Київ – Випускникам українських шкіл часто важко визначитися зі своїм дорослим життям, зізнаються вони Радіо Свобода в день останнього дзвінка. В частині українських шкіл, окрім викладання звичних предметів, вже займаються психологічною підготовкою та професійною орієнтацією учнів. Експерти ж пропонують змінювати саму систему шкільної освіти, адаптуючи її до потреб української молоді.
Випускниця 11-го класу Катерина Новицька має золоту медаль і безліч перемог в олімпіадах із різних предметів та конкурсах серед школярів. Вона зізнається, що обрати майбутній життєвий шлях було важко, але вона вже визначилася.
Якщо працюватиму в економічній сфері, ймовірно, зможу вплинути на економіку і наші шанси увійти до Євросоюзу
«Важко визначитися, коли ти посідаєш місця на олімпіадах з дуже різних галузей. Цього року здобула нагороди з англійської, історії, комп’ютерної графіки. Однак зрештою я вирішила пов’язати майбутнє з економікою та з іноземними мовами. Наша школа є спеціалізованою, тож у нас непоганий рівень із мов. Я побувала у Болгарії, яка є членом ЄС, і там відчутно вищий рівень життя, ніж у нас. Якщо я працюватиму в економічній сфері, ймовірно, зможу вплинути на нашу економіку і на наші шанси увійти до Євросоюзу», – зізнається випускниця.
Інший 11-класник та золотий медаліст Олександр Щурук зізнається, що навіть приблизно не уявляє, чим займатиметься у дорослому житті.
«Попереду в мене довге життя, однак зараз я чесно не знаю, що робити. Буде зовнішнє незалежне оцінювання, і можливо, маючи на руках результати, я зрозумію, куди йти далі», – сказав Олександр.
Your browser doesn’t support HTML5
Київські випускники визначаються з майбутнім
Для старшокласників – курс «Технологія успіху»
Предметів, передбачених звичайною освітньою програмою, недостатньо для того, щоб підготувати школярів для дорослого життя, визнає директор спеціалізованої школи № 207 міста Києва Оксана Бєлкіна. Вона разом із викладачами розробила навчальні програми, що сприяють особистісному розвитку юнаків та дівчат.
Діти повинні розпізнавати зло і добро, орієнтуватися в дорослому світі
«Ми проводимо для дітей тренінги: психологічна служба школи заздалегідь допомагає дітям розпізнати, в якій сфері працювати. Маємо спецкурс «Технологія успіху». Окрім того, діти повинні розпізнавати зло і добро, орієнтуватися в дорослому світі. Ми навчаємо дітей правильно вести діалог, навчаємо правильно оформлювати документи і щоразу пояснюємо, як використати ці навички в дорослому житті», – пояснює директор школи.
Відповідати примхам керівництва чи думати самому?
Рівня української загальноосвітньої школи зазвичай недостатньо, щоб підготувати учнів до самостійного життя в українських реаліях, і більшість випускників зазнають стресу, зауважує дитячий психолог Ольга Камлик.
Одна з проблем, зазначає психолог, – те, що освітні програми з фізики, географії, біології та інших предметів на 5-7 років відстають від останніх здобутків цих наук. Тому в яку би сферу далі не пішов старшокласник, він відчуватиме дефіцит знань. Однак найбільш критичним є психологічна неготовність випускника школи до дорослого життя, наголошує Ольга Камлик.
Сучасна педагогіка закладає в дітей механізм, коли запитання не наштовхують дитину на роздуми, а готують до того, щоб він шукав відповідь, правильну для того, хто запитує
Ольга Камлик
«Сучасна педагогіка закладає в дітей механізм, коли запитання не наштовхують дитину на роздуми, а готують до того, щоб він шукав відповідь, правильну для того, хто запитує. В дорослому житті з цим алгоритмом дуже важко: люди, які шукають потрібну для керівників чи оточення відповідь, пригальмовують у розвитку», – каже психолог.
«Окрім того, старшокласники нині багато часу проводять за комп’ютером, тож у них не розвинені навички спілкування. І коли вони стають студентами – виявляється, що вони не можуть нормально комунікувати з іншими», – додає Ольга Камлик.
Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський вважає, що відставання шкільної програми від реального життя – це природна ситуація. Тому має бути змінена сама система шкільної освіти: учень повинен отримувати не лише готові знання, а й уміння здобувати їх самостійно, вважає Павло Полянський.
«Школа готує нас до життя, яке вже не існує. Молода людина набуває знань. Однак поки вона завершує навчання – світ змінюється, потрібні нові знання, – пояснює експерт. – Отже, школа повинна дати найголовніше – механізм, як людина сама, тяжкою працею може здобувати інформацію та нові знання в дорослому житті».
Павло Полянський вважає загрозливою ситуацію, коли в сучасному динамічному світі школи працюють за інерцією. Проте він констатує, що чимало нових навчальних закладів вже опановують нові педагогічні підходи, які дають змогу старшокласникам не відставати від світу, що змінюється.
