У Британії змінилися не тільки ролі батьків, але і модель виховання дитини, говорить в інтерв’ю Радіо Свобода дитячий психолог з Лондона Денис Угрин. Батьки, які більше проводять часу вдома зі своїми дітьми, приділяють більше уваги їхньому вихованню, вибирають для цього менш агресивні способи. А менше насильства в родині протягом останніх десятиліть уже дали свої позитивні плоди для суспільства – в Британії різко скорочується злочинність, звертає увагу психолог.
– В одній старій книзі, про яку всі знають, але мало хто в неї заглядає, написано так: «Авраам народив Ісака, Ісак народив Якова» і так далі, і так далі, і так далі. Потім цю справу довірили жінкам, жінки почали відбирати у чоловіків всі інші функції – заробляння грошей і так далі. Що тепер залишається чоловікам? Що є тепер чоловіча функція?
– Чоловіча функція справді змінюється дуже кардинально за останній час. Але те, про що Ви говорите, про Авраама, Ісака і так далі, воно справді є цікавим, тому що батьківство, почуття батька до дитини є одним із тих факторів, які нас роблять людьми. Якщо подивитися на наші найближчі родичі у царстві тварин, то там такі почуття не є так виражені.
І справді, з часів, мабуть, палеоліту до сьогодні роль чоловіка змінювалася дуже кардинально. Особливо за останні кілька років вона змінилася дуже сильно. Наприклад, такі фактори, як годування дитини, піклування про дитину, батьківська відпустка після народження дітей справді вражаюче змінилися за останній час.
І все більше і більше чоловіків беруть участь у вихованні дітей. Є більше родин тепер, в яких чоловіки мають – я би не сказав, що це якась другорядна роль, це просто інша роль, – де чоловік бачить свою роль не тільки і не стільки як голова цієї родини або людина, яка заробляє найбільше грошей, яка утримує родину, а все більше й більше як певний баланс між своєю працею, своєю роботою і доглядом за дітьми.
Також щороку є більше й більше чоловіків, які вирішують взагалі не працювати. Це так звані housefathers або househusbands, які працюють вдома. Вони доглядають за дітьми, куховарять і таке інше. В той час як жінка заробляє переважно більше грошей. З мого досвіду, переважна більшість таких чоловіків почуваються дуже добре.
– Зараз багато уваги в Англії приділяється цій темі у зв’язку з тим, що у принца Вільяма і його дружини Кейт народився хлопчик, і говориться якраз про те, наскільки сильно змінилася чоловіча роль в родині. Оскільки батько принца Вільяма, принц Чарльза, свого батька побачив його вперше тоді, коли йому було 2 роки, всі говорять про те, наскільки він мало приділяв уваги вихованню свого сина в ті часи. Цей молодий модерний батько говорить про те, що він вперше поміняв синові підгузник, він буде займатися своєю дитиною практично на рівні зі своєю дружиною. Чи це є загальна практика у британському суспільстві?
– Практика не є загальною, але вона все більше і більше поширюється. Мені здається, що більше ніж дві третини чоловіків, наприклад, є присутні під час пологів. Більшість чоловіків, це точно, беруть участь у годуванні, у піклуванні за дитиною, перевдяганні підгузників і таке інше. І тому принц в цьому випадку зовсім не є винятком.
Загалом, якщо говорити про вплив таких змін на психологію дитини, ми думаємо професійно, що такі зміни скоріш за все, є позитивними. Через те, що чим більша роль батька у житті дитини, тим кращі є показники по низці факторів в емоційному розвитку, когнітивному розвитку і так далі.
– Останнім часом дедалі більше дітей народжуються поза шлюбом і в Британії, і в Україні. Яка є роль тата в житті такої дитини?
– Тут, на мою думку, важливим фактором є не так формальний статус такого чоловіка, як його роль в житті дитини. Якщо чоловік має суттєву роль, то я думаю, що формальний статус є набагато менше важливим.
– Багато чоловіків говорять про те, що їхня мета в житті – це робота, це самореалізація, в той час як жінки і далі продовжують говорити про те, що серед їхніх головних цінностей життєвих є шлюб і виховання дітей. Якщо такі люди зустрічаються у шлюбі, то роль головного вихователя переходить до жінки, менше цим займається чоловік. Чи далі у шлюбі ці ролі змінюються, чи все ж таки головна відповідальність за виховання дитини все одно лягає на жінку?
