Прага – Від січня цього року в Чехії набрали чинності чергові зміни до законодавства про працевлаштування іноземців, у тому числі з країн, що не входять до Європейського Союзу. Нове законодавство стосується і тисяч українських громадян, які вже тут працюють, і тих, хто має намір виїхати на роботу до Чехії. Головне в новому законі – суттєве обмеження прав агентствам з працевлаштування.
З усього виглядає, що дістати роботу в Чехії від тепер буде набагато важче. І справа не тільки в кризі, що спричинила скорочення робочих місць, але і в новому Законі про працевлаштування іноземців, який став на захист, передусім, національного ринку праці.
Головна зміна в новому законодавстві для іноземців з так званих «третіх країн», тобто всіх держав світу, які не входять до Європейського Союзу, насамперед стосується агентств з працевлаштування, які досі активно виступали посередниками між працедавцем і робітником. Їх тут називають «клієнтами».
Допомога чи визискування?
«Клієнт» займався всім: знав, де шукати роботу, залагоджував в’їзні документи, знаходив житло. Відтепер вони позбавлені права непрямого працевлаштування. Міністерство праці й соціальних справ, яке опрацювало новий закон, мотивує зміни тим, що досі процес працевлаштування сприяв «нелегалам», що процвітала робота «начорно» і що заробітчани часто ставали заручниками «клієнтів», які не раз відбирали в них паспорти, а з ними – і левову частку заробітку.
Відтепер іноземні робітники мають влаштовуватись на роботу напряму, зате отримають соціальні гарантії, розповів Радіо Свобода керівник відділу ринку праці Міністерства праці й соціальних справ Їржі Ванясек: «Від першого січня агентствам праці забороняється працевлаштовувати іноземних працівників із так званих третіх країн, однак уже укладені ними угоди залишаються в силі. Потрібно звертатись напряму до роботодавця, який у свою чергу оформляє на роботу офіційно через Управління праці, що уповноважені такі дозволи видавати і знають актуальний стан на ринку праці».
Що змінить новий закон?
За новим законом, іноземний робітник повинен отримати зарплату, розмір якої не може бути нижчим мінімальної зарплати в Чехії, нині це в перерахунку 330 євро, а також дістане обов’язкове медичне і соціальне страхування. Фірми ж зобов’язані повідомляти Управління праці про вільні місця. До речі, середня зарплата українських заробітчан у Чехії минулого року становила 600 євро на місяць.
Однак, нове законодавство вже має критиків, зокрема чеська Асоціація агентств з працевлаштування має намір вимагати через Конституційний суд визнати незаконною норму, яка забороняє агентствам непряме працевлаштування.
Також серед українських заробітчан існує думка, що так звані «клієнти» свою діяльність не припинять, за послугу тільки треба буде заплатити більше. Такої думки, зокрема, один із українських підприємців з уже великим стажем життя і роботи в Чехії, він не захотів називати свого імені: «На мій погляд, нова система аж так багато не приносить змін. Змінюються тільки рівні штрафів. Але з такої ситуації як уміли виходити, так і зможуть вийти. І в цьому, напевно, допомагають налагоджені контакти. Аж таких великих змін я не бачу. Справа в тому, що інші шляхи пошуку роботи в Чеській Республіці є значно ускладнені. Через те люди звертаються до тих, хто орієнтується в ситуації й можуть якимось чином посприяти».
Нове законодавство з працевлаштування іноземців у час кризи має насамперед захистити своїх безробітних від чужинців, твердять чеські фахівці. Однак українські заробітчани часто погоджуються на роботу, якої чехи стороняться. Такий випадок стався нещодавно в місті Брно, де українці на Біржі праці відмовили дати роботу прибиральниці, хоча крім неї ніхто з чеських безробітних упродовж тривалого часу на це місце не претендував. Справу за скаргою української громадянки зараз розглядає суд.
На початок цього року в Чехії живе близько півмільйона іноземців, українці становлять них трохи більше ніж 130 тисяч. Найбільше українців легально працює в Празі – близько 13 тисяч осіб, їх число за останній рік зменшилось.
