Київ – Немає підстав порушувати кримінальну справу щодо арешту Юрія Луценка у грудні 2010 року, який Європейський суд з прав людини визнав незаконним. Таке рішення ухвалив 22 липня Апеляційний суд Київської області. Луценко має намір його оскаржувати. Фахівці наголошують, що українській владі було б вигідно задовольнити скарги Луценка, оскільки це б наблизило підписання угоди про асоціацію України з ЄС.
Юрій Луценко просить розслідувати обставини його арешту в грудні 2010 року, і незаконне тримання за ґратами до рішення Печерського суду в його справі. Відстоюючи відповідну скаргу в Апеляційному суді Київської області, він зауважив, що його арешт і тримання під вартою вже визнав незаконним Європейський суд з прав людини, відтак судді в Україні мають лише з’ясувати, хто винен у таких протиправних діях і як його покарати. Луценко зауважив, що він не є мстивим і не хоче, щоб хтось обов’язково був кинутий за ґрати. Він попросив суддів розібратися в ситуації.
Прокурор Володимир Плевако опинився в неоднозначній ситуації: з одного боку, за законом, він мав захищати права потерпілого (Луценка) і вимагати покарати винного. З іншого, йдеться про те, відкривати чи не відкривати кримінальне провадження щодо його колег, зокрема – заступника генерального прокурора Рената Кузьміна. Відтак на дебатах він сказав лише шість слів: «Скаргу Луценка прошу залишити без розгляду».
Зрештою, апеляційний суд залишив у силі аналогічне рішення Києво-Святошинського районного суду, яке оскаржував екс-міністр внутрішніх справ. Рішення суду озвучив суддя Олег Левчук.
«Останні рішення судів демонструють банкрутство держави» – Луценко
Коли після оголошення вироку судді виходили з зали, Юрій Луценко став навпроти них і сказав: «Подивіться мені в очі. Вам не соромно?». Судді відверталися, а один із них намагався відтрутити екс-міністра внутрішніх справ з дороги.
Таким чином, українська судова система перешкоджає українцям відстоювати свої права в межах закону, підсумував Юрій Луценко.
«Людина в мантії постановила, що українці не повинні звертатися до суду для захисту своїх прав. Тобто, суддя не залишив їм альтернативи: братися для захисту прав за каменюку або пляшку коктейлю Молотова. Я, як екс-міністр, МВС проти такого сценарію. Але останні рішення судів демонструють банкрутство держави», – сказав Луценко.
Києво-Святошинський суд відмовив у задоволенні його скарги, мотивуючи це тим, що, мовляв, «Луценко відстоював свої права неналежним чином», і «рішення Європейського суду з прав людини не є доказом у справі».
Колишній міністр і його адвокати мають намір оскаржувати рішення апеляційного суду в касаційній інстанції.
Луценко вимагає відновити кримінальне провадження стосовно першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна, слідчого Генпрокуратури Сергія Войченка, суддів Печерського й Апеляційного судів, які ініціювали його затримання й арешт.
Політолог про справу Луценка: «Влада не розуміє, що таке політика»
Юрій Луценко навряд чи зможе притягнути до відповідальності винних у його арешті, але він повинен намагатися це зробити, зауважив у коментарі Радіо Свобода політолог Віталій Бала.
«За нинішньої влади покарати винних в арешті Луценка проблематично. Але рано чи пізно це відбудеться. Справа Луценка колись стане прецедентом і нагадуванням для працівників правоохоронних органів, які йдуть на посадові злочини, що за порушення закону рано чи пізно настане покарання. Проблема чинної влади в тому, що вона часто не розуміє суті політики. І в таких випадках реагує неадекватно, всупереч європейським нормам», – зазначає Бала.
Також політолог не виключає, що розгляд скарг Луценка в Україні може вплинути і на рішення щодо угоди про асоціацію України з ЄС. Сам Юрій Луценко після суду зауважив, що змушений буде розповісти про відмову українських суддів враховувати рішення Страсбурзького суду іноземним послам та іншим європейським політикам, з якими він матиме зустрічі.
