Риба у харчуванні людини і злочин у мозку

Люди, які у своєму раціоні регулярно вживають рибу, живуть довше. Секрет довголіття міститься, зокрема, в якостях жирних кислот групи омега-3. Ці жирні кислоти є майже виключно в морських продуктах і в жирній рибі. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Annals of Internal Medicine.

Результати дослідження свідчать про те, що старші люди, в яких у крові є більший рівень жирних кислот омега-3, можуть зменшити ризик смертності майже на 27 відсотків. При цьому ризик смертності внаслідок серцево-судинних захворювань зменшується на 35 відсотків.

Учені проаналізували персональні дані 2700 пацієнтів, віком від 65 років і більше. Науковці враховували стан здоров’я, стиль життя, дієту, медичну історію. Головний висновок був очевидним: зниження смертності мало прямий зв’язок із рівнем жирних кислот омега-3. Учені радять щонайменше двічі на тиждень їсти рибні продукти, щоб жити довше.

Мозок і злочин

Нове дослідження американських учених зі штату Нью-Мексико продемонструвало, що зображення магнітно-резонансної томографії мозку може допомагати в запобіганні кримінальним задумам правопорушників, які вийшли на свободу після відбуття покарань у тюрмах. Результати дослідження опубліковані у Proceedings of the National Academy of Sciences.

За висновками учених, імпульсивну і антисоціальну поведінку можна зафіксувати у відповідних частинах мозку, які регулюють таку поведінку. За словами одного з провідних науковців експерименту доктора Кента Кіля, отримані дані дають можливість не лише визначати, які колишні в’язні можуть піти на повторні злочини.

Дослідження відкриває шляхи впливу на потенційних правопорушників із визначенням необхідного лікування для того, щоб зменшити ризик майбутньої кримінальної активності.

Волонтерами в експерименті виступили 96 правопорушників віком від 20 до 52 років. Дослідження тривало 4 роки після того, як вони вийшли на свободу. Зображення магнітно-резонансної томографії давали ученим чітку картину того, що у деяких пацієнтів частина мозку діяла неправильно, із явно пониженою активністю.

Саме ця дисфункція, на думку учених, відповідає за імпульсивну і антисоціальну поведінку, яка, як правило, веде до повторного арешту. Справа тепер за терапією, яка допоможе колишнім в’язням підвищити рівень самоконтролю і необхідної соціальної адаптації у суспільстві.