До ТВі міг бути інтерес і в «молодої сім’ї» Януковича» – Томенко

Your browser doesn’t support HTML5

До ТВі міг бути інтерес і в «молодої сім’ї» Януковича» – Томенко

Гість «Вашої Свободи»: заступник голови партії ВО «Батьківщина», голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.

Інна Кузнецова: Учора відбулося, хтось каже, рейдерське захоплення, а хтось каже, невідомо що з телеканалом ТВі.

Пане Томенко, Ви, як голова парламентського комітету з питань свободи слова, були вчора на каналі навіть як майбутній автор програми «7 історичних чудес світу», яка мала виходити на телеканалі ТВі.

Your browser doesn’t support HTML5

Ваша Свобода

Ви, до речі, страйкуєте з колективом чи як?

90% колективу не сприйняло логіки і характеру змін на каналі
– Я морально підтримую колектив. Тому що, я вважаю, для мене, як для голови профільного комітету, який займається медіа, як для людини, що пов’язана вже десь рік з ТВі, оскільки це вже третій цикл моїх програм, які я робив спільно з журналістами ІСТV і ТВі, перший цикл був «7 чудес України: замки, палаци, фортеці», другий «7 природніх чудес України», тепер з 1 травня мусили починати записувати «7 історичних чудес України», тому це не чужий колектив для мене.

І тому для мене абсолютно очевидно і я для себе пріоритет визначив, поспілкувавшись з журналістами, а більшість – це мої друзі, колеги, не якісь підлеглі чи, так би мовити, «менші» за званням, тому що я з ними працював у таких робочих моментах, умовно кажучи, як рівний з рівними, і 90% колективу не сприйняло, я сказав би, логіки і характеру змін на каналі.

Я не вдаюся зараз у юридичні деталі, хоча я спілкувався з Костянтином Кагаловським, який ніби переконливо мені довів, що він був і залишається власником. Я спілкувався з Артемом Шевченком і з Наталією Катеринчук, і в мене склалося враження, що вся ця процедура не була правильною.

Навіть якщо зараз допустити, що там якісь є юридичні зміни серед засновників, оскільки коли забрали колектив, вперше не пустили власника і директора каналу. Ніби одна точка зору була представлена. Друге. Ніхто не показав ніяких документів. Ну, і третє – це коли я з'явився на каналі, бо мені передзвонили, то журналісти запропонували таку версію, що є прямоефірна програма, яку Ілона Довгань і Мустава Найєм о 19:30 мусили вести, за столом сядуть одна і інші сторона і спробують юридично розібратися, що всі вони хочуть зробити класний канал, утримати його як об’єктивний і неупереджений, такий суспільного характеру канал, але вони це по-різному будуть робити.

– Але це їм учора заборонили робити.

– Не просто заборонили. Це було у моїй присутності. Тоді я переконував Артема Шевченка, як мінімум, журналісти повинні сказати своє слово, як вони оцінюють цю ситуацію, ідеально було б провести таку дискусію. Бо на каналі, який пропагував постійно дві точки зору і неупередженість, було б дивно, щоб вони це зі своїми керівниками не зробили.

Але в останню хвилину було прийняте рішення, так само незрозуміло, ким прийняте рішення, що взагалі програми немає, і йде програма у повторі, на що, звичайно, Ілона і Мустафа зреагували… Без їхньої згоди поставили їхню попередню програму. Хоча я пожартував, що вона актуальна, бо попередня програма була про рейдерство, тільки стосовно вчительки, у якої забирають будинок тут, у нас, в історичному центрі міста.

Отож на сьогодні журналістський колектив страйкує. І, думаю, тут треба в двох площинах діяти. Перша – це юридична площина. Все-таки розібратися, показати, що відбулося, яка є ситуація зі власниками. І друга площина – це, звичайно, не можна «ламати через коліно» або визначати нову стратегію. От мені говорять: от нові власники хочуть таку-то стратегію. А ви у журналістів запитали, яка стратегія повинна бути?

