Міністр освіти та науки України Дмитро Табачник у п’ятницю з парламентської трибуни подякував органу студентського самоврядування Національного університету «Києво-Могилянська академія» за те, що він посприяв відрахуванню з вишу студентки Дар’ї Степаненко. Дівчина прославилася тим, що восени 2011 року публічно, на міжнародному заході освітян у Києві, вдарила міністра букетом квітів. Тоді Степаненко пояснила, що це – «мистецька акція» на знак протесту проти «антиукраїнської діяльності» міністра. Дівчині закидали хуліганство, але відпустили як неповнолітню. Під час години уряду у п’ятницю опозиціонер Володимир Яворівський запитував у міністра, чи той не хоче працевлаштувати дівчину, яка після інциденту нібито ніде не вчиться і не працює. Радіо Свобода спробувало з’ясувати, як склалася доля у Дар’ї Степапенко.
– Дар’є, скажіть будь ласка, чому Ви пішли з Могилянки і чи слова Табачника відповідають дійсності?
– Ця інформація не відповідає дійсності, тому що «Києво-Могилянська академія» жодним чином не посприяла тому, що я забрала документи. Я думала про зміну професії і, відповідно, навчального закладу ще з першого курсу і тому забрала документи із «Києво-Могилянської академії», власне, влітку після закінчення другого курсу, тому що я планувала перевступити на іншу спеціальність – видавнича справа і редагування, якій я зараз і навчаюсь в Одеському Національному університеті імені Мечникова.
– А орган студентського самоврядування ухвалював якесь рішення?
– Наскільки я пам’ятаю, крім того зібрання, що було безпосередньо після цього інциденту, дуже неприємного для Квіта (Сергій Квіт, ректор НаУКМА – ред.) і для всієї «Києво-Могилянської академії», як я зробила висновок. Крім цього, я не помітила якихось рухів у цьому напрямку.
– Як Ви тепер оцінюєте свій вчинок щодо міністра Дмитра Табачника? Чи шкодуєте?
– Звичайно ні. Я в повній мірі продемонструвала свою громадянську позицію, і які б погляди не були на цей вчинок, якісь скептичні або не скептичні, це особисто вчинок для мене, тому я про нього не шкодую.
Не знаю, чому саме зараз Табачник згадав про цей випадок, можливо, я йому приснилася у жахливому сні. Це я, звичайно, жартую.
– Було вже багато акцій проти міністра Дмитра Табачника. Чому, на Вашу думку, вони безуспішні?
– Я думаю, безуспішні акції не лише проти Табачника. Звичайно, якщо протести відбуваються у великих масштабах із важливих питань і підкріплені якимись серйозними політичними силами, це, можливо, матиме якусь вагу. А що стосується питань і проблем, скажімо, не всеукраїнського масштабу, а якихось місцевих проблем тощо, то немає сенсу стояти з гаслами, тому що ніхто не зверне увагу на таку акцію. Якщо необхідно чогось досягнути на локальному рівні, потрібно цього домагатися якимось яскравим вчинком, перформенсом тощо.
(Відео FocusUaOfficial)
– Дар’є, скажіть будь ласка, чому Ви пішли з Могилянки і чи слова Табачника відповідають дійсності?
– Ця інформація не відповідає дійсності, тому що «Києво-Могилянська академія» жодним чином не посприяла тому, що я забрала документи. Я думала про зміну професії і, відповідно, навчального закладу ще з першого курсу і тому забрала документи із «Києво-Могилянської академії», власне, влітку після закінчення другого курсу, тому що я планувала перевступити на іншу спеціальність – видавнича справа і редагування, якій я зараз і навчаюсь в Одеському Національному університеті імені Мечникова.
– А орган студентського самоврядування ухвалював якесь рішення?
– Наскільки я пам’ятаю, крім того зібрання, що було безпосередньо після цього інциденту, дуже неприємного для Квіта (Сергій Квіт, ректор НаУКМА – ред.) і для всієї «Києво-Могилянської академії», як я зробила висновок. Крім цього, я не помітила якихось рухів у цьому напрямку.
– Як Ви тепер оцінюєте свій вчинок щодо міністра Дмитра Табачника? Чи шкодуєте?
– Звичайно ні. Я в повній мірі продемонструвала свою громадянську позицію, і які б погляди не були на цей вчинок, якісь скептичні або не скептичні, це особисто вчинок для мене, тому я про нього не шкодую.
Не знаю, чому саме зараз Табачник згадав про цей випадок, можливо, я йому приснилася у жахливому сні. Це я, звичайно, жартую.
– Було вже багато акцій проти міністра Дмитра Табачника. Чому, на Вашу думку, вони безуспішні?
– Я думаю, безуспішні акції не лише проти Табачника. Звичайно, якщо протести відбуваються у великих масштабах із важливих питань і підкріплені якимись серйозними політичними силами, це, можливо, матиме якусь вагу. А що стосується питань і проблем, скажімо, не всеукраїнського масштабу, а якихось місцевих проблем тощо, то немає сенсу стояти з гаслами, тому що ніхто не зверне увагу на таку акцію. Якщо необхідно чогось досягнути на локальному рівні, потрібно цього домагатися якимось яскравим вчинком, перформенсом тощо.
(Відео FocusUaOfficial)