Як Чорноморський флот на один день став синьо-жовтим

Анастасія Москвичова Київ – 12 жовтня 1917 року усі кораблі Чорноморського флоту Російської імперії підняли синьо-жовті прапори. На один день. Таким чином чорноморці висловили свою підтримку трьом українізованим кораблям Балтійського флоту. Історики називають цей крок репетицією до 22 квітня 1918 року, коли наказом адмірала Сабліна було проголошено приналежність Чорноморського флоту до Української народної республіки.
Протягом 1917 року після Лютневої революції в Росії на нинішніх українських територіях тривав процес українізації збройних сил імперії на фронті і в тилу. Виникали українізовані батальйони, полки і дивізії. Це відбувалося також на Чорноморському та Балтійському флотах. Щодо останнього, то саме там було українізовано крейсер «Світлана».

На Чорноморському флоті цей процес відбувався активніше, оскільки близько 70% його особового складу становили етнічні українці. У Севастополі виникла Українська чорноморська громада, діяли «Просвіта» та гурток «Кобзар», розповідає військовий історик, кандидат філософських наук Ігор Лосєв.
За словами істориків, за майже 20 років незалежності Україна так і не подолала «імперської спадщини» в історії та культурі. У всякому разі, про синьо-жовтий Чорноморський флот у шкільній програмі з історії не згадується


«Усе це закінчилось тим, що у квітні 1918 року було оголошено Чорноморським флотом, його командувачем контр-адміралом Сабліним, що Чорноморський флот є флотом Української держави, – говорить історик. – Було піднято українські прапори на всіх бойових кораблях і повідомлено в Київ, що тепер Чорноморський флот є частиною військових потужностей української держави».

Поза шкільною програмою

За словами Лосєва, це був другий символічний крок до утвердження української державності. Перший – коли після повалення царського режиму на Невський проспект у Петербурзі вийшли солдати Волинського полку лейб-гвардії під синьо-жовтими прапорами і з портретами Тараса Шевченка. Таким чином імперія побачила, що «український чинник» є не таким уже й примарним, як вважалось раніше.

Це були прояви української ідентичності, яку намагалися знищити в Російській імперії, але яка існувала і розвивалася, каже Людмила Гриневич, старший науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук.

«Це вже був шлях до формування української політичної нації, яка була фактично знищена в умовах голодомору», – зауважує вона.

За словами істориків, за майже 20 років незалежності Україна так і не подолала «імперської спадщини» в історії та культурі. У всякому разі, про синьо-жовтий Чорноморський флот у шкільній програмі з історії не згадується.