– А чи є новий власник? Чи відомо про те, що є новий власник? Ми бачили нового інвестора.

Поки журналісти не побачать реальних документів, людину, яка претендує на те, що вона – власник, не почують, якою є стратегія розвитку каналу і подальша доля їх на цьому каналі, на жаль, канал не буде працювати
– Це теж загадка. Тому що на всі запитання цей, я сказав би, представник власника сказав: я тут, умовно кажучи, представляю інтереси. А хто власник? Я не можу сказати. Або: не знаю. Тобто, вийшло таким чином, що ця історія ще утаємничена з точки зору, що це за люди, яка природа грошей, яка політична позиція чи відсутність політичної позиції.

Бо в нашій країні це надзвичайно чутливе питання. Тому що, якщо Кагаловський, який проживає у Лондоні і ставив за умову, що це повинен бути незалежний і об’єктивний канал, то, можливо, люди, які в Україні працюють, у них є певні політичні інтереси – вони або за білих, або за червоних, або за синіх і так далі. Тому, я думаю, для нас і найперше для журналістів, це дуже важливо.

Я думаю, що поки журналісти, по-перше, не побачать реальних документів, по-друге, реально людину, яка претендує на те, що вона – власник, поки вони не почують і від Кагаловського, і від іншої сторони, якою є стратегія розвитку каналу і подальша доля їх на цьому каналі, на жаль, канал не буде працювати.

– Вже зараз дехто говорить про те, що, мовляв, це такий собі тимчасовий період, а потім це все буде пов’язано з тим, що у нас називають «сім’я».

Зникла «молода команда» Черновецького, «молода команда» Януковича з’являється
Інтерес до цього каналу був у багатьох людей. Можливо, і в «молодої сім’ї» Януковича
– Важко сказати. Називалися різні прізвища.

Не таємниця, що сьогодні я це називаю «молодою командою». На жаль, вже ніби зникла «молода команда» Черновецького, а тепер «молода команда» Януковича з’являється. І «молода команда» намагається переконати президента, що вони більш такі просунуті і розумні і в частині роботи і з парламентом, і на київських виборах (можливо, пізніше я пару слів скажу про те, як вони намагаються все це організувати, я думаю, «молода команда», і в медіа. Тобто, йде збільшення медіаресурсу, формування медіа-холдингів.

І інтерес до цього каналу, думаю, був у багатьох людей. Можливо, і в «молодої сім’ї» Януковича у тому числі. Але в нас зараз це такі теоретичні дискусії, оскільки дуже важко сказати – ми не бачили документів.

– Давайте послухаємо, як відбувалися вчорашні події.

Your browser doesn’t support HTML5

ТВі

– Ми почули перемови між Наталкою Катеринчук та Олегом Радченком. Чули радіослухачі, хто з них є хто.

Ситуація така. Микола Княжицький, колишній генеральний директор телеканалу, а нині народний депутат України від Вашої фракції ВО «Батьківщина», говорить про те, що все буде добре, у своїх дописах, постах в мережі «Фейсбук». Для людей, які ставлять йому багато запитань, він каже: все пояснимо.

Невже не можна було пояснити раніше? Як він пояснює вам, колегам по депутатському корпусу?

Загальний принцип постсовєцький: гроші будуть, хлопці, буде нормально, а хто незгодний, йдіть на інший канал
– Є теж аргументи приблизно такі, як і в соціальних мережах, що він знає природу фінансово-юридичну і складової формування каналу та подальших дискусій довкола цього. І він вважає, що відбулися певні зміни, і ці зміни відбулися відповідно до чинного законодавства.

Але проблема, в тому числі і моя, що я не розумію, які зміни, в який спосіб і в чиїх інтересах. Тому фактично відсутність повної інформації про те, що відбувається з інвесторами та власниками, засновниками, турбує і мене, і, я думаю, прихильників каналу ТВі, і тих, хто його дивився.

