Київ – Кожен десятий шлюб в Україні цивільний. Свої стосунки не поспішають реєструвати, здебільшого, молоді люди віком від 20 до 40 років, мешканці великих міст. У невеликих містечках, у сільській місцевості у цивільному шлюбі живе лише одне-два подружжя з сотні – саме село зберігає патріархальні традиції, серед яких – узаконення стосунків між чоловіком та жінкою. Більшість українців вважає цивільний шлюб випробувальним терміном, коли подружжя «вивчає» одне одного і формує своє особисте й побутове життя. Ці дані наводять експерти Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.
Киянка Діана зустріла свою другу половинку, Ігоря, п’ять років тому. Ігор незадовго перед тим розлучився і категорично відмовлявся говорити про узаконення відносин. Останні чотири роки Діана з Ігорем живуть у цивільному шлюбі, виховують синочка, якому нещодавно виповнився рік і якого тато записав на своє прізвище.
«До того моменту, коли ми з Ігорем познайомились, він уже розлучився. І у нього склався доволі дивний стереотип – мовляв, коли жінка отримує штамп у паспорт, чоловікові просто на голову сідає і волі не дає. Тож від початку Ігор налаштувався на цивільний шлюб і питання про оформлення стосунків на порядку денному не стояло. І не стоїть досі: Ігор – хороший чоловік, чудовий батько, він нашого сина записав на своє прізвище», – розповіла Радіо Свобода Діана.
За її словами, вони з Ігорем живуть родиною, разом виховують сина, мають спільний бюджет, спільно ведуть господарство і щороку родиною їздять відпочивати. На думку Ігоря, це є нормальне сімейне життя, не обтяжене штампом у паспортах.
Моя подруга Наталка, яка живе з чоловіком Олександром у шлюбі вже дев’ять років, виховуючи двох доньок, стверджує, що її з чоловіком сімейне життя почалося саме з шлюбу. Олександр запропонував їй одружитись і стати матір’ю майбутніх дітей, перш ніж пара стала жити разом.
«Я пізніше аналізувала, чим Сашко мене причарував, і дійшла висновку, що саме цими словами: «Виходь за мене заміж! Я тебе кохаю!». Тому у нас усе почалося саме з укладання шлюбу. Тоді ж у нас стояло питання про дітей, щоб збагнути, що то таке батьківство і материнство. І всі притирки, стосунки, взаємне пізнання у нас формувалися в шлюбі», – каже Наталя.
Експерти: українці дотримуються патріархальних традицій
Експерт Інституту демографії Людмила Слюсар у розмові з Радіо Свобода відзначає, що, у порівнянні з більшістю країн Європи українці консервативно налаштовані до подружнього життя. Це стосується насамперед молодих людей віком від 15 до 34 років, котрих науковці запитували, яким вони уявляють подружнє життя.
«За нашим вибірковим дослідженням, десь 10 або 12 відсотків шлюбних пар в Україні живуть, не реєструючи юридично свої стосунки. Основна ж форма шлюбного партнерства – це традиційний, зареєстрований шлюб. Для України характерне те, що незареєстровані стосунки – це, як правило, випробувальний етап, – каже Слюсар. – Якщо люди живуть у цивільному шлюбі і в них добре складаються стосунки, якщо вони, так би мовити, підходять одне одному, то з часом вони реєструють свій шлюб».
За словами Людмили Слюсар, майже половина з тих, хто поки що не взяв шлюбу, планує оформити стосунки.
Соціолог Євген Головаха пояснює невелику кількість цивільних шлюбів залишками патріархальної системи в українському суспільстві, яку підтримувала радянська влада.
«У нас є дані порівняльного дослідження з Європою, і ми бачимо, що Україна і ще Польща мають чи не найвищий відсоток зареєстрованих шлюбів. Це, я б сказав, залишкова патріархальність, яка підтримувалась багато у чому радянською системою», – каже експерт у розмові з Радіо Свобода.
Сімейний кодекс у дії
Сімейний кодекс, ухвалений в Україні 2004 року, урівняв у правах подружжя в офіційному та цивільному шлюбах. За словами юриста Марини Лебедєвої, згідно зі статтями Кодексу, не важливо, у шлюбі чи поза ним народжена дитина – головне, щоб тато зареєстрував її на своє ім’я.
«Чоловік і жінка, які проживають однією родиною, але не зареєстрували стосунки офіційно, спільно володіють майном, придбаним за час спільного проживання. Проблеми можуть виникнути після розлучення або при успадкуванні», – пояснила Радіо Свобода правник.
Українські та європейські шлюби: від почуттів до ринкових відносин
Якщо порівнювати українські та європейські родинні реалії, то можна побачити низку спільних тенденцій. По-перше, у більшості держав ЄС та в Україні шлюб стає старшим за віком. Як повідомила Людмила Слюсар, на сьогодні середній шлюбний вік чоловіка – 30 років, жінки – 27 років.
«Сучасна людина повинна достатньо довго вчитись, здобути професію, перш ніж стати незалежною матеріально і спроможною утримувати родину», – пояснила таку тенденцію експерт.
Крім того, українці та європейці все частіше підписують шлюбний контракт, переводячи особисті взаємини у площину економічних відносин, кажуть фахівці Інституту демографії та Центру Разумкова.