З усього виглядає, що дістати роботу в Чехії від тепер буде набагато важче. І справа не тільки в кризі, що спричинила скорочення робочих місць, але і в новому Законі про працевлаштування іноземців, який став на захист, передусім, національного ринку праці.
Головна зміна в новому законодавстві для іноземців з так званих «третіх країн», тобто всіх держав світу, які не входять до Європейського Союзу, насамперед стосується агентств з працевлаштування, які досі активно виступали посередниками між працедавцем і робітником. Їх тут називають «клієнтами».
Допомога чи визискування?
«Клієнт» займався всім: знав, де шукати роботу, залагоджував в’їзні документи, знаходив житло. Відтепер вони позбавлені права непрямого працевлаштування. Міністерство праці й соціальних справ, яке опрацювало новий закон, мотивує зміни тим, що досі процес працевлаштування сприяв «нелегалам», що процвітала робота «начорно» і що заробітчани часто ставали заручниками «клієнтів», які не раз відбирали в них паспорти, а з ними – і левову частку заробітку.
Агентствам праці забороняється працевлаштовувати іноземних працівників із так званих третіх країнЇржі Ванясек
Відтепер іноземні робітники мають влаштовуватись на роботу напряму, зате отримають соціальні гарантії, розповів Радіо Свобода керівник відділу ринку праці Міністерства праці й соціальних справ Їржі Ванясек: «Від першого січня агентствам праці забороняється працевлаштовувати іноземних працівників із так званих третіх країн, однак уже укладені ними угоди залишаються в силі. Потрібно звертатись напряму до роботодавця, який у свою чергу оформляє на роботу офіційно через Управління праці, що уповноважені такі дозволи видавати і знають актуальний стан на ринку праці».
Що змінить новий закон?
За новим законом, іноземний робітник повинен отримати зарплату, розмір якої не може бути нижчим мінімальної зарплати в Чехії, нині це в перерахунку 330 євро, а також дістане обов’язкове медичне і соціальне страхування. Фірми ж зобов’язані повідомляти Управління праці про вільні місця. До речі, середня зарплата українських заробітчан у Чехії минулого року становила 600 євро на місяць.
Однак, нове законодавство вже має критиків, зокрема чеська Асоціація агентств з працевлаштування має намір вимагати через Конституційний суд визнати незаконною норму, яка забороняє агентствам непряме працевлаштування.
Змінюються тільки рівні штрафівпідприємець
Також серед українських заробітчан існує думка, що так звані «клієнти» свою діяльність не припинять, за послугу тільки треба буде заплатити більше. Такої думки, зокрема, один із українських підприємців з уже великим стажем життя і роботи в Чехії, він не захотів називати свого імені: «На мій погляд, нова система аж так багато не приносить змін. Змінюються тільки рівні штрафів. Але з такої ситуації як уміли виходити, так і зможуть вийти. І в цьому, напевно, допомагають налагоджені контакти. Аж таких великих змін я не бачу. Справа в тому, що інші шляхи пошуку роботи в Чеській Республіці є значно ускладнені. Через те люди звертаються до тих, хто орієнтується в ситуації й можуть якимось чином посприяти».
Нове законодавство з працевлаштування іноземців у час кризи має насамперед захистити своїх безробітних від чужинців, твердять чеські фахівці. Однак українські заробітчани часто погоджуються на роботу, якої чехи стороняться. Такий випадок стався нещодавно в місті Брно, де українці на Біржі праці відмовили дати роботу прибиральниці, хоча крім неї ніхто з чеських безробітних упродовж тривалого часу на це місце не претендував. Справу за скаргою української громадянки зараз розглядає суд.
На початок цього року в Чехії живе близько півмільйона іноземців, українці становлять них трохи більше ніж 130 тисяч. Найбільше українців легально працює в Празі – близько 13 тисяч осіб, їх число за останній рік зменшилось.