Тому я теж Миколу Княжицького переконував у тому, що такі варіанти бувають часто і на каналах, і в медіа. Ми мусимо шукати такий демократичний, європейський спосіб роботи. Тобто, по-перше, пояснення ситуації, представлення документів і реальна робота з колективом. От чому колектив це не сприйняв, сприйняв це у штики? Бо загальний принцип такий, я сказав би, постсовєцький, що типу: гроші будуть, хлопці, буде це все нормально, а хто тут не згодний, то йдіть собі на інший канал.

– Але можуть бути гроші, а не може бути того, що було на каналі раніше. Зараз уже сказали, що не буде «полунички», мовляв, усі радійте, повернуть програму Марійки Бурмаки і Вахтанга Кіпіані. Але у них про це не запитували.

– Проблема концепції каналу для мене теж не зрозуміла, яким він буде. Тому що одну програму можна посунути туди-сюди, тобто, якщо канал інформаційного мовлення, канал такого квазісуспільного мовлення, де акцент на політику, акцент на розслідування, акцент на просвітницькі речі зберігається, то це одна історія, а якщо якась інша історія…

До речі, мені приємно, що така ідея прозвучала, з ніччю. Тому що Ви знаєте, що я вимагав і від попереднього керівництва. Я вважав, що воно абсолютно десонує до концепції каналу і так далі. І добре, що тепер через кілька років, як я це говорив і Миколі Княжицькому, як керівникові каналу, і Наталці Катеринчук, і всім говорив, це відбудеться.

Але ми розуміємо, що не вночі канал дивиться в основному середньостатистичний глядач. Він дивиться, щоб побачити об’єктивну картину того, що відбувається. Тобто це, на жаль, невелика аудиторія, пов’язана з певними обмеженнями в кабельних мережах, але це стійка аудиторія, дуже поінформованих і активних людей, як модно називати у політологічній термінології, носіїв громадської думки або активних представників, які потім формують громадську думку. Тому точно вони о другій годині не дивляться телеканал, їм треба новини, їм треба політичні дискусії, їм треба розслідування і таке інше.

Тому, можливо, вихід із ситуації якраз і полягає у тому, що колективу і нам будуть презентовані дві, умовно кажучи, стратегії розвитку каналу, починаючи від юридичної, фінансової складової і, найважливіше, змістовної концептуальної інформаційної. І тоді журналісти вже більш-менш зрозуміють, що їх чекає. Якщо це, наприклад, буде чи музичний канал, чи культурологічний – це одна історія, якщо це формат теперішнього інформаційно-суспільного – це інша історія.

– Але журналісти можуть залишитися без роботи, причому без попереджень і без нічого фактично в один день, а опозиція, яка мала нібито канал чесний, залишиться без інформаційного простору.

Сьогодні чесному, об’єктивному журналісту фатально немає місця для роботи. Територія свободи слова в Україні зменшується
– Учорашній день, я думаю, що поганий день і для свободи слова, і для каналу, і для опозиції, і для глядачів. Чому? Тому що, на мою думку, якщо допустити, наприклад, що є реалістично новий власник, він усе законно оформив, діє він адекватно і відповідно до чинного законодавства, так як він організував роботу з колективом, журналістами і з нами…

До речі, я приїхав, то все було добре, слава Богу, але на першому етапі, депутати ж не могли зайти, депутати не прорвалися у студію, вони хотіли зустрітися з журналістами. Вибачте, якщо на інформаційний канал ТВі депутат не може зайти, щоб переговорити з журналістом, то це не дуже добрі стандарти і початок.

Тому вчорашній день створив проблему довіри до нового власника, якщо він є, до каналу загалом і зробив дуже погану штуку, тобто конфлікт і всередині колективу.

Хай, по-перше, невелика кількість людей, хоча доволі авторитетних, як Портников, Артем Шевченко, ми не сумніваємося у тому, що це відомі журналісти, підтримали позицію ніби нового керівництва, інші категорично проти них. І сама атмосфера під кінець, учора десь під сьому-восьму годину вечора не виглядала атмосферою дружнього журналістського колективу.

