілейованих осіб. Лишається ще земля. Це, як переконує видання, найцінніший актив нації. За оцінками Держкомзема, вартість усієї землі України 330 трлн.грн. Те, що досі відбувалося із землею,– це затягнутий процес первинного накопичення і перерозподілу. Другий етап настане після ліквідації мораторію на продаж землі. Купити її вже зголосилися росіяни, китайці, європейці, американці. Чи не тому вже нині команда Віктора Януковича проводить масштабні перевірки законності продажу земельних ділянок? Адже незабаром вони можуть перетворитися на невичерпние джерело доходів. Про це докладніше йдеться в статті «Солодкі залишки, або Кому дістанеться українська земля?».
Адміністрація Президента Віктора Януковича ще не набула в суспільстві таких демонічних рис, як це було за часів Дмитра Табачника, Віктора Медведчука, а почасти й Віктора Балоги, але, всупереч Конституції, стала дуже сильним центром української політики. Газета «Україна молода» попросила фахівців «минулого призову» проаналізувати, наскільки відрізняється робота адміністрації часів Януковича від секретаріату Ющенка. Найперше, на що звертають увагу експерти, – це різні умови, в яких довелося працювати командам Ющенка та Януковича. Скажімо, у Віктора Ющенка не було парламентської більшості. Тепер же главі АП С.Льовочкіну працювати легше, бо у владі встановлена «регіональна» монополія.
Ситуація навколо закону про Голодомор може мати політичне або правове розв’язання, зазначає в газеті «День» історик Станіслав Кульчицький. Однак конфліктне питання мусить оцінюватися передусім в історичному вимірі. Тому сьогодні треба заспокоїтися і на холодну голову розібратися в тому, хто винен у голоді, який переріс у Голодомор, – комуністична доктрина, політичний режим або одна, окремо взята, особа. Розібравшись у цьому, ми позбавимо життя створений неперебірливими в засобах політиками міф про нищення одного народу іншим. Більше про історичні факти і міфи розповідається в статті «Чи варто ревізувати закон про Голодомор?».
Адміністрація Президента Віктора Януковича ще не набула в суспільстві таких демонічних рис, як це було за часів Дмитра Табачника, Віктора Медведчука, а почасти й Віктора Балоги, але, всупереч Конституції, стала дуже сильним центром української політики. Газета «Україна молода» попросила фахівців «минулого призову» проаналізувати, наскільки відрізняється робота адміністрації часів Януковича від секретаріату Ющенка. Найперше, на що звертають увагу експерти, – це різні умови, в яких довелося працювати командам Ющенка та Януковича. Скажімо, у Віктора Ющенка не було парламентської більшості. Тепер же главі АП С.Льовочкіну працювати легше, бо у владі встановлена «регіональна» монополія.
Ситуація навколо закону про Голодомор може мати політичне або правове розв’язання, зазначає в газеті «День» історик Станіслав Кульчицький. Однак конфліктне питання мусить оцінюватися передусім в історичному вимірі. Тому сьогодні треба заспокоїтися і на холодну голову розібратися в тому, хто винен у голоді, який переріс у Голодомор, – комуністична доктрина, політичний режим або одна, окремо взята, особа. Розібравшись у цьому, ми позбавимо життя створений неперебірливими в засобах політиками міф про нищення одного народу іншим. Більше про історичні факти і міфи розповідається в статті «Чи варто ревізувати закон про Голодомор?».