Деніел Бер – новий посол США в ОБСЄ. Під час організації щорічної наради з проблем імплементації питань з людського виміру в діяльності ОБСЄ, що відбувалася у Варшаві, Бер розмовляв з кореспондентом Радіо Свобода Рікардом Йозв’яком. Йшлося про наближення президентських виборів в Азербайджані, ситуацію в Білорусі, також позицію американського посла – як одного з небагатьох відкритих геїв – щодо становища ЛГБТ-спільнот у Росії. Насамперед, Деніел Бер розповів Радіо Свобода, як він розглядає свою діяльність в ОБСЄ, чи хотів би посол США звернути більш конкретну увагу на якісь окремі країни.
– Очевидно, що тиск є досить важливою частиною діяльності ОБСЄ. Але є і фактори привабливості. Я маю на увазі, і це дійсно моя думка, що ОБСЄ може підтримати і допомогти через свої незалежні установи якраз привабливими пропозиціями для держав в рамках організації. Це й технічна допомога на місцях на постійній основі. Що дає урядам дійсно продемонструвати – не лише іншим країнам, але й своїм власним громадянам – прихильність влади до досягнення прогресу. Це також дає можливість продемонструвати міжнародним інвесторам та іншим в економіці країни, що влада тут прихильна до покращення управління, прогресу щодо відкритої економіки та прихильності до регіональної стабільності.
– Яка Ваша думка про наступні вибори президента в Азербайджані?
– Я думаю, що тут складається дуже складна ситуація. Спостерігається великий тиск на громадянське суспільство, і є серйозні питання щодо незалежності ЗМІ. Там має місце великий тиск на незалежних журналістів, як, наприклад, на Хадіджу Ісмаїлову, мужню, вражаючу, учасницю журналістських розслідувань, яка вказує на корупцію у владі. Я думаю, в Азербайджані одним із показників прогресу було б, коли демократичні лідери бачили б у таких журналістах, які ведуть свої розслідування, не лише позитивну критику, а й частину рішень для покращення управління для благ народу. Вам необхідні такі голоси, щоб демонструвати, що невірно, що необхідно виправляти… Так що будь-який тиск і намагання припинити діяльність ЗМІ в Азербайджані у день виборів, я вважаю, викликає жаль.
– Як Ви сприймаєте Білорусь, де, як виглядає, мало змін?
– Я приїхав сюди з Вашингтона, і одне з питань, над яким я працював із колегами з різних країн у США, було досить вдало викладене в резолюції Ради з прав людини (ООН), яку обґрунтував спеціальний доповідач з питань Білорусі. Зрозуміло, що світ вказує на те, що в Білорусі залишаються серйозні проблеми в царині прав людини. Ви абсолютно праві, що нічого тут не змінилося за останній час. І це буде вимагати від верховного керівництва змін у напрямках діяльності. Це можливість вибору, і коли він буде зроблений заради досягнення прогресу, я думаю, що Олександр Лукашенко буде бачити, що є великі переваги як для нього, так і для народу Білорусі.
– Ви один із дуже небагатьох відкритих геїв серед американських послів, і у Вашій роботі посла ОБСЄ Вам доведеться мати багато справ із Росією. Чи Вас це не лякає трохи, у зв’язку з подіями в Росії останнього часу?
– Ні, такого немає. Я маю на увазі, що набагато важливішим за те, що я гей-дипломат, є факт – що я посол Сполучених Штатів Америки. У мене вже склалися добрі робочі стосунки з моїм російським колегою в ОБСЄ. Ми вже кілька разів мали розмови. Я пояснив йому, що буду прямим і відкритим з ним та запропонував йому те ж саме щодо мене і я не бачу жодного реального неспокою щодо цього… Ми пояснили наше занепокоєння з приводу законодавства Росії, яке, варто зауважити, не просто обмежує права лесбійок, гомосексуалів, трансґендерів чи бісексуалів (ЛГТБ-спільнот), воно обмежує права всіх громадян… Це трапляється там, знову й знову, у контексті багатьох проблем з правами людини… Це стосується й закону про так званих іноземних агентів, набігів поліції на неурядові організації… Тому ми повинні пам’ятати, що закон про заборону пропаганди гомосексуалізму не один такий там.
– Очевидно, що тиск є досить важливою частиною діяльності ОБСЄ. Але є і фактори привабливості. Я маю на увазі, і це дійсно моя думка, що ОБСЄ може підтримати і допомогти через свої незалежні установи якраз привабливими пропозиціями для держав в рамках організації. Це й технічна допомога на місцях на постійній основі. Що дає урядам дійсно продемонструвати – не лише іншим країнам, але й своїм власним громадянам – прихильність влади до досягнення прогресу. Це також дає можливість продемонструвати міжнародним інвесторам та іншим в економіці країни, що влада тут прихильна до покращення управління, прогресу щодо відкритої економіки та прихильності до регіональної стабільності.
– Яка Ваша думка про наступні вибори президента в Азербайджані?
– Я думаю, що тут складається дуже складна ситуація. Спостерігається великий тиск на громадянське суспільство, і є серйозні питання щодо незалежності ЗМІ. Там має місце великий тиск на незалежних журналістів, як, наприклад, на Хадіджу Ісмаїлову, мужню, вражаючу, учасницю журналістських розслідувань, яка вказує на корупцію у владі. Я думаю, в Азербайджані одним із показників прогресу було б, коли демократичні лідери бачили б у таких журналістах, які ведуть свої розслідування, не лише позитивну критику, а й частину рішень для покращення управління для благ народу. Вам необхідні такі голоси, щоб демонструвати, що невірно, що необхідно виправляти… Так що будь-який тиск і намагання припинити діяльність ЗМІ в Азербайджані у день виборів, я вважаю, викликає жаль.
– Як Ви сприймаєте Білорусь, де, як виглядає, мало змін?
В Білорусі залишаються серйозні проблеми в царині прав людини. Нічого тут не змінилося за останній час
– Ви один із дуже небагатьох відкритих геїв серед американських послів, і у Вашій роботі посла ОБСЄ Вам доведеться мати багато справ із Росією. Чи Вас це не лякає трохи, у зв’язку з подіями в Росії останнього часу?
Ми пояснили наше занепокоєння з приводу законодавства Росії, яке обмежує права всіх громадян