ЗНО на Придніпров’ї: сільські й міські школярі в нерівних умовах?

Дані щодо ЗНО у Дніпропетровській області, 7 червня 2012. Найменша явка – на тест з російської мови і всесвітньої історії

Дніпропетровськ – Цього тижня в Україні відбулося останнє тестування у рамках зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів. Громадські спостерігачі у Запорізькій та Дніпропетровській областях вже оприлюднили низку недоліків цьогорічного ЗНО. Переважна більшість із них стосуються організаційних моментів і не вплинуть на результати тестування. Однак громадські активісти зазначають: частина сільських школярів цього разу опинилась у нерівних умовах із однолітками з міста. Натомість у регіональному центрі оцінювання знань головною проблемою цього року називають використання сучасних «електронних» шпаргалок.

Оцінювання знань на Дніпропетровщині загалом відбулося на досить високому рівні, зазначають представники громадянської мережі «Опора», які стежили за процедурою проведення ЗНО в регіоні. Одиниці спізнилися, одиниці забули документи. На тисячу школярів лише один-двоє намагалися скористатися мобільними пристроями, за що були видалені із пунктів тестування.

Загалом, кажуть спостерігачі, дається взнаки 5-річний досвід проведення централізованих іспитів: до роботи персоналу претензій немає. Водночас щодо організаційних моментів – шум за вікнами аудиторій, низькі парти, нестача чергових у коридорах тощо – у спостерігачів є зауваження.

Металошукачі проти шпаргалок

Ще одна проблема, каже координатор «Опори» Тетяна Федько, – передбачені цьогорічними умовами ЗНО металошукачі були далеко не в кожному пункті. Між тим, ними мали виявляти у школярів «електронні пристрої-шпаргалки».

«Нас цікавило, як саме буде поставлене це діло із використанням металошукачів. У Кривому Розі, наприклад, зафіксували лише один факт застосування металошукача. Якщо брати ситуацію в цілому в Україні, то були області, де їх взагалі не було. Але що важливо: не було якогось єдиного стандарту застосування цих металошукачів. Застосовували по-різному: десь – на вході в пункт, в інших місцях – прямо посеред тестування. Прорахунки», – зазначає Тетяна Федько.


Спостерігачі «Опори», які стежили за ЗНО у
Дніпропетровській та Запорізькій областях
Окрім того, як наголошують спостерігачі, у тестових зошитах деякі завдання були не зі шкільної програми: щоб їх виконати, треба було заздалегідь позайматися з репетиторами, а у більшості сільських дітей на це не було можливості. Відтак сільські школярі опинилися в умовах, не рівних зі школярами з міста. Також зафіксовані випадки, коли сільським школярам довелося дуже рано вирушати в дорогу на іспит, розповідає громадський спостерігач Ольга Солодушко.

«До Синельникового школярі з сільських шкіл – через те, що там відбувалось закриття залізничного перегону, – були змушені добиратися о шостій ранку. А сам тест розпочинався об 11-ій годині. Тобто чотири години вони були змушені десь ходити, знаходити собі заняття. Не виспалися, і відповідно, який рівень: що пригадали, то те і написали», – сказала Радіо Свобода Ольга Солодушко.

Проблеми були, але лише з деякими предметами – центр

У регіональному центрі оцінювання якості знань із деякими організаційними зауваженнями спостерігачів погоджуються, однак не з претензіями до змісту тестів.
Особливість цьогорічного тестування те, що явка учасників у Дніпропетровській області вперше була вищою, ніж в середньому в Україні
Марина Горбенко-Хвастунова

Керівник центру Марина Горбенко-Хвастунова зазначає: громадські активісти не компетентні визначати, які завдання є зі шкільної програми, а які – ні. Особливість цьогорічного тестування, каже вона, – те, що явка учасників у Дніпропетровській області вперше була вищою, ніж в середньому в Україні.

Що ж до труднощів, з якими зіштовхнулася частина сільських школярів, у центрі їх визнають. «Ми створювали мережу, щоб вона була максимально зручною. Якщо пункти тестування в окрузі, де було б 600 осіб, то у нас були пункти, де були і 250, і 300 осіб. Тобто скорочували відстань для дітей. Але дійсно, були предмети всесвітня історія та російська мова, де пункти тестування були створені у Дніпропетровську та Кривому Розі. Якщо дитина їхала з віддаленого району, то це справді було далечко. Але це окремі тестування, загалом же мережа була лагідною до абітурієнтів», – зазначила в коментарі Радіо Свобода Марина Горбенко-Хвастунова.

У регіональному центрі оцінювання якості знань додають: найгостріша проблема цьогорічних тестів – електронні пристрої (айфони, планшети) в кишенях абітурієнтів, що ставить учасників у дуже нерівні умови.

Водночас громадські спостерігачі рекомендують освітянам в подальшому відмовитися від проведення тестів в аудиторіях вишів, де школярі почуваються незвично і більше хвилюються.