Київ – МОЗ знову закупило «швидкі» зі скандалом: головний переможець тендеру нібито витратить на устаткування нових авто вдвічі більше, ніж на саме обладнання. І поки державні експерти визнають закупівлю економічно доцільною, незалежні наголошують на тому, що нераціонального використання коштів все одно не вдалося б уникнути, адже загальна вартість торгів була оголошена завчасно, а відтак дешевших цінових пропозицій їх учасники не пропонували.
«Цілковито відкритими і прозорими» називають цьогорічні тендерні торги щодо закупівлі карет швидкої допомоги у Міністерстві охорони здоров’я, які відбувалися не лише за участю преси, депутатів та громадських організацій, але і з он-лайн трансляцією на сайті МОЗ. Здавалося б, за такої публічності 922 мільйони гривень, які держава у 2013 році виділила на придбання «швидких», мали розподілити без фінансових махінацій, якими позначилась подібна процедура у минулому році.
Однак голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань фінансових зловживань у МОЗ, депутат від «Батьківщини» Анатолій Дирів гучно заявив, що торги вкотре відбулися нечесно, адже головного переможця, у якого МОЗ мало закупити 1063 автомобілі екстреної допомоги класу «В» за ціною 650 тисяч гривень за одиницю, визначили наперед. На таку інформацію миттєво відреагували журналісти, які в результаті розслідування, дійшли висновку, що карети швидкої, справді, можна було купити дешевше: щонайменше на 100 тисяч гривень за авто.
Понад третину від передбачених коштів витратять на переобладнання авто
Між тим такі закиди головний переможець тендеру НПО «Практика» спростував, назвавши їх «хибними» та такими, що «не витримують критики».
«Причину (журналісти – ред.) називають лише одну: шассі для «швидкої» коштує 200-250 тисяч гривень, обладнання – близько 200 тисяч, відповідно, увесь автомобіль повинен коштувати 450 тисяч. …Утім, журналісти вирішили, що можна забути про роботи і матеріали з обладнання і просто додати вартість обладнання та автомобілю (шассі) і отримати ціну одного АСПМ», – йдеться в офіційній заяві підприємства. При цьому зауважується, що майже третину вартості автомобіля «швидкої» становить вартість робіт із її переобладнання (для того, щоб зі звичайного фургону створити «лікарню на колесах», необхідно здійснити «понад сотні технологічних операцій», мовиться у документі).
Утім, як виявилось пізніше, ціна переобладнання автомобіля на цьому підприємстві є фіксованою – 290 тисяч гривень. А це становить понад третину від передбаченої тендером ціни за одне авто.
Економія коштів – близько 6-7 мільйонів – голова робочої групи МОЗ
Радіо Свобода спробувало взяти коментар у начальника управління моніторингу державних цільових програм та держзакупівель МОЗ Галини Довганчин, однак поки що не отримало відповіді на свій інформаційний запит.
Між тим, результати двох державних цінових експертиз показали, що закупівля МОЗ була здійснена за цінами «нижчими середньо ринкових», а відтак є «економічно ефективною».
Ба більше, за словами голови робочої групи з профільного супроводу закупівлі автомобілів швидкої медичної допомоги Михайла Стрельникова, МОЗ навіть вдалося зекономити.
«Є економія коштів – близько 6-7 мільйонів. Тобто на ці кошти будуть закуплені додаткові автомобілі для потреб екстрено медичної допомоги», – наголошує він.
У МОЗ проблеми з тендерами через надто велике фінансування – експерт
Тим часом Юрій Ніколов – співзасновник видання «Наші гроші», яке спеціалізується на тендерних закупівлях, – зауважує, що МОЗ все одно б не закупила швидкі за меншою ціною, адже у торгах не брали участі фірми із дешевшими ціновими пропозиціями, бо уряд завчасно оголосив конкретну суму, яку виділив на закупівлю машин.
«Усі, хто на тендер подався, зробили заявки дуже близькі до вказаної урядом суми. Якби уряд хотів, аби закупівля була більш ефективною, більш економічно вигідною для бюджету, то вже на цій стадії можна було б краще рахувати, краще шукати по всій Україні тих фахівців, які могли б зробити це дешевше і вже з ними проводити експертні консультації для отримання значно меншої ціни при виділенні коштів з бюджету», – говорить він.
