Прага – Рівно 11541 червоний стілець виставили в п’ятницю сумною червоною рікою вздовж центральної вулиці Сараєва. Кожний порожній стілець – це одна жінка, дитина, чоловік, убиті впродовж облоги столиці Боснії і Герцеговини боснійськими сербами. Облога ця почалася 20 років тому і була лише однією з трагічних сторінок боснійської війни 1992-1995 років.
Ця війна була однією з трагедії розпаду багатонаціональної балканської федерації – Югославії. Облога Сараєва, яку називають чи не найдовшою в сучасній історії, тривала впродовж 44 місяців. Вона стала початком боснійської війни, яка забрала понад 100 тисяч життів і змусила втікати з власних домівок понад 2 мільйони людей.
Наша колега, журналіст Радіо Свобода, Дейзі Сінделар розповіла з Сараєва, що відзначення 20-річчя пам’яті трагедії стало для багатьох чи не першою можливістю за ці 20 років згадати разом всі жертви тієї війни.
«Організатори кажуть, що сьогоднішня церемонія – це перша така можливість за минулі 20 років, щоб зібратися і об’єднатися всім та разом сумувати за понад 11 тисячами загиблих під час облоги. Це місто, де забиті вояки були поховані майже всюди, де лише можливо, у той час, коли жителі міста не могли пересуватися занадто далеко від своїх будинків. Парки, футбольні стадіони, які зазвичай служили розвагам, стали тоді імпровізованими цвинтарями. Сьогодні чимало людей відчувають, що раніше не було можливості для Сараєва так об’єднатися в єдину масу, щоб віддати данину пам’яті дорослим і дітям, втраченим під час тієї облоги», – зазначила Дейзі Сінделар.
Минула війна й сьогодні ще розділяє Боснію й Герцеговину
Боснійські серби оточили Сараєво після того, як ЄС визнав незалежність боснійських мусульман і хорватів, які голосували на референдумі, відхиленому сербами. Боснійські війська сербів, яким допомагав Белград, розширили тоді свій наступ і захопили до 70 відсотків боснійської території, вбиваючи та переслідуючи всіх «несербів».
В облозі Сараєва, яка почалася 6 квітня 1992 року, приблизно 400 тисяч жителів міста були позбавлені світла, води та тепла, їх примусили щодня ховатися від сотень снарядів, котрі падали на вулиці і будинки міста. Чимало із убитих тоді в облозі – це були і сотні дітей – стали жертвами сербських снайперів.
Гаріс Пашовіч – режисер боснійського театру, організатор «Сараєвської червоної лінії», витвореної тисячами червоних стільців у центрі Сараєва, каже, що місто «повинно зупинитися на мить і віддати данину пам’яті» загиблим під час облоги.
«Ті люди віддали свої життя за свободу цього міста. Вони любили це місто. Вони були вбиті лише тому, що були громадянами цього міста, тому, що вони жили в своїх будинках, ходили в школи, на дитячі майданчики. Вони були вбиті в лікарнях, на вулицях, у помешканнях, повсюдно», – зазначає Пашовіч.
У п’ятницю в Сараєві відкрили, в рамках відзначень 20-річчя трагедії, «віртуальний музей», що відображає початок цієї облоги.
Ведран Смайловіч, відомий віолончеліст Сараєва, у четвер виконав свій перший, після завершення облоги, концерт у місті. Смайловіч із його віолончеллю став символом опору війні, коли – в час облоги Сараєва – він грав на ній на вулицях, у сховищах від бомб та на похованнях, коли падав мінометний дощ.
Ця війна була однією з трагедії розпаду багатонаціональної балканської федерації – Югославії. Облога Сараєва, яку називають чи не найдовшою в сучасній історії, тривала впродовж 44 місяців. Вона стала початком боснійської війни, яка забрала понад 100 тисяч життів і змусила втікати з власних домівок понад 2 мільйони людей.
«Організатори кажуть, що сьогоднішня церемонія – це перша така можливість за минулі 20 років, щоб зібратися і об’єднатися всім та разом сумувати за понад 11 тисячами загиблих під час облоги. Це місто, де забиті вояки були поховані майже всюди, де лише можливо, у той час, коли жителі міста не могли пересуватися занадто далеко від своїх будинків. Парки, футбольні стадіони, які зазвичай служили розвагам, стали тоді імпровізованими цвинтарями. Сьогодні чимало людей відчувають, що раніше не було можливості для Сараєва так об’єднатися в єдину масу, щоб віддати данину пам’яті дорослим і дітям, втраченим під час тієї облоги», – зазначила Дейзі Сінделар.
Минула війна й сьогодні ще розділяє Боснію й Герцеговину
Боснійські серби оточили Сараєво після того, як ЄС визнав незалежність боснійських мусульман і хорватів, які голосували на референдумі, відхиленому сербами. Боснійські війська сербів, яким допомагав Белград, розширили тоді свій наступ і захопили до 70 відсотків боснійської території, вбиваючи та переслідуючи всіх «несербів».
В облозі Сараєва, яка почалася 6 квітня 1992 року, приблизно 400 тисяч жителів міста були позбавлені світла, води та тепла, їх примусили щодня ховатися від сотень снарядів, котрі падали на вулиці і будинки міста. Чимало із убитих тоді в облозі – це були і сотні дітей – стали жертвами сербських снайперів.
Сараєво: тоді і зараз
Боснійський конфлікт завершився у 1995 році Дейтонською (США) мирною угодою. Війна закінчилася, але залишила народ республіки розділеним трьома етнічними межами, Боснією, союзом босняків-мусульман із хорватами, та Республікою Сербів.Гаріс Пашовіч – режисер боснійського театру, організатор «Сараєвської червоної лінії», витвореної тисячами червоних стільців у центрі Сараєва, каже, що місто «повинно зупинитися на мить і віддати данину пам’яті» загиблим під час облоги.
«Ті люди віддали свої життя за свободу цього міста. Вони любили це місто. Вони були вбиті лише тому, що були громадянами цього міста, тому, що вони жили в своїх будинках, ходили в школи, на дитячі майданчики. Вони були вбиті в лікарнях, на вулицях, у помешканнях, повсюдно», – зазначає Пашовіч.
У п’ятницю в Сараєві відкрили, в рамках відзначень 20-річчя трагедії, «віртуальний музей», що відображає початок цієї облоги.
Ведран Смайловіч, відомий віолончеліст Сараєва, у четвер виконав свій перший, після завершення облоги, концерт у місті. Смайловіч із його віолончеллю став символом опору війні, коли – в час облоги Сараєва – він грав на ній на вулицях, у сховищах від бомб та на похованнях, коли падав мінометний дощ.