Прага – «Слов’янську епопею» – відомий цикл Альфонса Мухи, одного з найбільших чеських художників-модерністів 20-го століття, – можна знову побачити у Празі. Ставлення до «Слов’янської епопеї» у кожного своє, так само, як до мистецтва чи історії слов’ян, але безсумнівне одне: Прага збагатилась на ще один скарб, який притягає і фахівців, і пересічних туристів не тільки майстерністю великого митця, але й обсягом, масштабами полотен.
Романтичні, ніжні жіночі обличчя, красива, м’яка лінія рисунку, пастельні кольори – таким передусім ми знаємо Альфонса Муху – автора знаменитих театральних плакатів, за якими, щоб їх побачити, долаючи відстані, їздять до Відня, Праги чи Львова. Мабуть, через те, коли в 1910 році сучасники Мухи побачили його перші твори з історії чехів і словаків, а також інших слов’янських народів, то були трохи здивовані: навіщо творити цикл з історії слов’янських народів, навіщо повертатись до складних тем, ще й малювати реалістично тоді, коли Європу захопили нові модерні стилі.
Та Альфонс Муха від задуму не відступив. Над «Слов’янською епопеєю» він працював 18 років, не зупинили його ні драматичні події Першої світової війни, ані особисті й фінансові проблеми. «Епопея» – це цикл 20 монументальних полотен, для окремих із них, наприклад, розміром 8 на 6 метрів, ткацька фабрика виготовляла спеціальні полотна.
«Слов’янська епопея» – дар Празі
Врешті Альфонс Муха представив урочисто свою «Слов’янську епопею» співгромадянам у 1928 році. На виставці в знаменитому празькому «Велетржному палаці» він проголосив, що дарує «Епопею» Празі, й прагнув, щоб для «Епопеї» збудували окреме приміщення.
Минуло понад 80 років, але й нині не вщухають суперечки навколо «Слов’янської епопеї», її мистецької вартості.
«Думки фахівців та художників щодо «Епопеї» і сьогодні різняться, як і тоді, ще за часів Мухи. Тоді мистецькі товариства мали переважно негативну думку щодо «Епопеї», вони вважали, що ці твори більше тяжіють до 19-го століття, що це анахронізм, що думка всеслов’янства вже минула. Наприклад, відоме мистецьке товариство «Mánes» навіть відмовилось експонувати ці твори. Але були й думки, що ці полотна створені з великою любов’ю і що Муха дуже дбайливо над циклом працював. І нині є ті, хто вважає, що праця над циклом мала сенс, а з плином часу, думаю, цикл все більше цінується», – розповіла Радіо Свобода празький історик мистецтва Міхаела Моучкова.
Хто переможе – Прага чи Моравський Крумлов
У Празі «Слов’янська епопея» Альфонса Мухи експонувалась до 1933 року, потім великі полотна спакували і надовго сховали до фондосховищ: події Другої світової війни й подальшого комуністичного перевороту в Чехословаччині не сприяли мистецтву. Тільки на початку 1950-х років у місті Моравський Крумлов розпочались реставраційні роботи над циклом, врешті в 1963 році більшість творів «Епопеї» була виставлена в замку Моравського Крумлова.
Але пражани весь цей час не складали зброї, довгі роки сварились між собою мерії Праги і Моравського Крумлови за «Епопею». Врешті Прага перемогла, так через 84 роки «Слов’янська епопея» повернулась до Велетржного палацу.
Та і це ще не кінець, епопея з «Епопеєю» триває. Моравський Крумлов домігся, що знаменитий цикл Альфонса Мухи буде в Празі тільки до 2014 року, а потім повернеться до відреставрованого замку Крумлова.
Романтичні, ніжні жіночі обличчя, красива, м’яка лінія рисунку, пастельні кольори – таким передусім ми знаємо Альфонса Муху – автора знаменитих театральних плакатів, за якими, щоб їх побачити, долаючи відстані, їздять до Відня, Праги чи Львова. Мабуть, через те, коли в 1910 році сучасники Мухи побачили його перші твори з історії чехів і словаків, а також інших слов’янських народів, то були трохи здивовані: навіщо творити цикл з історії слов’янських народів, навіщо повертатись до складних тем, ще й малювати реалістично тоді, коли Європу захопили нові модерні стилі.
Та Альфонс Муха від задуму не відступив. Над «Слов’янською епопеєю» він працював 18 років, не зупинили його ні драматичні події Першої світової війни, ані особисті й фінансові проблеми. «Епопея» – це цикл 20 монументальних полотен, для окремих із них, наприклад, розміром 8 на 6 метрів, ткацька фабрика виготовляла спеціальні полотна.
Грюнвальдська битва
«Слов’янська епопея» – дар Празі
Врешті Альфонс Муха представив урочисто свою «Слов’янську епопею» співгромадянам у 1928 році. На виставці в знаменитому празькому «Велетржному палаці» він проголосив, що дарує «Епопею» Празі, й прагнув, щоб для «Епопеї» збудували окреме приміщення.
Минуло понад 80 років, але й нині не вщухають суперечки навколо «Слов’янської епопеї», її мистецької вартості.
«Думки фахівців та художників щодо «Епопеї» і сьогодні різняться, як і тоді, ще за часів Мухи. Тоді мистецькі товариства мали переважно негативну думку щодо «Епопеї», вони вважали, що ці твори більше тяжіють до 19-го століття, що це анахронізм, що думка всеслов’янства вже минула. Наприклад, відоме мистецьке товариство «Mánes» навіть відмовилось експонувати ці твори. Але були й думки, що ці полотна створені з великою любов’ю і що Муха дуже дбайливо над циклом працював. І нині є ті, хто вважає, що праця над циклом мала сенс, а з плином часу, думаю, цикл все більше цінується», – розповіла Радіо Свобода празький історик мистецтва Міхаела Моучкова.
Хто переможе – Прага чи Моравський Крумлов
У Празі «Слов’янська епопея» Альфонса Мухи експонувалась до 1933 року, потім великі полотна спакували і надовго сховали до фондосховищ: події Другої світової війни й подальшого комуністичного перевороту в Чехословаччині не сприяли мистецтву. Тільки на початку 1950-х років у місті Моравський Крумлов розпочались реставраційні роботи над циклом, врешті в 1963 році більшість творів «Епопеї» була виставлена в замку Моравського Крумлова.
Але пражани весь цей час не складали зброї, довгі роки сварились між собою мерії Праги і Моравського Крумлови за «Епопею». Врешті Прага перемогла, так через 84 роки «Слов’янська епопея» повернулась до Велетржного палацу.
Та і це ще не кінець, епопея з «Епопеєю» триває. Моравський Крумлов домігся, що знаменитий цикл Альфонса Мухи буде в Празі тільки до 2014 року, а потім повернеться до відреставрованого замку Крумлова.