Пасажири, що прийшли на звичайний, практично «внутрішній» рейс із Москви до Мінська у понеділок, були приголомшені: повітряний простір союзної держави виявився закритим. Росія і Білорусь не поділили небо – точніше, кількість рейсів, які можуть здійснювати один до одного «Аерофлот» і «Белавіа». Зрозуміло, що через кілька годин знайшлося тимчасове рішення, а через якийсь час знайдуть і постійне – хоча на момент написання цього тексту такого рішення все ще немає.
Але сам факт того, що рейси були перервані не між ворогуючими країнами, що готуються до зіткнення, а між двома учасниками союзної держави, Митного союзу, Євразійського економічного простору, – показовий. Закрите небо – точна характеристика рівня взаєморозуміння між лідерами колишніх радянських республік.
Україна – не Білорусь
Україну часто спокушають інтеграцією саме за білоруським зразком, але показово: між Києвом і Москвою ніколи не траплялося такого конфлікту. Все ж певний рівень рівноправності обіцяє хоч якусь повагу – і тому російські та українські чиновники можуть обговорювати проект створення високошвидкісної магістралі між Києвом і Москвою (хоча між Мінськом і Москвою таке будівництво було б куди логічніше, про нього ніхто ніколи не говорив) або розвивати авіаційне сполучення без зайвих істерик. Саме тому українці досі мають можливість перебувати в сусідній країні без реєстрації більше часу, ніж білоруси – хоча, здавалося б, норми союзної держави повинні були б гарантувати вільне пересування людей.
Однак проблема в тому, що партнери не поважають один одного – саме тому ніякої справжньої інтеграції між ними і немає, одні тільки гасла й образи. І все було б не так страшно, якби ця гра в інтеграцію не стосувалася б звичайних людей, змушених чекати свого рейсу тільки тому, що їхні «вожді» не можуть домовитися між собою і вирішити, хто з них важливіший.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Але сам факт того, що рейси були перервані не між ворогуючими країнами, що готуються до зіткнення, а між двома учасниками союзної держави, Митного союзу, Євразійського економічного простору, – показовий. Закрите небо – точна характеристика рівня взаєморозуміння між лідерами колишніх радянських республік.
Україна – не Білорусь
Україну часто спокушають інтеграцією саме за білоруським зразком, але показово: між Києвом і Москвою ніколи не траплялося такого конфлікту. Все ж певний рівень рівноправності обіцяє хоч якусь повагу – і тому російські та українські чиновники можуть обговорювати проект створення високошвидкісної магістралі між Києвом і Москвою (хоча між Мінськом і Москвою таке будівництво було б куди логічніше, про нього ніхто ніколи не говорив) або розвивати авіаційне сполучення без зайвих істерик. Саме тому українці досі мають можливість перебувати в сусідній країні без реєстрації більше часу, ніж білоруси – хоча, здавалося б, норми союзної держави повинні були б гарантувати вільне пересування людей.
Однак проблема в тому, що партнери не поважають один одного – саме тому ніякої справжньої інтеграції між ними і немає, одні тільки гасла й образи. І все було б не так страшно, якби ця гра в інтеграцію не стосувалася б звичайних людей, змушених чекати свого рейсу тільки тому, що їхні «вожді» не можуть домовитися між собою і вирішити, хто з них важливіший.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода