Сильний Президент і безвідповідальні міністри

Ось уже рік як з допомогою Конституційного Суду Віктор Янукович в обхід волі народу змінив Конституцію, зробив парламент оркестром на замовлення й вибудував під собою вертикаль влади.

Він вгорі, а усі інші – під ним.

Забране у парламенту право формувати уряд фактично зробило саме Президента відповідальним за те, ХТО керує міністерствами, ЯК працюють профільні підрозділи вищого ешелону влади й НАСКІЛЬКИ їм вдається реалізовувати проголошений курс на «реформування й модернізацію України».

Тож не дивно, що фактично призначені Президентом міністри тільки у ньому й бачать останню інстанцію. Що для них парламент?! Навіщо витрачати дорогоцінний час на Годину запитань до уряду у Верховній Раді? Й хто такий спікер, щоб звертати увагу на його шантаж?

Та й Володимир Литвин, погрожуючи урядовцям не розглядати їхні законопроекти у першому читанні, якщо вони й надалі ігноруватимуть Верховну Раду, більше сподівався, не на те, що його «буря у стакані води» розхитає стабільну психіку міністрів, а на те, що почує САМ і скаже СВОЄ слово.

Віктор Янукович почув. І сказав, звертаючись до Микола Азарова: «Наводьте порядок і не опускайте голову. Як кажуть, у пісок не ховайте. Тому що без дисципліни у нас нічого не буде». Президент був настільки схвильованим, що відверто переповів свою важку розмову з прем’єр-міністром, мовляв, Азаров сказав, що «деякі члени Кабінету Міністрів втратили почуття відповідальності».

Що ж сталося з цим міністрами? Чому ці «свої», спеціально дібрані люди, так підводять свого очільника й лідера? Як можуть бути «безвідповідальними міністри» при сильному Президентові, який сам їх призначив?!