Львів – П’ять років Польща виділяє гроші на порятунок пам’яток архітектури Львова, які мають спільну українсько-польську історію. Натомість від українського уряду Львів не отримує ніякого фінансування на відновлення історичної спадщини. Тим часом Міністерство культури Польщі оголосило список наступних пам’яток, на реставрацію яких виділене фінасування.
За п’ять років українські і польські реставратори подарували «друге життя» більш як тридцяти пам’яткам на Личаківському цвинтарі, у Вірменській і Латинській катедрах. Відновлені гробниці і нагробки відомих львів’ян, серед них українського письменника і священика Маркіяна Шашкевича, мистецтвознавця Іларіона Свенціцького, історика Дениса Зубрицького.
Цьогоріч продовжуватимуть реставрувати унікальні розписи Яна Розена у Вірменському соборі і дерев’яну скульптуру «Розп’яття» у Латинському соборі, відновлюватимуть каплицю Вишневецьких.
З 2008 до 2012 років польський уряд на порятунок пам’яток у Львові виділив близько семи мільйонів гривень, на цей рік планується майже два з половиною мільйони гривень. Представник Міністерства культури і національної спадщини Польщі Міхал Міхальський зазначив Радіо Свобода, що Польща підтримуватиме і надалі проект, оскільки мова йде про збереження спільної культурної спадщини двох народів.
«Хотіли б ми трактувати історичну спадщину у Львові як спільну українсько-польську. Ми дуже раді, що знайшли порозуміння і професійних партнерів. Важко однозначно стверджувати, що з тих пам’яток є лише українським, а що лише польським. Адже Львів багатокультурне місто, багатонаціональне. Наприклад, відновили нагробок українського діяча, якого українці дуже шанують, Маркіяна Шашкевича, а це робота скульптора з Мюнхена», – зазначив польський урядовець.
Які саме пам’ятки слід реставрувати – вирішує спільна комісія з українських і польських експертів. Враховується архітектурна та історична цінність. Так: на Личаківському цвинтарі реставратори обох країн відновлюватимуть ще п’ять нагробків відомих львів’ян.
Українським реставраторам важливий досвід
Реставратор зі Львова Тарас Олещук п’ять років співпрацює в українсько-польському проекті збереження спільної історичної спадщини. Він каже, що для нього цінним є досвід, і зауважує, що за п’ять років сформувалась фахова команда реставраторів.
«Поляки створили свою реставраційну науку. Колеги, які з нами співпрацюють, працювали у Єгипті, Бразилії, могли доторкнутись до світових пам’яток. Є речі, які ми в них вчимося, дечому вони і у нас вчаться, цікавим є взаємний досвід. Прикро, що українська сторона не долучилась до фіксування цього проекту. Колективу під силу зробити серйозні об’єкти, які мають скульптурну і архітектурну пластику», – зауважив львівський реставратор.
П’ять останніх років держава не виділяє жодної копійки на відновлення історико-культурної спадщини Львова, заявляють у мерії. Місто підтримує історичне середовище за кошти з місцевого бюджету і при допомозі європейських країн.
Окрім Польщі, до збереження історичного середовища Львова долучилась Норвегія і Німеччина. Іноземні фахівці разом з українськими колегами відновлюють музей «Шевченківський гай», організовують навчання молодих львівських реставраторів, реалізують численні проекти у місті реставрації старих вікон, брам, балконів.
Власне, пам’ятки архітектури Львова, яких у місті більш як 2 тисячі, і приваблюють туристів. Щодня музей під відкритим небом «Личаківський цвинтар» відвідують від 300 до тисячі і більше гостей. Втім, виглядає на те, що українська влада не вельми й переймається проблемами історичного середовища древнього Львова, в якому, до слова, активно скуповують нерухомість.
За п’ять років українські і польські реставратори подарували «друге життя» більш як тридцяти пам’яткам на Личаківському цвинтарі, у Вірменській і Латинській катедрах. Відновлені гробниці і нагробки відомих львів’ян, серед них українського письменника і священика Маркіяна Шашкевича, мистецтвознавця Іларіона Свенціцького, історика Дениса Зубрицького.
Цьогоріч продовжуватимуть реставрувати унікальні розписи Яна Розена у Вірменському соборі і дерев’яну скульптуру «Розп’яття» у Латинському соборі, відновлюватимуть каплицю Вишневецьких.
З 2008 до 2012 років польський уряд на порятунок пам’яток у Львові виділив близько семи мільйонів гривень, на цей рік планується майже два з половиною мільйони гривень. Представник Міністерства культури і національної спадщини Польщі Міхал Міхальський зазначив Радіо Свобода, що Польща підтримуватиме і надалі проект, оскільки мова йде про збереження спільної культурної спадщини двох народів.
Які саме пам’ятки слід реставрувати – вирішує спільна комісія з українських і польських експертів. Враховується архітектурна та історична цінність. Так: на Личаківському цвинтарі реставратори обох країн відновлюватимуть ще п’ять нагробків відомих львів’ян.
Українським реставраторам важливий досвід
Реставратор зі Львова Тарас Олещук п’ять років співпрацює в українсько-польському проекті збереження спільної історичної спадщини. Він каже, що для нього цінним є досвід, і зауважує, що за п’ять років сформувалась фахова команда реставраторів.
«Поляки створили свою реставраційну науку. Колеги, які з нами співпрацюють, працювали у Єгипті, Бразилії, могли доторкнутись до світових пам’яток. Є речі, які ми в них вчимося, дечому вони і у нас вчаться, цікавим є взаємний досвід. Прикро, що українська сторона не долучилась до фіксування цього проекту. Колективу під силу зробити серйозні об’єкти, які мають скульптурну і архітектурну пластику», – зауважив львівський реставратор.
П’ять останніх років держава не виділяє жодної копійки на відновлення історико-культурної спадщини Львова, заявляють у мерії. Місто підтримує історичне середовище за кошти з місцевого бюджету і при допомозі європейських країн.
Окрім Польщі, до збереження історичного середовища Львова долучилась Норвегія і Німеччина. Іноземні фахівці разом з українськими колегами відновлюють музей «Шевченківський гай», організовують навчання молодих львівських реставраторів, реалізують численні проекти у місті реставрації старих вікон, брам, балконів.
Власне, пам’ятки архітектури Львова, яких у місті більш як 2 тисячі, і приваблюють туристів. Щодня музей під відкритим небом «Личаківський цвинтар» відвідують від 300 до тисячі і більше гостей. Втім, виглядає на те, що українська влада не вельми й переймається проблемами історичного середовища древнього Львова, в якому, до слова, активно скуповують нерухомість.