Почалися проблеми всередині колективу. І це найнебезпечніше, тому що це означає, що при розв’язці одні чи інші, в силу різних обставин не будуть працювати на каналі. І це найсумніше, тому що в нас сьогодні чесному, об’єктивному журналісту фатально немає місця для роботи. І те, що територія такої свободи слова в Україні зменшується, є небезпечною. Але ми слідкуємо. На ситуацію подивимося.

Сьогодні це хай юридична складова триває. Можливо, канал все-таки переконає. Сьогодні на інших каналах будуть дискусії стосовно ситуації. Буде погано, що майданчиками для дискусії обрані інші канали, де одна і інша сторона будуть розповідати про ситуацію. Можна було б зробити і на ТВ цей майданчик. Бо, до речі, коли я пропонував це, мені сказали: хай ідуть на «5 канал», хай ідуть, наприклад, ще на якийсь інший канал.

– Це вже свідчить про те, що там не все зрозуміло.

Не все зрозуміло. Конфлікт надовго
– Не все зрозуміло. І конфлікт надовго.

Тому, очевидно, сьогодні на «5 каналі» буде дискусія якраз однієї і іншої сторони. А що буде на ТВі? Поки вони показують старі програми.

– До речі, вчора чи вже навіть сьогодні вранці з’явилася інформація про те, що Петро Порошенко продає свою частку власності в журналі «Кореспондент» і в інших ЗМІ.

Це теж свідчить про якийсь переділ ринку? Чи Ви ще цими питаннями не займалися?

Йде на другому рівні реструктуризація медіа-ринку в Україні
Петро Порошенко буде брати участь у президентській виборчій кампанії, це певна консолідація фінансів, коштів для підготовки до майбутньої політичної кар’єри
– Мені важко сказати. Я теж тільки на рівні інтернет-інформації. Але те, що йде такий на другому рівні, навіть не переділ, а я сказав би, що навіть реструктуризація медіа-ринку в Україні, тому що визначаються гравці на майбутні президентські вибори, які приймають рішення, як їм діяти. Чи вигідніше їм, скажімо, відкласти собі гроші, заробляти собі гроші на виборчу кампанію, чи інвестувати це в медіа-активи в нашій непростій, корупційній і напіврепресивній державі?

Тому, я так розумію, що Петро Порошенко, який для себе визначився, що, очевидно, буде брати участь у президентській виборчій кампанії, наскільки я з настроїв його оточення чую, то, напевне, це певна консолідація фінансів, коштів для підготовки до майбутньої політичної кар’єри.

– Поки що Петро Порошенко готовий брати участь у виборах мера Києва. Виборча кампанія не почалася через відомі причини. Але вже неодноразово говорили про те, що Петро Порошенко може бути одним з кандидатів у мери Києва. Так само позавчора Ваше прізвище було назване як ймовірного кандидата.

Що коїться в «Батьківщині», всередині цього? Тому що говорили про те, що Петра Порошенка «просуває» лідер фракції Арсеній Яценюк. Як це все відбувається насправді?

Кандидат від опозиційних фракцій Порошенко, це було б помилкою для опозиційних фракцій
– Стосовно Петра Порошенка, то я скажу, що він не тільки хоче чи може, він точно може балотуватися на виборах, бути одним із кандидатів, ніхто йому не забороняє. Тим більше, він цим активно займається.

Тільки я поки що не розумію, як він може бути кандидатом від опозиції? Це запитання не тільки у мене виникає, а й у багатьох інших людей. Тому що, якщо ви тільки що прийшли з уряду Азарова, і якщо ви в своїй парламентській діяльності як позафракційний у ключових кадрових питаннях підтримуєте Януковича і Азарова, то важко вас назвати опозиціонером. Якщо ви голосуєте за голову НБУ Соркіна, якщо ви принципово не голосуєте за відставку Азарова.

