Український уряд хоче зняти заборону на приватизацію підприємств компанії «Нафтогаз України» і структур, створених внаслідок їхньої реорганізації. Такий законопроект зареєстрували у парламенті 26 квітня. Документ пропонує дозволяти приватизацію за рішенням Кабінету міністрів. Уряд також пропонує внести зміни до закону «Про приватизацію державного майна» і дозволити оренду об’єктів магістрального трубопровідного транспорту. Опозиція раніше не раз заявляла, що приватизація стратегічної мережі може призвести до втрати суверенітету України.
Пропозицію уряду в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментували народні депутати від влади та опозиції.
Володимир Олійник (фракція Партії регіонів):
«Вже сьогодні труба не наповнена тією кількістю газу, яку вона здатна прокачати. Потрібно по-перше, регулярно вносити кошти не просто на ремонт, а на модернізацію цієї системи. І, по-друге, не створювати спокуси для будівництва «Північного потоку» і його розширення, «Південного потоку» тощо, а навпаки, експлуатувати цю унікальну газотранспортну мережу. В чому її унікальність? Не тільки в тому, що вона здатна прокачати необхідну кількість газу, але в тому, що є сховища. Це важливо для того, щоб забезпечити стабільність подачі газу, і тому Україні потрібно на цьому поприщі шукати партнерів, а не просто заборонити і все. Мене як українця менш за все цікавить форма власності, бо інколи на державній власності хтось набиває собі кишені. Мені цікава ефективність її роботи, щоб вона працювала на повну потужність, мала гарного господаря. Хіба в себе вкрадеш? Зрозуміло, що легше красти в держави. Тому з цього огляду приватна форма власності більш ефективна».
Олександр Мирний (фракція ВО «Свобода»):
«Ми виступаємо категорично проти приватизації стратегічних підприємств. Ці речі абсолютно непотрібні. З точки зору людей, які хочуть сховати все те, що вони там зробили, звичайно, ці речі потрібні, тобто загнати в боргову яму, розграбувати, пошматувати й потім виставити на продаж, а раптом хтось купить і буде нам добре. Ви знаєте, що в Україні немає грошей. Це вже факт доконаний, і цього навіть не приховує і уряд. Відповідно, є сподівання на надходження певних коштів. По-друге, самі знаєте, що недолуге керівництво і особисті зацікавленості в управлінні «Нафтогазом» впродовж багатьох років привели компанію до такого стану, що вона вже фактично не може працювати. І це другий посил для того, щоб її продати, тому що коли це виставляється на продаж, якщо заходить капітал іноземний чи український, різниці немає, відповідно, за ним заходить і менеджмент. Є, мабуть, сподівання на те, що якимось чарівним чином вся ця ситуація поліпшиться».
Українська влада неодноразово заявляла, що зацікавлена у тристоронньому газовому консорціумі з участю Росії і ЄС. Третього травня у Брюсселі має відбуватися круглий стіл на цю тему. Втім, представників російського «Газпрому» там не буде. Водночас Росія не раз заявляла про бажання контролювати українську ГТС, висунувши це як вимогу для перегляду ціни на газ. Підштовхуючи Україну на створення консорціуму, президент Росії якось сказав, що труба без газу – це «шматок заліза, який навіть продати важко, бо спочатку його треба викопати». Українські експерти називають це частиною торгу за стратегічний об’єкт.
Пропозицію уряду в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментували народні депутати від влади та опозиції.
Володимир Олійник (фракція Партії регіонів):
«Вже сьогодні труба не наповнена тією кількістю газу, яку вона здатна прокачати. Потрібно по-перше, регулярно вносити кошти не просто на ремонт, а на модернізацію цієї системи. І, по-друге, не створювати спокуси для будівництва «Північного потоку» і його розширення, «Південного потоку» тощо, а навпаки, експлуатувати цю унікальну газотранспортну мережу. В чому її унікальність? Не тільки в тому, що вона здатна прокачати необхідну кількість газу, але в тому, що є сховища. Це важливо для того, щоб забезпечити стабільність подачі газу, і тому Україні потрібно на цьому поприщі шукати партнерів, а не просто заборонити і все. Мене як українця менш за все цікавить форма власності, бо інколи на державній власності хтось набиває собі кишені. Мені цікава ефективність її роботи, щоб вона працювала на повну потужність, мала гарного господаря. Хіба в себе вкрадеш? Зрозуміло, що легше красти в держави. Тому з цього огляду приватна форма власності більш ефективна».
Олександр Мирний (фракція ВО «Свобода»):
«Ми виступаємо категорично проти приватизації стратегічних підприємств. Ці речі абсолютно непотрібні. З точки зору людей, які хочуть сховати все те, що вони там зробили, звичайно, ці речі потрібні, тобто загнати в боргову яму, розграбувати, пошматувати й потім виставити на продаж, а раптом хтось купить і буде нам добре. Ви знаєте, що в Україні немає грошей. Це вже факт доконаний, і цього навіть не приховує і уряд. Відповідно, є сподівання на надходження певних коштів. По-друге, самі знаєте, що недолуге керівництво і особисті зацікавленості в управлінні «Нафтогазом» впродовж багатьох років привели компанію до такого стану, що вона вже фактично не може працювати. І це другий посил для того, щоб її продати, тому що коли це виставляється на продаж, якщо заходить капітал іноземний чи український, різниці немає, відповідно, за ним заходить і менеджмент. Є, мабуть, сподівання на те, що якимось чарівним чином вся ця ситуація поліпшиться».
Українська влада неодноразово заявляла, що зацікавлена у тристоронньому газовому консорціумі з участю Росії і ЄС. Третього травня у Брюсселі має відбуватися круглий стіл на цю тему. Втім, представників російського «Газпрому» там не буде. Водночас Росія не раз заявляла про бажання контролювати українську ГТС, висунувши це як вимогу для перегляду ціни на газ. Підштовхуючи Україну на створення консорціуму, президент Росії якось сказав, що труба без газу – це «шматок заліза, який навіть продати важко, бо спочатку його треба викопати». Українські експерти називають це частиною торгу за стратегічний об’єкт.