Київ – Дванадцять мільйонів євро коштуватиме Євросоюзові реформування культурної політики та розвиток місцевих громад через мистецькі ініціативи у країнах «Східного партнерства». Цей бюджет розділили поміж собою державні інституції, громадські й творчі організації у країнах «Східного партнерства»: із понад сотні проектних заявок було обрано п’ятнадцять проектів. Їх у вівторок презентували в Києві експерти Європейської комісії та ініціатори проектів.
У конкурсі на грантову підтримку, проведеному Європейською комісією в рамках програми «Культура», перемогу здобули, як і водиться, найсильніші. Наприклад, київський Фонд «Інтелектуальна перспектива», який разом із білоруськими побратимами розпочинає збирати фольклор та фотографує об’єкти історико-культурної спадщини Полісся. За підсумками проекту, українці й білоруси проведуть фотовиставку під запис автентичного поліського співу в країнах «Східного партнерства» та у штаб-квартирі Єврокомісії у Брюсселі.
Ще один регіональний проект, що його здійснюють український ресурсний центр «Гурт» і вірменський фонд «Розвиток народів», – підтримка культур національних меншин у цих двох країнах. Як розповів Радіо Свобода виконавчий директор «Гурту» Богдан Маслич, проект здійснюватиметься на Київщині, де живуть представники польської, єврейської, ромської та вірменської спільнот.
«Назва нашого проекту – «Багатство у розмаїтті». У кожній з країн буде урахування місцевого контексту. Ми будемо замість протиставлення національних чи культурних особливостей шукати точки дотику – коли різні культури взаємно одне одну доповнюють, а їхня взаємодія взаємовигідна!» – зазначив Богдан Маслич.
Співпраця – запорука безпеки й розвитку
Не менш цікаві ініціативи, що їх здійснюють країни «Східного партнерства» Кавказького регіону: грузинсько-вірменсько-азербайджанський проект підтримки молодого документального кіно; проект із відродження пам’яток історії у маленьких містах Грузії, Вірменії та України; проведення конференцій «Культурні діалоги» у країнах Закавказзя за участю Молдови й України та багато інших.
Координатор програм представництва Єврокомісії в Україні Тетяна Шульга повідомила, що із 15 проектів у десятьох присутні українські партнери, чотири проекти очолені організаціями з України. За її словами, із шести держав «Східного партнерства» Україна виступила найбільш активно саме у рамках програми «Культура».
Керівник Управління програм допомоги Україні Єврокомісії Ендрю Расбаш пояснює це доволі просто: українці за умов економічної кризи через культурні ініціативи розвивають міські спільноти й налагоджують діалог між різними регіонами держави та на міжнародному рівні.
«Можна довго дебатувати, що значить – європейські цінності для України чи Молдови. Але їх просто треба впроваджувати! Не лише ухвалювати закони, виписані за європейськими стандартами, але й жити згідно з цими законами. Не говорити про розвиток місцевого самоврядування, а підтримувати ініціативи громад, сфокусувавши увагу на потребах та побажаннях громади», – сказав Ендрю Расбаш.
Контроль за здійсненням проектів відповідає євростандартам
Отже, програма «Культура» у рамках «Східного партнерства» розпочалась. Результати її втілення будуть встановлені наприкінці 2015 року, коли закінчиться реалізація усіх 15 проектів. Контроль за використанням коштів та моніторинг проектів здійснює Єврокомісія згідно зі стандартами ЄС. На думку Ендрю Расбаша, нагляд за втіленням проектів унеможливить корупцію, на що розраховують і українські учасники програми підтримки культурних ініціатив.
До речі, питання корупції добре відоме європейським експертам. Ендрю Расбаш зазначив: «Ми здійснюємо моніторинг процесу втілення проектів. Ми аналізуємо, куди пішли кошти, в яку частину проекту їх вкладено. Я особисто, підписавши угоду з керівниками проектів, взяв на себе відповідальність за належне використання грантових коштів».
У конкурсі на грантову підтримку, проведеному Європейською комісією в рамках програми «Культура», перемогу здобули, як і водиться, найсильніші. Наприклад, київський Фонд «Інтелектуальна перспектива», який разом із білоруськими побратимами розпочинає збирати фольклор та фотографує об’єкти історико-культурної спадщини Полісся. За підсумками проекту, українці й білоруси проведуть фотовиставку під запис автентичного поліського співу в країнах «Східного партнерства» та у штаб-квартирі Єврокомісії у Брюсселі.
Ще один регіональний проект, що його здійснюють український ресурсний центр «Гурт» і вірменський фонд «Розвиток народів», – підтримка культур національних меншин у цих двох країнах. Як розповів Радіо Свобода виконавчий директор «Гурту» Богдан Маслич, проект здійснюватиметься на Київщині, де живуть представники польської, єврейської, ромської та вірменської спільнот.
«Назва нашого проекту – «Багатство у розмаїтті». У кожній з країн буде урахування місцевого контексту. Ми будемо замість протиставлення національних чи культурних особливостей шукати точки дотику – коли різні культури взаємно одне одну доповнюють, а їхня взаємодія взаємовигідна!» – зазначив Богдан Маслич.
Співпраця – запорука безпеки й розвитку
Не менш цікаві ініціативи, що їх здійснюють країни «Східного партнерства» Кавказького регіону: грузинсько-вірменсько-азербайджанський проект підтримки молодого документального кіно; проект із відродження пам’яток історії у маленьких містах Грузії, Вірменії та України; проведення конференцій «Культурні діалоги» у країнах Закавказзя за участю Молдови й України та багато інших.
Координатор програм представництва Єврокомісії в Україні Тетяна Шульга повідомила, що із 15 проектів у десятьох присутні українські партнери, чотири проекти очолені організаціями з України. За її словами, із шести держав «Східного партнерства» Україна виступила найбільш активно саме у рамках програми «Культура».
Керівник Управління програм допомоги Україні Єврокомісії Ендрю Расбаш пояснює це доволі просто: українці за умов економічної кризи через культурні ініціативи розвивають міські спільноти й налагоджують діалог між різними регіонами держави та на міжнародному рівні.
«Можна довго дебатувати, що значить – європейські цінності для України чи Молдови. Але їх просто треба впроваджувати! Не лише ухвалювати закони, виписані за європейськими стандартами, але й жити згідно з цими законами. Не говорити про розвиток місцевого самоврядування, а підтримувати ініціативи громад, сфокусувавши увагу на потребах та побажаннях громади», – сказав Ендрю Расбаш.
Контроль за здійсненням проектів відповідає євростандартам
Отже, програма «Культура» у рамках «Східного партнерства» розпочалась. Результати її втілення будуть встановлені наприкінці 2015 року, коли закінчиться реалізація усіх 15 проектів. Контроль за використанням коштів та моніторинг проектів здійснює Єврокомісія згідно зі стандартами ЄС. На думку Ендрю Расбаша, нагляд за втіленням проектів унеможливить корупцію, на що розраховують і українські учасники програми підтримки культурних ініціатив.
До речі, питання корупції добре відоме європейським експертам. Ендрю Расбаш зазначив: «Ми здійснюємо моніторинг процесу втілення проектів. Ми аналізуємо, куди пішли кошти, в яку частину проекту їх вкладено. Я особисто, підписавши угоду з керівниками проектів, взяв на себе відповідальність за належне використання грантових коштів».