При цьому експерт наголошує, що без участі податкової не можна конкретно встановити, хто саме отримає «відкат» від такого тендеру. Однак, ймовірно, що він дістанеться лобістам цієї закупівлі. А лобіювали її усі, хто причетний до «теми» (включно з міністром та його заступниками, членами уряду і самим президентом), пояснює Ніколов.
В цілому ж постійні проблеми з тендерами МОЗ експерт вбачає у надто великому фінансуванні цієї держструктури, а відтак і чималій кількості охочих розподілити ці кошти.
«Цілковито відкритими і прозорими» називають цьогорічні тендерні торги щодо закупівлі карет швидкої допомоги у Міністерстві охорони здоров’я, які відбувалися не лише за участю преси, депутатів та громадських організацій, але і з он-лайн трансляцією на сайті МОЗ. Здавалося б, за такої публічності 922 мільйони гривень, які держава у 2013 році виділила на придбання «швидких», мали розподілити без фінансових махінацій, якими позначилась подібна процедура у минулому році.
Однак голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань фінансових зловживань у МОЗ, депутат від «Батьківщини» Анатолій Дирів гучно заявив, що торги вкотре відбулися нечесно, адже головного переможця, у якого МОЗ мало закупити 1063 автомобілі екстреної допомоги класу «В» за ціною 650 тисяч гривень за одиницю, визначили наперед. На таку інформацію миттєво відреагували журналісти, які в результаті розслідування, дійшли висновку, що карети швидкої, справді, можна було купити дешевше: щонайменше на 100 тисяч гривень за авто.
Понад третину від передбачених коштів витратять на переобладнання авто
Між тим такі закиди головний переможець тендеру НПО «Практика» спростував, назвавши їх «хибними» та такими, що «не витримують критики».
«Причину (журналісти – ред.) називають лише одну: шассі для «швидкої» коштує 200-250 тисяч гривень, обладнання – близько 200 тисяч, відповідно, увесь автомобіль повинен коштувати 450 тисяч. …Утім, журналісти вирішили, що можна забути про роботи і матеріали з обладнання і просто додати вартість обладнання та автомобілю (шассі) і отримати ціну одного АСПМ», – йдеться в офіційній заяві підприємства. При цьому зауважується, що майже третину вартості автомобіля «швидкої» становить вартість робіт із її переобладнання (для того, щоб зі звичайного фургону створити «лікарню на колесах», необхідно здійснити «понад сотні технологічних операцій», мовиться у документі).
Утім, як виявилось пізніше, ціна переобладнання автомобіля на цьому підприємстві є фіксованою – 290 тисяч гривень. А це становить понад третину від передбаченої тендером ціни за одне авто.
Економія коштів – близько 6-7 мільйонів – голова робочої групи МОЗ
Радіо Свобода спробувало взяти коментар у начальника управління моніторингу державних цільових програм та держзакупівель МОЗ Галини Довганчин, однак поки що не отримало відповіді на свій інформаційний запит.
Між тим, результати двох державних цінових експертиз показали, що закупівля МОЗ була здійснена за цінами «нижчими середньо ринкових», а відтак є «економічно ефективною».
Ба більше, за словами голови робочої групи з профільного супроводу закупівлі автомобілів швидкої медичної допомоги Михайла Стрельникова, МОЗ навіть вдалося зекономити.
«Є економія коштів – близько 6-7 мільйонів. Тобто на ці кошти будуть закуплені додаткові автомобілі для потреб екстрено медичної допомоги», – наголошує він.
У МОЗ проблеми з тендерами через надто велике фінансування – експерт
Тим часом Юрій Ніколов – співзасновник видання «Наші гроші», яке спеціалізується на тендерних закупівлях, – зауважує, що МОЗ все одно б не закупила швидкі за меншою ціною, адже у торгах не брали участі фірми із дешевшими ціновими пропозиціями, бо уряд завчасно оголосив конкретну суму, яку виділив на закупівлю машин.
Якби уряд хотів, аби закупівля була більш ефективною, то можна було б краще шукати фахівців, які могли б зробити це дешевшеЮрій Ніколов
При цьому експерт наголошує, що без участі податкової не можна конкретно встановити, хто саме отримає «відкат» від такого тендеру. Однак, ймовірно, що він дістанеться лобістам цієї закупівлі. А лобіювали її усі, хто причетний до «теми» (включно з міністром та його заступниками, членами уряду і самим президентом), пояснює Ніколов.
В цілому ж постійні проблеми з тендерами МОЗ експерт вбачає у надто великому фінансуванні цієї держструктури, а відтак і чималій кількості охочих розподілити ці кошти.