Батьки і діти в українській владі

Здається, ще не так давно старший син Віктора Ющенка Андрій уславився як надто вже перегодований грошима мажор. Тоді дуже багатьох це украй обурило. Утім, Андрій Вікторович був доволі сумирним: нікуди не пхався, а просто собі «курив бамбук» і радів життю (зрештою, як і Євгенія Кар за часів прем’єрства її мами).

За президентства Віктора Януковича склалася принципово інша ситуація. Невдовзі після його обрання представники чинної владної команди у неформальних розмовах почали із деяким здивуванням і розгубленістю розповідати, що Дантист (так прозвали старшого сина президента – Олександра Януковича – за його фахом) виявив себе неабияким лобістом у вирішенні кадрових питань.

Утім, навіть на цьому тлі призначення молодого донецького банкіра Сергія Арбузова головою Нацбанку здивувало багатьох. А останні кадрові призначення, коли близькі до Сім’ї люди очолили міліцію і податкову, перевершили навіть найсміливіші очікування.

Янукович справді показав себе реформатором. За двадцять останніх років ми бачили прихід до влади зловісних олігархічних кланів і безтолкових «любих друзів». Утім, чинний глава держави вибудовує принципово нову модель: владу Сім’ї.

Варто нагадати, що свого часу на Сім’ю та її ставлеників спирався Борис Єльцин. Це був уже пізній і важкохворий Єльцин, який невдовзі добровільно подав у відставку «не за станом здоров’я, а за сукупністю усіх проблем».

Невже Янукович так швидко втомився?..