Тому, може, в нас окремі депутати могли б підтримати, сказати, що ми знаємо його як бізнесмена, як управлінця, як самого чесного міністра в уряді Азарова чи ще якогось, наприклад, то як кандидата від опозиційних фракцій (Порошенко – ред.), тим більше єдиного кандидата, мені здається, що це було б помилкою для опозиційних фракцій.

Друга позиція взагалі стосується ситуації з Києвом. От я притримуюся такої точки зору, що нам треба зупинити і просити всіх колег чи політиків цю боротьбу за те, хто буде, коли буде, що буде, трошки зупинити, тому що ми зараз у чужому сценарії. Якщо ми зараз вдень і вночі будемо говорити, хто буде кандидатом, ми цей сценарій допомагаємо владі реалізовувати.

Сценарій дуже простий. Вони розуміють, що треба якусь кістку кинути і Європі, і міжнародному співтовариству, і киянам, невеличку таку, яка вже об’їдена, з цієї кістки вже нічого не залишилося, і провести в серпні чи в кінці липня вибори міського голови. Але ключове – влада не хоче проводити вибори у Київраду.

І я вважаю, що це пастка, на яку опозиція не повинна купуватися. По-перше, це незаконно, по-друге, це повний абсурд. Тому що наша ідея у чому полягає? Щоб відновити місцеве самоврядування. Зараз Київрада не тільки буде незаконною з червня. Найстрашніше інше. Що це рада, де більшість двічі зрадила своїх виборців. Перший раз – частина людей від опозиційних фракцій перейшла до Черновецького, а потім ця частина людей від Черновецького перейшла до Попова. Тобто, вони двічі обманули киян.

Тому наше завдання повинне бути таке. Ми боремося за місцеве самоврядування в Києві, щоб кияни могли впливати на ситуацію в місті, а не призначали їм якихось прийшлих людей. Отож Київрада. Друге – це, звичайно, одночасно вибори міського голови.

Треба ще думати, що треба робити із законодавством. Так само його треба було б міняти, тому що сьогодні повноваження міського голови – він є головою Київради насправді. Найбільші повноваження в КМДА і в голови КМДА, а далі йде Київрада.

Тому що нам говорять? Тут Попов залишиться, як представник Януковича. Київрада Черновецького, умовно кажучи, залишається, а мера ми вам там запропонуємо. При таких обставинах, мені здається, опозиція не повинна на це йти, бо це чистий обман. І я взагалі противник таких виборів.

– Добре. Але тоді все взагалі залишиться до 2015 року.

– Це не означає, що не треба шукати варіанти боротися і не зупиняти цю боротьбу. Але погодитися на те, що на 1,5 року ми обираємо київського міського голову, який не має жодного ресурсу повноважень. І за таких обставин цей чоловік, звичайно, можливо, якійсь багатій людині вигідно, бо легше доводиться земельне питання більшістю Київради…

– В опозиції йде дискусія стосовно того, як це все має бути? І чи може бути таке, що три фракції опозиційні пересваряться через це?

– Я сподіваюся, що ні. Я завжди закликаю до цього, і більшість людей, мені здається, підтримує таку логіку дій, про яку я вже сказав.

Перше. Ми домагаємося виборів і зміни взагалі системи організації управління в Києві, відновлюємо місцеве самоврядування через вибори Київради і міського голови.

Друга теза. Як тільки ми цього домоглися, всі опозиційні партії – тому що Партія регіонів чи комуністи, чи, як я кажу, «любі друзі» влади хай самі висуваються, домовляються між собою.

А «Свобода», «Батьківщина», УДАР чи партії, які співпрацюють, пропонують своїх кандидатів. Цих кандидатів ми зібрали докупи. Може, їх 5, 10 і так далі. І найкраще тестування – це ж не вожді, коли біографії передивляються, а ми проводимо серйозні, може, 2-3 кампанії соціологічні проводять дослідження. Запитання дуже просте: на вашу думку, хто повинен представляти опозицію на виборах київського міського голови? Такий-то, такий-то. Тестуємо, рейтингові показники.

– Ваше прізвище тестувалося?

