Рік президенства Путіна позначений репресіями та економічним спадом

Брюссель – У Росії опозиціонери протестами відзначили першу річницю повернення Путіна у президентське крісло. Водночас економічні досягнення цього періоду не надто вражаючі, зазначають європейські експерти. Аналізуючи перший рік третього терміну президенства Володимира Путіна, західні спостерігачі звертають увагу на погіршення економічних перспектив Росії, невизначеність політичного курсу і згортання демократії.

Хоча рівень безробіття у Росії залишається на невисокому рівні, однак економіка продовжує сповільнюватися. Як вважає експерт із французького Інституту з міжнародних та стратегічних відносин Філіп Міґу, великий вплив на послаблення російської економіки має криза у Євросоюзі, який для росіян залишається головним торговельним партнером.

Хоча є й інша думка: головна причина скорочення промислового виробництва полягає в надмірній однобокості російської економіки, адже 60 відсотків експорту цієї держави – це блакитне паливо. Так вважає Оде Мерлен, аналітик із Центру вивчення політичного життя, що діє при Вільному брюссельському університеті.

Вона додає, що великої шкоди економічній ситуації в Росії завдає корупція.

Розробки сланцевого газу стають проблемою для російської економіки, яка дуже залежить від експорту свого газу
Оде Мерлен
«Оголошена боротьба з корупцією не була особливо успішною. Хоча, є незначне зменшення цього явища, проте деякі перспективи виглядають дуже загрозливо. Наприклад, розробки сланцевого газу стають справжньою проблемою для російської економіки, яка наразі дуже залежить від експорту свого газу за кордон», – каже брюссельський експерт.

Інвестори бояться Росії

За оцінкою різних міжнародних неурядових організацій, головним бар’єром для інвесторів справді залишається російська корупція, непрозорість та бюрократія. Навіть російські інвестори віддають перевагу фінансуванню проектів за кордоном. Вісімдесят відсотків російського капіталу, бере участь не у вітчизняних, а в зарубіжних біржевих торгах.

Повернення Володимира Путіна до Кремля, яке сталося рівно рік тому, пов’язують із посиленням тиску влади на російські неурядові організації. Так вважають міжнародні правозахисні організації, які називають сьогоднішню ситуацію в Росії найгіршою з часів розпаду Радянського Союзу.

Путін є президентом пенсіонерів, яких незабаром буде нічим утримувати – експерт

Політолог Оде Мерлен також звертає увагу на іншу важливу проблему путінської Росії – відсутність чіткої політичної стратегії. Президент Володимир Путін, залежно від ситуації та настрою, поєднує політику лібералізму та авторитаризму, однак не надто дбає про структурне реформування країни, вважає оглядач. Особливо тривожно виглядає демографічна ситуація, а саме те, що населення скорочується і старіє, каже брюссельський експерт із питань Росії.

Незабаром там не вистачатиме 24 відсотків працездатного населення
Оде Мерлен
«Гряде дуже велика проблема поновлення активного прошарку населення Росії, зокрема для того, щоб утримувати людей пенсійного віку, – пояснює Оде Мерлен. – Незабаром там не вистачатиме 24 відсотків працездатного населення. Водночас, витрати на охорону здоров’я збільшаться вдвічі».

Володимира Путіна на минулорічних виборах підтримала левова частка електорату старшого віку. Вочевидь, саме тому непопулярна пенсійна реформа поки що навіть не була висунута на обговорення.

При цьому французький експерт Філіп Міґу звертає увагу на той факт, що, попри обурення багатьох росіян, Путін залишається одним із найпопулярніших політичних лідерів. Тим часом, російська політична опозиція дуже поділена і не має, на думку Міґу, гідного лідера.