Голосування законопроекту «Про засади державної мовної політики» у парламенті зірвав «прояв націонал-фашистів» та «порушення регламенту» спікером Володимиром Литвином. Про це в ефірі «Радіо Свобода» заявив один із авторів закону, заступник голови фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко.
«Величезна провина у тому, що сталося вчора пана Литвина…А заяви про саморозпуск – це самопіар Литвина, бо згідно з Конституцією за півроку до закінчення каденції парламенту позачергові вибори не призначаються», – сказав Колесніченко.
На його думку, «суспільство наразі набагато толерантніше, ніж той прояв націонал фашизму, який ми бачили в парламенті. Ми вважаємо, що таких людей у парламенті після наступних виборів у парламенті не буде», – заявив він.
Вадим Колесніченко пояснив, що на його думку «націонал-фашизм – це моноідеологія, це небажання спілкуватися, це небажання чути іншу думку».
Фашизм, за Великим тлумачним словником сучасної української мови, – це «політична течія, в основі якої лежить ідеологія культу сильної особистості, агресивного шовінізму та расизму».
Опозиція відкидає ці звинувачення, наголошуючи, що вона підтримує всебічний розвиток мов національних меншин, а виступає лише проти «протягування під виглядом регіональної російської мови як другої державної».
«Величезна провина у тому, що сталося вчора пана Литвина…А заяви про саморозпуск – це самопіар Литвина, бо згідно з Конституцією за півроку до закінчення каденції парламенту позачергові вибори не призначаються», – сказав Колесніченко.
На його думку, «суспільство наразі набагато толерантніше, ніж той прояв націонал фашизму, який ми бачили в парламенті. Ми вважаємо, що таких людей у парламенті після наступних виборів у парламенті не буде», – заявив він.
Вадим Колесніченко пояснив, що на його думку «націонал-фашизм – це моноідеологія, це небажання спілкуватися, це небажання чути іншу думку».
Фашизм, за Великим тлумачним словником сучасної української мови, – це «політична течія, в основі якої лежить ідеологія культу сильної особистості, агресивного шовінізму та расизму».
Опозиція відкидає ці звинувачення, наголошуючи, що вона підтримує всебічний розвиток мов національних меншин, а виступає лише проти «протягування під виглядом регіональної російської мови як другої державної».