– У Великобританії немає рівності між чоловіками і жінками. Якщо подивитися на зарплати, або на кількість жінок, які керують великими корпораціями. З іншого боку, ця ситуація вирівнюється щороку.
Одним із принципових факторів, чому такої повної рівності немає у Великобританії, є власне те, про що Ви говорите. Про те, що все таки багато жінок надають перевагу догляду за дітьми перед своєю кар’єрою. До певної міри це цілком закономірно і зрозуміло.
З іншого боку, багатьом жінкам очевидно здається, що говорити про повну гендерну рівність на рівні економіки не можна аж поки жінки не будуть компенсовані за те, що вони витрачають багато років свого життя, доглядаючи за дітьми.
– Ви у своїй практиці зустрічаєтеся не лише з британськими родинами, але, можливо, також з родинами емігрантів з різних частин світу, зі Східної Європи. Чи Ви бачите велику культурну різницю між британською родиною і українською родиною?
– Я справді бачу багато родин зі Східної Європи. Де одним із ключових факторів, які справді відрізняють родину і роль батька, зокрема в такій родині східноєвропейській і західноєвропейській, є фактор фізичного насильства. Ця практика справді набагато більше поширена і набагато більше прийнятна культурно у Східній Європі. І до великої міри, це створює проблеми таким родинам емігрантів у Великобританії.
Проблема полягає в тому, що у Великобританії, як і в більшості інших західноєвропейських країн, фізичне насильство над дитиною є злочином. І дуже часто батьки, які б’ють дітей, зокрема таким чином, що діти мають синці, які потім помічають, наприклад, вчителі в школі, обов’язково спричиняє активізацію соціальних служб.
Коли змінюється роль чоловіка і жінки в сім’ї, одним із цікавих наслідків такої зміни є те, що чоловіки стають менше агресивними. І це має дуже вражаючі наслідки для суспільства. Наприклад, якщо подивитися на кількість вбивств у Великобританії, то вона скоротилася вдвічі за останні десять років. Зараз у Великобританії є п’ятсот з чимось вбивств на рік і якщо подивитися на це насильство і злочинність, то вона дуже серйозно падає за останній час.
І факторів очевидно є багато, але один із ключових факторів те, що фізичного насильства, яке діти бачать в сім’ї, стає все менше і менше, і через те діти стають менше агресивними. І коли вони виростають, є менший ризик того, що вони будуть фізично над кимось знущатися.
– В одній старій книзі, про яку всі знають, але мало хто в неї заглядає, написано так: «Авраам народив Ісака, Ісак народив Якова» і так далі, і так далі, і так далі. Потім цю справу довірили жінкам, жінки почали відбирати у чоловіків всі інші функції – заробляння грошей і так далі. Що тепер залишається чоловікам? Що є тепер чоловіча функція?
Почуття батька до дитини є одним із тих факторів, які нас роблять людьми
І справді, з часів, мабуть, палеоліту до сьогодні роль чоловіка змінювалася дуже кардинально. Особливо за останні кілька років вона змінилася дуже сильно. Наприклад, такі фактори, як годування дитини, піклування про дитину, батьківська відпустка після народження дітей справді вражаюче змінилися за останній час.
І все більше і більше чоловіків беруть участь у вихованні дітей. Є більше родин тепер, в яких чоловіки мають – я би не сказав, що це якась другорядна роль, це просто інша роль, – де чоловік бачить свою роль не тільки і не стільки як голова цієї родини або людина, яка заробляє найбільше грошей, яка утримує родину, а все більше й більше як певний баланс між своєю працею, своєю роботою і доглядом за дітьми.
Також щороку є більше й більше чоловіків, які вирішують взагалі не працювати. Це так звані housefathers або househusbands, які працюють вдома. Вони доглядають за дітьми, куховарять і таке інше. В той час як жінка заробляє переважно більше грошей. З мого досвіду, переважна більшість таких чоловіків почуваються дуже добре.