– Моє прізвище тестувалося. Тестувалося десь кілька місяців назад. Я Вам скажу, що я маю певний рейтинг і підтримку як одного з кандидатів від опозиції. Але я свідомо сказав, що ці дослідження треба друкувати і треба їх зробити, коли це буде офіційно зроблено всіма партіями.

– А була б готовність піти?

Якщо мене партія підтримає і колеги по «Свободі» і УДАРу, я готовий їх довіру виправдати (бути кандидатом від опозиції на посаду міського голови Києва – ред.)
– Я думаю, що якщо мене партія підтримає і мої колеги по «Свободі» і УДАРу, то я готовий їх довіру виправдати (бути кандидатом від опозиції на посаду міського голови Києва – ред.).

Але ще раз кажу, що сьогодні треба перенести все це, що спочатку місцеве самоврядування, а потім міський голова. Не навпаки. І те, що влада нас зараз заганяє у порівняння, які у нас є кандидати, то це означає, що влада, очевидно, точно визначилася, що вибори до Київради вона не буде проводити.

Ще раз кажу, що я моя позиція, можливо, жорстка і не всім зрозуміла, але я вважаю, що вибори міського голови на 1,5 місяця в серпні, коли буде 30% киян, без виборів Київради недоцільно проводити і неправильно. Краще поборотися і провести, умовно кажучи, на початку вересня вибори Київради і міського голови одночасно, аніж грати в цей сценарій влади.

– Говорять про те, що найближчим часом «Фронт змін» має злитися з «Батьківщиною». Як проходитиме це зливання? Це, очевидно, складний момент. Як це буде відбуватися?

– Стратегія створення єдиної партії – річ, яка не дебатується. Ми засіли на механізмах, інструментах, тактиці реалізації цього. Скажімо, в який спосіб? Я і багато людей в «Батьківщині» підтримую ту точку зору, що оскільки за базу взято «Батьківщину», то через інші політичні партії, якщо б вони хотіли, вони і так написали заяви про вихід зі своїх партій, щоб стати депутатами, тобто це трошки виглядає непослідовно... Ви, щоб стати депутатом, написали заяву і сказали, що ви, наприклад, не в партії Х і стали депутатом, а потім кажете: та ні, друзі, «Батьківщина» – така середня партія, а от наша потужна партія – її треба відновити. Так треба було вашою потужною партією йти окремо на вибори.

Тому ми говоримо, що принцип квот, що от наша партія – 10 посад, а ваша партія – 10 областей, не працюючий цей принцип. Тобто треба вступати в «Батьківщину» і в обласні і в місцеві організації, роботою своєю показувати своє місце і так далі, шляхом, так би мовити, погодження виходити на єдину політичну силу.

– Як на це дивиться лідер партії Юлія Тимошенко?

Юлія Тимошенко: ведіть переговори, домовляйтеся, але результат – повинні мати одну потужну опозиційну політичну силу
– Юлія Тимошенко– так само прихильник єдиної політичної партії. Але так само вона розуміє, що все-таки «Батьківщина» є основою для подальшого об’єднання. Хоча якісь такі інструментарії – я не бачив від неї розписаного інструментарію, як це зробити. Тобто її позиція така: ведіть переговори, домовляйтеся, але результат повинен бути – ми повинні мати одну потужну опозиційну політичну силу.

– На коли можна очікувати на такий результат?

– Певні кроки можна робити вже і тепер, тому що, скажімо, сама стратегія побудови партії, програмні якісь речі і так далі, то треба обговорювати.

Але я Вам скажу, що мене стримує в активній підтримці цього процесу. Те, що у фракції події відбуваються теж непрості. І Ви бачите. І я був би прихильником того, що ми мусили б проаналізувати нашу попередню…

– На коли?

Є проект революційний на 18 травня. Але я прихильник еволюційного варіанту
– Є проект революційний на 18 травня. Але я прихильник еволюційного варіанту.

– Будемо бачити, як це відбуватиметься.