Киянка Діана зустріла свою другу половинку, Ігоря, п’ять років тому. Ігор незадовго перед тим розлучився і категорично відмовлявся говорити про узаконення відносин. Останні чотири роки Діана з Ігорем живуть у цивільному шлюбі, виховують синочка, якому нещодавно виповнився рік і якого тато записав на своє прізвище.
Ігор – хороший чоловік, чудовий батько, він нашого сина записав на своє прізвище
«До того моменту, коли ми з Ігорем познайомились, він уже розлучився. І у нього склався доволі дивний стереотип – мовляв, коли жінка отримує штамп у паспорт, чоловікові просто на голову сідає і волі не дає. Тож від початку Ігор налаштувався на цивільний шлюб і питання про оформлення стосунків на порядку денному не стояло. І не стоїть досі: Ігор – хороший чоловік, чудовий батько, він нашого сина записав на своє прізвище», – розповіла Радіо Свобода Діана.
За її словами, вони з Ігорем живуть родиною, разом виховують сина, мають спільний бюджет, спільно ведуть господарство і щороку родиною їздять відпочивати. На думку Ігоря, це є нормальне сімейне життя, не обтяжене штампом у паспортах.
Моя подруга Наталка, яка живе з чоловіком Олександром у шлюбі вже дев’ять років, виховуючи двох доньок, стверджує, що її з чоловіком сімейне життя почалося саме з шлюбу. Олександр запропонував їй одружитись і стати матір’ю майбутніх дітей, перш ніж пара стала жити разом.
Аналізувала, чим Сашко мене причарував, – словами: «Виходь за мене заміж! Я тебе кохаю!»
«Я пізніше аналізувала, чим Сашко мене причарував, і дійшла висновку, що саме цими словами: «Виходь за мене заміж! Я тебе кохаю!». Тому у нас усе почалося саме з укладання шлюбу. Тоді ж у нас стояло питання про дітей, щоб збагнути, що то таке батьківство і материнство. І всі притирки, стосунки, взаємне пізнання у нас формувалися в шлюбі», – каже Наталя.
Експерти: українці дотримуються патріархальних традицій
Експерт Інституту демографії Людмила Слюсар у розмові з Радіо Свобода відзначає, що, у порівнянні з більшістю країн Європи українці консервативно налаштовані до подружнього життя. Це стосується насамперед молодих людей віком від 15 до 34 років, котрих науковці запитували, яким вони уявляють подружнє життя.
Десь 10 або 12 відсотків шлюбних пар в Україні живуть, не реєструючи юридично свої стосункиЛюдмила Слюсар
«За нашим вибірковим дослідженням, десь 10 або 12 відсотків шлюбних пар в Україні живуть, не реєструючи юридично свої стосунки. Основна ж форма шлюбного партнерства – це традиційний, зареєстрований шлюб. Для України характерне те, що незареєстровані стосунки – це, як правило, випробувальний етап, – каже Слюсар. – Якщо люди живуть у цивільному шлюбі і в них добре складаються стосунки, якщо вони, так би мовити, підходять одне одному, то з часом вони реєструють свій шлюб».
За словами Людмили Слюсар, майже половина з тих, хто поки що не взяв шлюбу, планує оформити стосунки.
Соціолог Євген Головаха пояснює невелику кількість цивільних шлюбів залишками патріархальної системи в українському суспільстві, яку підтримувала радянська влада.
Україна і ще Польща мають чи не найвищий відсоток зареєстрованих шлюбівЄвген Головаха
«У нас є дані порівняльного дослідження з Європою, і ми бачимо, що Україна і ще Польща мають чи не найвищий відсоток зареєстрованих шлюбів. Це, я б сказав, залишкова патріархальність, яка підтримувалась багато у чому радянською системою», – каже експерт у розмові з Радіо Свобода.
Сімейний кодекс у дії
Сімейний кодекс, ухвалений в Україні 2004 року, урівняв у правах подружжя в офіційному та цивільному шлюбах. За словами юриста Марини Лебедєвої, згідно зі статтями Кодексу, не важливо, у шлюбі чи поза ним народжена дитина – головне, щоб тато зареєстрував її на своє ім’я.
Проблеми можуть виникнути після розлучення або при успадкуванніМарина Лебедєва
«Чоловік і жінка, які проживають однією родиною, але не зареєстрували стосунки офіційно, спільно володіють майном, придбаним за час спільного проживання. Проблеми можуть виникнути після розлучення або при успадкуванні», – пояснила Радіо Свобода правник.
Українські та європейські шлюби: від почуттів до ринкових відносин
Якщо порівнювати українські та європейські родинні реалії, то можна побачити низку спільних тенденцій. По-перше, у більшості держав ЄС та в Україні шлюб стає старшим за віком. Як повідомила Людмила Слюсар, на сьогодні середній шлюбний вік чоловіка – 30 років, жінки – 27 років.
«Сучасна людина повинна достатньо довго вчитись, здобути професію, перш ніж стати незалежною матеріально і спроможною утримувати родину», – пояснила таку тенденцію експерт.
Крім того, українці та європейці все частіше підписують шлюбний контракт, переводячи особисті взаємини у площину економічних відносин, кажуть фахівці Інституту демографії та Центру Разумкова.