– Зараз багато уваги в Англії приділяється цій темі у зв’язку з тим, що у принца Вільяма і його дружини Кейт народився хлопчик, і говориться якраз про те, наскільки сильно змінилася чоловіча роль в родині. Оскільки батько принца Вільяма, принц Чарльза, свого батька побачив його вперше тоді, коли йому було 2 роки, всі говорять про те, наскільки він мало приділяв уваги вихованню свого сина в ті часи. Цей молодий модерний батько говорить про те, що він вперше поміняв синові підгузник, він буде займатися своєю дитиною практично на рівні зі своєю дружиною. Чи це є загальна практика у британському суспільстві?
– Практика не є загальною, але вона все більше і більше поширюється. Мені здається, що більше ніж дві третини чоловіків, наприклад, є присутні під час пологів. Більшість чоловіків, це точно, беруть участь у годуванні, у піклуванні за дитиною, перевдяганні підгузників і таке інше. І тому принц в цьому випадку зовсім не є винятком.
Загалом, якщо говорити про вплив таких змін на психологію дитини, ми думаємо професійно, що такі зміни скоріш за все, є позитивними. Через те, що чим більша роль батька у житті дитини, тим кращі є показники по низці факторів в емоційному розвитку, когнітивному розвитку і так далі.
– Останнім часом дедалі більше дітей народжуються поза шлюбом і в Британії, і в Україні. Яка є роль тата в житті такої дитини?
– Тут, на мою думку, важливим фактором є не так формальний статус такого чоловіка, як його роль в житті дитини. Якщо чоловік має суттєву роль, то я думаю, що формальний статус є набагато менше важливим.
– Багато чоловіків говорять про те, що їхня мета в житті – це робота, це самореалізація, в той час як жінки і далі продовжують говорити про те, що серед їхніх головних цінностей життєвих є шлюб і виховання дітей. Якщо такі люди зустрічаються у шлюбі, то роль головного вихователя переходить до жінки, менше цим займається чоловік. Чи далі у шлюбі ці ролі змінюються, чи все ж таки головна відповідальність за виховання дитини все одно лягає на жінку?
– У Великобританії немає рівності між чоловіками і жінками. Якщо подивитися на зарплати, або на кількість жінок, які керують великими корпораціями. З іншого боку, ця ситуація вирівнюється щороку.
Одним із принципових факторів, чому такої повної рівності немає у Великобританії, є власне те, про що Ви говорите. Про те, що все таки багато жінок надають перевагу догляду за дітьми перед своєю кар’єрою. До певної міри це цілком закономірно і зрозуміло.
З іншого боку, багатьом жінкам очевидно здається, що говорити про повну гендерну рівність на рівні економіки не можна аж поки жінки не будуть компенсовані за те, що вони витрачають багато років свого життя, доглядаючи за дітьми.
– Ви у своїй практиці зустрічаєтеся не лише з британськими родинами, але, можливо, також з родинами емігрантів з різних частин світу, зі Східної Європи. Чи Ви бачите велику культурну різницю між британською родиною і українською родиною?
Одним із ключових факторів, які відрізняють родину і роль батька в родині східноєвропейській і західноєвропейській, є фактор фізичного насильства. Ця практика більше поширена у Східній Європі
Фізичного насильства в сім’ї стає все менше і через те діти стають менше агресивними
Проблема полягає в тому, що у Великобританії, як і в більшості інших західноєвропейських країн, фізичне насильство над дитиною є злочином. І дуже часто батьки, які б’ють дітей, зокрема таким чином, що діти мають синці, які потім помічають, наприклад, вчителі в школі, обов’язково спричиняє активізацію соціальних служб.
Коли змінюється роль чоловіка і жінки в сім’ї, одним із цікавих наслідків такої зміни є те, що чоловіки стають менше агресивними. І це має дуже вражаючі наслідки для суспільства. Наприклад, якщо подивитися на кількість вбивств у Великобританії, то вона скоротилася вдвічі за останні десять років. Зараз у Великобританії є п’ятсот з чимось вбивств на рік і якщо подивитися на це насильство і злочинність, то вона дуже серйозно падає за останній час.
І факторів очевидно є багато, але один із ключових факторів те, що фізичного насильства, яке діти бачать в сім’ї, стає все менше і менше, і через те діти стають менше агресивними. І коли вони виростають, є менший ризик того, що вони будуть фізично над кимось знущатися.