До кого все ж таки приїздив російський президент Володимир Путін? До байкерів, які вимагали від нього «не віддавати» Севастополь? До свого колеги Віктора Януковича? Або до колишнього глави президентської адміністрації Віктора Медведчука, у товаристві сім’ї якого він провів останні години свого перебування на українській землі?
Можна сказати, що до всіх відразу. Але це не виглядатиме правдивим. До Віктора Януковича, з яким у Путіна була спільна справа, засідання міждержавної комісії, російський президент запізнився на чотири години – що не завадило йому спілкуватись із ватажком «Нічних вовків» «Хірургом» та його шовіністично-моторизованою командою. Путін нашвидкуруч провів засідання міждержавної комісії та вечерю з Януковичем, щоб встигнути насолодитися музичними фонтанами у розкішному маєтку колишнього чиновника кучмівської адміністрації. Так до кого ж приїздив Путін?
Точно не до Януковича. Путін намагався поводитись у Криму, як у себе вдома. І демонстрував, що переговори з українським Президентом для нього – неприємна формальність.
А от тусовка з байкерами, яка мала переконати, що президент не збирається поступатися російськими інтересами в Севастополі, – це дійсно важливо. І Медведчук – це важливо. Адже це єдиний український політик, – якщо його взагалі можна за такого вважати, – який агресивно підтримує російські інтеграційні симулякри, виступає за затягування України до Митного та Євразійського союзів, рішуче виступає проти інтеграції своєї батьківщини із цивілізованим світом. Звісно, таких ретроградних поглядів багато хто притримується і у владі – однак вони їх приховують, як дурну хворобу. А Медведчук – він щирий.
І хай ця позиція маргінальна, Путіна це не обходить. У своїй політиці на пострадянському просторі він завжди підтримує тільки тих, хто йому не суперечить. Колишній глава адміністрації Кучми чудово це знає.
Політичні погляди цього колишнього юриста залишаються таємницею для нього самого, проте сьогодні він намагається повернутися у велику політику за російської підтримки, й саме тому буде палким прихильником будь-якої путінської забаганки, лютим критиком Заходу й тих, хто бажає сприяти розвиткові України.
Путін приїздив не до Януковича. Янукович для нього – вже минуле: російське керівництво впевнене, що економічні й політичні проблеми України не дозволять Вікторові Федоровичу довго перебувати на президентській посаді.
І в цьому погляді я був би готовий із російським президентом погодитись. Якби тільки він не вважав, що наше майбутнє – це Медведчук.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Можна сказати, що до всіх відразу. Але це не виглядатиме правдивим. До Віктора Януковича, з яким у Путіна була спільна справа, засідання міждержавної комісії, російський президент запізнився на чотири години – що не завадило йому спілкуватись із ватажком «Нічних вовків» «Хірургом» та його шовіністично-моторизованою командою. Путін нашвидкуруч провів засідання міждержавної комісії та вечерю з Януковичем, щоб встигнути насолодитися музичними фонтанами у розкішному маєтку колишнього чиновника кучмівської адміністрації. Так до кого ж приїздив Путін?
Точно не до Януковича. Путін намагався поводитись у Криму, як у себе вдома. І демонстрував, що переговори з українським Президентом для нього – неприємна формальність.
А от тусовка з байкерами, яка мала переконати, що президент не збирається поступатися російськими інтересами в Севастополі, – це дійсно важливо. І Медведчук – це важливо. Адже це єдиний український політик, – якщо його взагалі можна за такого вважати, – який агресивно підтримує російські інтеграційні симулякри, виступає за затягування України до Митного та Євразійського союзів, рішуче виступає проти інтеграції своєї батьківщини із цивілізованим світом. Звісно, таких ретроградних поглядів багато хто притримується і у владі – однак вони їх приховують, як дурну хворобу. А Медведчук – він щирий.
І хай ця позиція маргінальна, Путіна це не обходить. У своїй політиці на пострадянському просторі він завжди підтримує тільки тих, хто йому не суперечить. Колишній глава адміністрації Кучми чудово це знає.
Політичні погляди цього колишнього юриста залишаються таємницею для нього самого, проте сьогодні він намагається повернутися у велику політику за російської підтримки, й саме тому буде палким прихильником будь-якої путінської забаганки, лютим критиком Заходу й тих, хто бажає сприяти розвиткові України.
Путін приїздив не до Януковича. Янукович для нього – вже минуле: російське керівництво впевнене, що економічні й політичні проблеми України не дозволять Вікторові Федоровичу довго перебувати на президентській посаді.
І в цьому погляді я був би готовий із російським президентом погодитись. Якби тільки він не вважав, що наше майбутнє – це Медведчук.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода