Мінськ – Новина про можливий вихід України з СНД нікого особливо не здивувала у столиці цієї Співдружності – Мінську, як у Виконкомі СНД, так і в МЗС Білорусі. Як вважають спостерігачі, причина в тому, що СНД вже давно напівмертва організація.
В офіційному коментарі голови Виконкому СНД Сергія Лебедєва з приводу відмови України від головування у Співдружності зазначено, що це рішення сприймається, «як подія, що сталася». Лебедєв висловлює жаль, каже про внутрішньополітичну кризу в Україні, але навіть не згадує причину цього кроку – військову агресію Росії в Криму.
Речник МЗС Білорусі Дмитро Мирончик якийсь натяк на реальну причину цього кроку Києва все ж зробив. «Що стосується заяви української сторони щодо припинення її головування, то ми, безумовно, шкодуємо про ухвалене Україною рішення, хоча і розуміємо його мотиви», – зауважив Мирончик.
Офіційний представник МЗС Білорусі під час брифінгу так і не зміг відповісти, чи визнає Мінськ анексію Росією Криму, чи вважає півострів територією України? Він лише посилався на заяву, яку раніше зробило МЗС Білорусі з цього приводу.
У цій заяві водночас озвучується критика «однобокого трактування принципів міжнародного права» та про готовність Мінська стати посередником у конфлікті Києва і Москви.
Протягом кількох тижнів і президент Лукашенко, і МЗС Білорусі відверто не підтримали жодну зі сторін в конфлікті щодо Криму. Спостерігачі не виключають, що це робиться для того, щоб залишити Білорусі потенційну роль посередника.
На думку політолога з Мінська Олексія Короля, цей «дипломатичний шпагат» Білорусь робить, щоб і Москва, і Київ – кожен із них – сприймали такі заяви Мінська на свою користь.
«Цілком залежний від Росії Олександр Лукашенко все ж прагне зберегти імідж політика, який вміє грати на суперечках між Заходом і Сходом та залишити собі можливість лавірування на Заході, коли виникне реальна загроза із Росії», – зазначає політолог.
Наразі такої загрози нема, каже Олексій Король, тому що Лукашенко влаштовує Путіна.
Інший білоруський спостерігач Олександр Зімовський лише тішиться можливому виходу України з СНД і має надію, що це остаточно зруйнує цю організацію.
«Сам я ставлюся до СНД негативно: український приклад показує, що ніяким переговорним майданчиком СНД не є. Ось тому я і кажу, що «прощавай, СНД!» На моє глибоке переконання, в цій організації нині немає жодного сенсу», – наголошує Олександр Зімовський.
Постійний повноважний представник України в органах СНД Іван Бунечко вже склав з себе повноваження голови Ради постійних представників держав Співдружності.
В офіційному коментарі голови Виконкому СНД Сергія Лебедєва з приводу відмови України від головування у Співдружності зазначено, що це рішення сприймається, «як подія, що сталася». Лебедєв висловлює жаль, каже про внутрішньополітичну кризу в Україні, але навіть не згадує причину цього кроку – військову агресію Росії в Криму.
Речник МЗС Білорусі Дмитро Мирончик якийсь натяк на реальну причину цього кроку Києва все ж зробив. «Що стосується заяви української сторони щодо припинення її головування, то ми, безумовно, шкодуємо про ухвалене Україною рішення, хоча і розуміємо його мотиви», – зауважив Мирончик.
Офіційний представник МЗС Білорусі під час брифінгу так і не зміг відповісти, чи визнає Мінськ анексію Росією Криму, чи вважає півострів територією України? Він лише посилався на заяву, яку раніше зробило МЗС Білорусі з цього приводу.
У цій заяві водночас озвучується критика «однобокого трактування принципів міжнародного права» та про готовність Мінська стати посередником у конфлікті Києва і Москви.
Протягом кількох тижнів і президент Лукашенко, і МЗС Білорусі відверто не підтримали жодну зі сторін в конфлікті щодо Криму. Спостерігачі не виключають, що це робиться для того, щоб залишити Білорусі потенційну роль посередника.
На думку політолога з Мінська Олексія Короля, цей «дипломатичний шпагат» Білорусь робить, щоб і Москва, і Київ – кожен із них – сприймали такі заяви Мінська на свою користь.
«Цілком залежний від Росії Олександр Лукашенко все ж прагне зберегти імідж політика, який вміє грати на суперечках між Заходом і Сходом та залишити собі можливість лавірування на Заході, коли виникне реальна загроза із Росії», – зазначає політолог.
Наразі такої загрози нема, каже Олексій Король, тому що Лукашенко влаштовує Путіна.
Інший білоруський спостерігач Олександр Зімовський лише тішиться можливому виходу України з СНД і має надію, що це остаточно зруйнує цю організацію.
«Сам я ставлюся до СНД негативно: український приклад показує, що ніяким переговорним майданчиком СНД не є. Ось тому я і кажу, що «прощавай, СНД!» На моє глибоке переконання, в цій організації нині немає жодного сенсу», – наголошує Олександр Зімовський.
Постійний повноважний представник України в органах СНД Іван Бунечко вже склав з себе повноваження голови Ради постійних представників держав Співдружності.