Луценка затримали 25 грудня 2010 року, а через кілька днів за рішенням суду його заарештували. Екс-керівник МВС відбував покарання за звинуваченням у скоєнні низки посадових злочинів у Менській колонії на Чернігівщині від кінця серпня 2012 року.
Згодом, у липні 2012 року, Європейський суд з прав людини встановив, що досудовий арешт Луценка порушував права людини.
Сьомого квітня президент Віктор Янукович підписав указ про помилування Юрія Луценка, і в той же день він вийшов з колонії.
Юрій Луценко просить розслідувати обставини його арешту в грудні 2010 року, і незаконне тримання за ґратами до рішення Печерського суду в його справі. Відстоюючи відповідну скаргу в Апеляційному суді Київської області, він зауважив, що його арешт і тримання під вартою вже визнав незаконним Європейський суд з прав людини, відтак судді в Україні мають лише з’ясувати, хто винен у таких протиправних діях і як його покарати. Луценко зауважив, що він не є мстивим і не хоче, щоб хтось обов’язково був кинутий за ґрати. Він попросив суддів розібратися в ситуації.
Прокурор Володимир Плевако опинився в неоднозначній ситуації: з одного боку, за законом, він мав захищати права потерпілого (Луценка) і вимагати покарати винного. З іншого, йдеться про те, відкривати чи не відкривати кримінальне провадження щодо його колег, зокрема – заступника генерального прокурора Рената Кузьміна. Відтак на дебатах він сказав лише шість слів: «Скаргу Луценка прошу залишити без розгляду».
Зрештою, апеляційний суд залишив у силі аналогічне рішення Києво-Святошинського районного суду, яке оскаржував екс-міністр внутрішніх справ. Рішення суду озвучив суддя Олег Левчук.
«Останні рішення судів демонструють банкрутство держави» – Луценко
Коли після оголошення вироку судді виходили з зали, Юрій Луценко став навпроти них і сказав: «Подивіться мені в очі. Вам не соромно?». Судді відверталися, а один із них намагався відтрутити екс-міністра внутрішніх справ з дороги.
Таким чином, українська судова система перешкоджає українцям відстоювати свої права в межах закону, підсумував Юрій Луценко.
Людина в мантії постановила, що українці не повинні звертатися до суду для захисту своїх правЮрій Луценко
Києво-Святошинський суд відмовив у задоволенні його скарги, мотивуючи це тим, що, мовляв, «Луценко відстоював свої права неналежним чином», і «рішення Європейського суду з прав людини не є доказом у справі».
Колишній міністр і його адвокати мають намір оскаржувати рішення апеляційного суду в касаційній інстанції.
Луценко вимагає відновити кримінальне провадження стосовно першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна, слідчого Генпрокуратури Сергія Войченка, суддів Печерського й Апеляційного судів, які ініціювали його затримання й арешт.
Політолог про справу Луценка: «Влада не розуміє, що таке політика»
Юрій Луценко навряд чи зможе притягнути до відповідальності винних у його арешті, але він повинен намагатися це зробити, зауважив у коментарі Радіо Свобода політолог Віталій Бала.
За нинішньої влади покарати винних в арешті Луценка – проблематично. Але рано чи пізно це відбудетьсяВіталій Бала
Також політолог не виключає, що розгляд скарг Луценка в Україні може вплинути і на рішення щодо угоди про асоціацію України з ЄС. Сам Юрій Луценко після суду зауважив, що змушений буде розповісти про відмову українських суддів враховувати рішення Страсбурзького суду іноземним послам та іншим європейським політикам, з якими він матиме зустрічі.
Луценка затримали 25 грудня 2010 року, а через кілька днів за рішенням суду його заарештували. Екс-керівник МВС відбував покарання за звинуваченням у скоєнні низки посадових злочинів у Менській колонії на Чернігівщині від кінця серпня 2012 року.
Згодом, у липні 2012 року, Європейський суд з прав людини встановив, що досудовий арешт Луценка порушував права людини.
Сьомого квітня президент Віктор Янукович підписав указ про помилування Юрія Луценка, і в той же день він вийшов з колонії.