Карпати не «лисіють», але «рудіють»?

(©Shutterstock)

Дещо перебільшеними вважають лісівники, науковці та екологи твердження, ніби «лисіють» карпатські ліси. Та сходяться в іншому: проблемою є всихання смерекових лісів, через що схили стають «рудими». Їх потрібно рубати і менше втручатися у природу.

Вже років 10 на Прикарпатті не було великих лісових пожеж, хіба локальні загоряння від сухої трави. Та в цьому році – дві, хоч і невеликі, на площі 4 і 2,5 гектари. Минулого тижня більше доби довелося рятувальникам і лісівникам гасити пожежу на горі Мегла біля Мислівки Долинського району. Горів хвойний ліс. Тепер там згарище. І ще довго про такі схили говоритимуть, що вони лисі.

Розмови про те, що Карпати «лисіють», не надто до смаку лісівникам. Тим більше, вони відкидають звинувачення у надмірному вирубуванні лісів. За словами першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Романа Олійника, навпаки, зростає лісистість за рахунок заростання лісом полонин, полів. І якщо офіційна цифра лісистості в області становить 42%, то загальні необліковані ліси сягають 46 відсотків. А вирубується лісу у 3-4 рази менше, як у повоєнні роки, а то і на початку ХХ століття, запевняє Роман Олійник.

«Якщо казати про об’єктивні цифри, то ні лісистість області, ні площа лісів не зменшилися, нема ні масштабної деградації лісів чи обезліснення. І це дані державного обліку лісів. Чи інші об’єктивні дані: можна взяти аерофотознімки, космічні знімки – і порівняти площі з лісом і без лісу. В нас проростає в області 2,5 мільйона кубометрів лісу, а в рік всіма видами рубок заготовлюється не більше ніж мільйон кубометрів, тобто в нас не є виснажливе господарювання», – говорить Роман Олійник.

Представник лісового відомства наводить порівняння: на Прикарпатті відсоток використання приросту лісу – 40%, а в деяких європейських країнах – 70-80%, і це не є згубним для природи.

Чому всихають смеречники?

Науковці теж вважають, що гори «не лисіють», а верхня межа лісу піднімається. Пов’язують це зі зменшенням антропогенного навантаження на ліси. Найбільшою проблемою Карпат є масове всихання смерекових лісів, переконаний директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, професор Василь Парпан. Ліси всихають на Івано-Франківщині, Львівщині, Буковині, Закарпатті. Науковці вивчають, чому.

«Основною причиною всихання смеречників є глобальне потепління. Приблизно на 200 метрів вище піднялася сукупність екологічних показників: клімат, температура, відносна вологість. Все це вплинуло на ґрунтові умови, на поживний режим лісових систем. І смереці, особливо на крутих схилах не вистачає поживних речовин, в першу чергу вологи, а кореневі системи розміщені поверхнево, на кам’янистих ґрунтах. Кореневі волосочки відмирають і масово всихає смерека. Це перше. І друге – на ці ослаблені дерева накидаються різноманітні шкідники», – розповідає Василь Парпан.

Проблема всихання смеречників є актуальною і для інших країн Європи – приміром, Словаччини, Чехії. Але вирішувати її почали років 20 тому. Науковці радять радикальні заходи – вирубувати такий ліс. А новий... не садити, каже Василь Парпан.

Треба дати можливість природі самій управляти, регулювати тими процесами
Василь Парпан
«Якщо ми колись говорили, що на тих місцях, де всихає смерека, треба її садити, то ми кажемо тепер: ні, треба дати можливість природі самій управляти, регулювати тими процесами. Що природа створила – акуратно, делікатно підходити до вивчення цих процесів і прийняття правильних управлінських рішень», – зазначає професор.

Вчитись на помилках

Біда Карпат – домінування хвойних дерев. Ще за часів Австро-Угорщини ними засадили гори задля «більшого зиску». За помилки попередників доводиться розплачуватися тепер. І водночас вони стають пересторогою до непродуманого втручання в природу, вважає член постійної депутатської комісії обласної ради з питань екології, рекреації та розвитку туризму, за освітою інженер лісового господарства Василь Головчак.

«Найбільш стійкі – змішані, різнопородні деревостани. У праці лісничого треба думати на 80-100 років вперед»
Василь Головчак
«Тобто були порушені умови проживання самих рослин. А відомо з теорії лісівництва, що найбільш стійкі – змішані, різнопородні деревостани. Пожинаємо плоди минулих помилок. Тому що у праці лісничого треба думати на 80-100 років вперед. Мусимо з гіркотою констатувати, що така проблема є, мусимо з нею якось боротись, бо нічого не робити – найгірший варіант. Будемо мати вогнища шкідників, це піде на навколишні насадження – ми втратимо сотні гектарів лісу», – говорить Василь Головчак.

А ще є втрати від самовільних рубок лісу. Хоча фахівці не вважають їх глобальними. А зростання кількості незаконних оборудок залежить від соціальних умов. Правоохоронці за рік порушують понад 800 справ за вирубування лісу, але більшість з них так і закінчуються нічим.