«Космічний» форум у Дніпропетровську зібрав провідних учених світу

Наукова конференція «Космічні технології: теперішнє і майбутнє», Дніпропетровськ, 17 квітня 2013 року

У середу в Дніпропетровську розпочалась триденна Міжнародна наукова конференція «Космічні технології: теперішнє і майбутнє». Форум, що проходить раз на два роки, цього разу зібрав 300 провідних фахівців у галузі космічних розробок із 22 країн. 2012 року Україна увійшла до двадцятки найбільших космічних країн світу. Є «космічні» проекти в українських ракетобудівників і на нинішній рік, один із них планують реалізувати разом зі США вже цієї ночі.

На міжнародному форумі у Дніпропетровську кожна з країн демонструє свої космічні амбіції: Казахстан заявляє, що до 2030 року стане повноцінною космічною державою і матиме цілу низку власних космічних розробок, а Естонія хвалиться тим, що свій перший національний супутник запустить уже в травні нинішнього року.

Є про що розказати й українським ракетобудівникам. Наступного року з космодрому «Алкантара» у Бразилії планують здійснити пуск сучасної ракети-носія «Циклон-4», розробленої і виготовленої у Дніпропетровську. Наразі тут же, в місті, на випробувальному комплексі «Сухий космодром», відпрацьовують технічні моменти старту.

«Сухий космодром»



«Росія виділяє разів удесятеро більше, США – разів у сто більше»»

Крім того, упродовж 2013 року Україна має створити перший власний телекомунікаційний супутник «Либідь». Після запуску він має забезпечити цифровим телебаченням і швидкісним інтернетом країни Європи, Азії, Близького Сходу. Нещодавно Кабінет міністрів України схвалив проект національної космічної програми на найближчі 5 років: на потреби галузі з державного бюджету планують понад 1 мільярд гривень.

Втім, фахівці дніпропетровського конструкторського бюро «Південне», на яке припадає левова частка українських космічних розробок, цією сумою не дуже втішені. Головний конструктор космічних апаратів КБ «Південне» Олександр Макаров зізнався Радіо Свобода, що коштів може не вистачити.

«За світовими мірками, це небагато. Один супутник може коштувати дорожче. Росія виділяє разів удесятеро більше, США – разів у сто більше», – сказав Олександр Макаров.

На у форумі у Дніпропетровську чимало уваги приділяють практичним питанням освоєння космосу. Що робити з космічним сміттям, як активніше використовувати енергію космосу, як за допомогою космічних апаратів навчитись прогнозувати землетруси та інші стихійні лиха і як створити антиастероїдний захист поверхні Землі – ці та інші питання у полі зору вчених з різних країн світу. Російський розробник ракетних двигунів Гаррі Попов зазначає: одне із головних завдань – зробити космічну техніку екологічно чистішою.

Повністю згоден з тими, хто каже: навіщо нам шкідливі речовини?
Гаррі Попов
«Звичайно, всі країни займаються «зеленими», чистими технологіями. Треба переходити, але не стрибком, стрибком не можна, тільки поступово, еволюційно. Я повністю згоден з тими, хто каже: навіщо нам шкідливі речовини?» – сказав Гаррі Попов.

Комерція чи наука?

Від надмірного захоплення думками про практичну користь освоєння космосу для людства застерігає Японія. Не треба забувати й про те, що дослідження космічних явищ наразі не несе комерційного зиску, заявив представник Японії, віце-президент Міжнародної академії астронавтики Хірокі Мацуо.

Справжнє натхнення дає відкриття, дослідження, пізнання непізнаного
Хірокі Мацуо
«Я вважаю, що саме дослідження космосу має стати тим напрямком, який має надихати людей. Це дуже тісно пов’язано з національним престижем. Від використання телекомунікаційних супутників людство отримує користь, все добре, але справжнє натхнення дає відкриття, дослідження, пізнання непізнаного», – сказав Хірокі Мацуо, додавши, що, на жаль, наразі людство мало приділяє уваги дослідженню найближчих планет.

Наприкінці пленарного засідання космічного форуму у Дніпропетровську учасники дружно постукали по дереву. Ракетники, люди забобонні, хвилюються за майбутній старт. У ніч на четвер із пускового центру у Вірджинії має відбутись запуск першої українсько-американської ракети-носія, яка покликана замінити славнозвісні «Шатли».