Польсько-український конфлікт 1942-1947: новий погляд на історію

Київ – Малодосліджений польсько-український конфлікт часів Другої світової війни висвітлено з нової точки зору. Історик Володимир В’ятрович виклав його у книзі «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» та двотомному зібранні з більшості досі недосліджених архівних матеріалів.
«Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА» – один із найбільших збірників матеріалів власне українського підпілля, які висвітлюють перебіг конфлікту між «оунівцями» та Армією Крайовою. Такої думки автор книги, історик Володимир В’ятрович. За його словами, тут вміщено 472 досі неопубліковані документи з архівів радянської та оунівської спецслужб, а також матеріали з архіву Миколи Лебедя, одного з очільників українського визвольного руху.

«Ця війна була виявом тривалого конфлікту між обома народами і стала завершальним актом багатостолітнього протистояння між українцями і поляками. З другого боку, ця війна була лише фрагментом Другої світової війни. Особливість у тому, що її головні суб’єкти – українці і поляки – значною мірою залежали від головних гравців – Радянського Союзу і нацистської Німеччини», – зазначив В’ятрович.

За словами доктора історичних наук Олександра Лисенка, подібні теми зазвичай висвітлюються за радянською звичкою, «коли партизани називаються бандитами і оцінюються з кримінальних позицій». Однак, вважає історик, В’ятровичу вдалося поєднати у книжці три важливі місії – «інформативну, ідейно-політичну та ментальну».

«Виразна позиція автора, можливо, зашкоджує безсторонності, об’єктивності дослідження, але автор має на це право. Книга повинна працювати на те, що все це не повинно повторитися. Суспільство повинно знати історію, щоб займати певну позицію, протистояти спекуляціям», – зауважив Лисенко.

Погляд на історію «непольськими очима»

Раніше історія польсько-українського конфлікту висвітлювалася здебільшого з польського погляду. Про це говорить історик Іван Патриляк. Каже, це через те, що польські документи краще збереглися і більше вивчалися. Цінність книги В'ятровича історик вбачає у введенні в науковий обіг нових українських джерел та спробі подачі старого конфлікту через використання нової концепції.

«Ці документи представляють українську точку зору, надзвичайно необхідну, щоб наблизитися до спільного знаменника у розумінні цього явища, заглянути у глибинні витоки конфлікту, подивитися непольськими очима і на польське підпілля», – наголосив Патриляк.

«Друга польсько-українська війна. 1942-1947» та «Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА» спираються на матеріали українського і польського підпільних рухів, радянські й німецькі звіти. Тут висвітлені «глобальні й локальні політичні процеси» конфлікту, «вплив третіх сторін на перебіг військових подій» та спроби співпраці між ворожими сторонами.