Боксеру Усику допомогли оселедець, гопак і «маленький допінг»

«Свою культуру повинен знати кожний і повинен цим гордитися. Інакше він не патріот»

Київ – Останні представники української збірної у вівторок повернулися з Лондона. Серед них – олімпійський чемпіон, боксер-любитель Олександр Усик. Своє «золото» він виборов 11 серпня у бою з італійським боксером Клементе Руссо. Сам чемпіон із Сімферополя, однак наразі живе у Львові. На олімпіаді в Лондоні він став зіркою, адже після перемоги – станцював гопака, а разом зі своїм колегою-боксером Денисом Беринчиком вразив усіх «оселедцем». Радіо Свобода поцікавилося у спортсмена, що означали цей танець і зачіска, а також дізналося, який «маленький і дуже сильний допінг» допоміг йому перемогти.

– Ми повинні просувати козацьку культуру, щоб люди знали, що справжні козаки – це духовно сильні хлопці, православні християни, які доводять, що велика держава Україна – це дуже сильна держава. «Оселедці» були моєю ідеєю та ідеєю Дениса Беринчика.

– Як відреагували на Ваш сміливий образ у Лондоні? Скільки охочих хотіло потриматися за ваші «оселедці»?

– Британці були надзвичайно здивовані нашою зачіскою та танцями. Цікавились, що це символізує. Ми їм розповіли і вони сказали, що це дуже круто і це дійсно патріотизм.

– Щодо гопака, який ви виконали одразу після перемоги. Це був експромт? Що символізував танець?

– Після перемоги було емоційне піднесення і ці емоції вилилися у танець. У школі я займався народними танцями. На лондонському рингу танцювати я планував, але самі рухи були імпровізацією.



– У Вас є маленька донечка, яка перед Вашим відльотом на олімпіаду просила привезти їй золото. Чи можна вважати це прохання пророцтвом?
Вона вдома перед телевізором кричить: «Тату, я – тут!». Це мій маленький і дуже сильний допінг

– Їй лише два з половиною роки, вона ще нічого не передбачувала. Це було вперше. Але і на чемпіонаті світу, і під час Олімпійських ігор вона дуже за мене вболівала. Заради неї все це і робив. У такі моменти вона вдома перед телевізором кричить: «Тату, я – тут!». Розуміння цього надзвичайно сильно заряджає і дає силу. Це мій маленький і дуже сильний допінг.

– Чи будете виховувати доньку згідно з українськими традиціями?
Свою культуру повинен знати кожний і повинен цим гордитися. Інакше він не патріот

– Звичайно. Дитинка буде підростати і буде дізнаватися нашу українську культуру. Свою культуру повинен знати кожний і повинен цим гордитися. Інакше він не патріот і йому байдуже до своєї країни і до всього іншого.

– Чимало спортсменів мають своєрідний ритуал підготовки до змагань і вірять у спортивні забобони. А Ви?

– Ніяких забобонів немає. Я віруюча людина, а віруюча людина не повинна у таке вірити. Я виходжу з хресним знаменням, з Богом і усіма тими святими, які мені допомагають.



– А хто допомагає команді, капітаном якої Ви є? Як підтримуєте одне одного перед виступами?

– У нас надзвичайно сильна і дружня команда, де всі одне за одного. Заради цієї команди ми виходимо на ринг і б’ємося одне за одного.

– Олімпійське «золото» Ви уже здобули. Що далі?

– Професійний бокс ще є, у якому я хочу себе спробувати. Але зараз я нічого не планую. Просто хочу відпочити і все.