Москва – Державна дума Росії цього тижня закликала президента Володимира Путіна посилити роботу зі співвітчизниками за кордоном і розширити гуманітарний вплив Росії. Автори заяви пропонують підвищити у 5-7 разів фінансування державного агентства, яке займається цим питанням – «Росспівробітництва». Спостерігачі у Москві припускають, що додаткові гроші, якщо їх виділять, можуть піти не на гуманітарні програми, а на підтримку політичних проектів у сусідніх державах, включно з Україною.
Російські депутати намагаються привернути увагу до потреби серйозно збільшити бюджет федерального агентства у зв’язках із співвітчизниками, вважає директор інституту країн СНД, депутат із фракції «Єдина Росія» Костянтин Затулін. На сьогодні з 1,5 мільярда рублів (це приблизно 50 мільйонів доларів) дві третини йдуть на утримання апарату відомства.
За словами Затуліна, через брак коштів не вклалася в терміни програма переселення до Росії етнічних росіян. Що стосується того, як ця заява може позначитися на росіянах, які живуть в Україні, то підтримка від російської держави тут необхідна, перш за все, у сфері освіти, сказав Радіо Свобода Костянтин Затулін.
«Потрібно, перш за все, підтримати російську мову і російську освіту в Україні. Треба підтримати проекти такі, які ініціював недавно міністр освіти Дмитро Табачник. Мова йде про створення зразкової російської гімназії в місті Києві. Потрібно заохочувати розвиток філій російських вишів в Україні. І, звичайно потрібно витрачати кошти на активне залучення студентів із України в Росію», – зазначив Затулін.
На які цілі підуть державні гроші?
Керівник Центру українських досліджень Інституту Європи Російської академії наук, головний редактор журналу «Современная Европа» Віктор Мироненко не відчуває особливого оптимізму з приводу фінансування освітніх та культурних програм для росіян за кордоном. Мироненко вважає: якщо додаткові гроші все ж таки виділять, то їх використають на інші цілі.
«Я нічого не маю проти підтримки російської мови і російської культури. Швидше за все, ті кошти, які будуть додатково виділені, знову підуть на якісь пропагандистські програми, а ще гірше – на бюджетну підтримку структур, які, на жаль, займаються не розвитком російської мови і не допомогою росіянам за кордоном, а на політичні проекти, які межують часом з провокацією», – зауважує Віктор Мироненко.
Заява російських депутатів з’явилася напередодні створення Євразійського економічного союзу. Як мовиться у документі, російська мова має стати «надійною основою цементуючою майбутнього» цього союзу.
Спосіб тиску на Україну
Віктор Мироненко вважає, що заяву Держдуми можна розглядати і як тиск на офіційний Київ, щоб підштовхнути до зближення з Москвою.
«Це спроба чинити якийсь тиск, в тому числі і на українську владу для того, щоб реалізовувати улюблений проект президента Путіна – Митний союз і Євроазійський простір», – наголосив Мироненко.
Протягом 2012-2014 років Росія планує витратити на підтримку співвітчизників за кордоном близько 46 мільйонів доларів на рік. У 2009-2011 роках на цю підтримку щороку йшло майже 33 мільйони. Після заяви Держдуми, яка нерідко першою оприлюднює наміри Кремля, ця сума може збільшиться в рази.
Російські депутати намагаються привернути увагу до потреби серйозно збільшити бюджет федерального агентства у зв’язках із співвітчизниками, вважає директор інституту країн СНД, депутат із фракції «Єдина Росія» Костянтин Затулін. На сьогодні з 1,5 мільярда рублів (це приблизно 50 мільйонів доларів) дві третини йдуть на утримання апарату відомства.
За словами Затуліна, через брак коштів не вклалася в терміни програма переселення до Росії етнічних росіян. Що стосується того, як ця заява може позначитися на росіянах, які живуть в Україні, то підтримка від російської держави тут необхідна, перш за все, у сфері освіти, сказав Радіо Свобода Костянтин Затулін.
Треба підтримати проекти такі, які ініціював недавно міністр освіти Дмитро ТабачникКостянтин Затулін
«Потрібно, перш за все, підтримати російську мову і російську освіту в Україні. Треба підтримати проекти такі, які ініціював недавно міністр освіти Дмитро Табачник. Мова йде про створення зразкової російської гімназії в місті Києві. Потрібно заохочувати розвиток філій російських вишів в Україні. І, звичайно потрібно витрачати кошти на активне залучення студентів із України в Росію», – зазначив Затулін.
На які цілі підуть державні гроші?
Керівник Центру українських досліджень Інституту Європи Російської академії наук, головний редактор журналу «Современная Европа» Віктор Мироненко не відчуває особливого оптимізму з приводу фінансування освітніх та культурних програм для росіян за кордоном. Мироненко вважає: якщо додаткові гроші все ж таки виділять, то їх використають на інші цілі.
Ті кошти, які будуть виділені, знову підуть на якісь пропагандистські програми, а ще гірше на політичні проекти, які межують часом з провокацієюВіктор Мироненко
«Я нічого не маю проти підтримки російської мови і російської культури. Швидше за все, ті кошти, які будуть додатково виділені, знову підуть на якісь пропагандистські програми, а ще гірше – на бюджетну підтримку структур, які, на жаль, займаються не розвитком російської мови і не допомогою росіянам за кордоном, а на політичні проекти, які межують часом з провокацією», – зауважує Віктор Мироненко.
Заява російських депутатів з’явилася напередодні створення Євразійського економічного союзу. Як мовиться у документі, російська мова має стати «надійною основою цементуючою майбутнього» цього союзу.
Спосіб тиску на Україну
Віктор Мироненко вважає, що заяву Держдуми можна розглядати і як тиск на офіційний Київ, щоб підштовхнути до зближення з Москвою.
Це спроба чинити тиск і на українську владу, щоб реалізовувати проект Путіна – Митний союз і Євроазійський простірВіктор Мироненко
«Це спроба чинити якийсь тиск, в тому числі і на українську владу для того, щоб реалізовувати улюблений проект президента Путіна – Митний союз і Євроазійський простір», – наголосив Мироненко.
Протягом 2012-2014 років Росія планує витратити на підтримку співвітчизників за кордоном близько 46 мільйонів доларів на рік. У 2009-2011 роках на цю підтримку щороку йшло майже 33 мільйони. Після заяви Держдуми, яка нерідко першою оприлюднює наміри Кремля, ця сума може збільшиться в рази.