Київ – Українські правозахисники продовжують працювати в умовах окупованого Криму, допомагаючи його жителям. Одна з них, Ольга Скрипник, голова Центру громадянської просвіти «Альменда» (Ялта, Крим), розповіла про свою роботу і про ситуацію з правами людини в Криму в інтерв’ю «Радiо Свобода» і сайту « Крим.Реалії», під час семінару «підходи до захисту прав людини у східноєвропейських спірних суб’єктах», який проходив у квітні в Стамбулі. У перебігу цього заходу, організованого Міжнародною федерацією за права людини (FIDH), правозахисники з невизнаних і частково визнаних державних утворень Східної Європи ділилися своїм досвідом і обговорювали можливості співпраці.
– Пані Скрипник, як давно Ви займаєтеся правозахисною діяльністю?
– Виникли ми ще в 2008 році, як ініціативна група з прав людини. Займалися просвітницькою діяльністю і безоплатною правовою допомогою незахищеним категоріям населення. Це ті люди, які не можуть собі дозволити адвоката, малозабезпечені. Зокрема, ми відкрили юридичну приймальню. У 2011 році наша організація була офіційно зареєстрована.
Крім того, в 2008 році нами був створений Клуб соціального та правового кіно «Вихід поруч», який працював у Кримському гуманітарному університеті. У цьому виші я працювала викладачем, однак 14 березня 2014 була змушена виїхати за межі Криму.
– Тим не менш, Ви напевно володієте інформацією про ситуацію на півострові. Як зараз йдуть справи з правами людини в Криму?
– Що стосується прав людини, то ситуація погіршилася, хоча я не можу говорити про те, що вона була хорошою до всього цього. Насамперед, погіршення пов’язане з тим, що в Криму з’являється чітка група, яка буде вельми серйозно піддаватися дискримінації і репресіям. Це ті люди, хто хоче зберегти українське громадянство або активно чинили опір окупації, такі як активісти, журналісти, правозахисники, багато діячів науки і культури...
Решта українських військовослужбовців, які не перейшли на сторону самопроголошеного керівництва Криму – також є групою ризику. Частина з них виїхала, але інша частина залишається і піддається серйозній небезпеці.
Зараз в Криму немає українських законів, але немає і російських, які ще не вступили в силу. Створена ситуація по суті є беззаконням. Будь-яке беззаконня призводить до відчуття безкарності... Це рано чи пізно призведе до страшних наслідків, аж до вбивств і викрадень людей, що вже мало місце в Криму...
Ще одна група ризику – етнічна: кримські татари. Їх теж можуть дискримінувати. І є вже факти насильства стосовно представників цієї групи.
Серйозне питання, яке турбує багатьох кримчан, – право на власність, оскільки немає чіткого юридичного статусу, як території, так і людей, які на ній проживають. Незрозуміло, як буде закріплюватися право власності, зокрема, тих людей, які не збираються брати громадянство Російської Федерації і хочуть отримати «вид» на проживання.
Нам відомо про наявність рукописних списків, які є на руках у «дружинників», які чергують на вокзалах. У них занесені імена певних людей, які, в основному, мають відношення до громадських та правозахисних організацій.
– Як, на Ваш погляд, ситуація на півострові може розвиватися далі?
– Тут ми бачимо однозначно новий сюжет, оскільки раніше Росія не вводила у свій склад невизнані республіки. У Криму, цілком можливо, ситуація буде розвиватися інакше.
На півострові з економічних причин може спалахнути обурення місцевого населення, різні прояви невдоволення і опору. І у Криму Росія може почати сценарій посилювання заходів і «закручування гайок». Отже, для цього вона зробить які-небудь дії, швидше за все, провокаційні, з дестабілізації ситуації. Наприклад, це можуть бути будь-які вбивства, розгул злочинності, спровокований, природньо... Росія використовує свій традиційний механізм під гаслом «Безпека понад усе», і тоді Крим може, фактично, потрапити в військовий стан...
Цілком можливо, що Росія захоче створити красиву «картинку» і вкине в Крим значні ресурси. У цьому сенсі буде показовим курортний сезон. Поки що він виглядає як провальний. Якщо ситуація не зміниться, то це обов’язково призведе до напруженості й соціального вибуху.
– Пані Скрипник, як давно Ви займаєтеся правозахисною діяльністю?
– Виникли ми ще в 2008 році, як ініціативна група з прав людини. Займалися просвітницькою діяльністю і безоплатною правовою допомогою незахищеним категоріям населення. Це ті люди, які не можуть собі дозволити адвоката, малозабезпечені. Зокрема, ми відкрили юридичну приймальню. У 2011 році наша організація була офіційно зареєстрована.
Крім того, в 2008 році нами був створений Клуб соціального та правового кіно «Вихід поруч», який працював у Кримському гуманітарному університеті. У цьому виші я працювала викладачем, однак 14 березня 2014 була змушена виїхати за межі Криму.
– Тим не менш, Ви напевно володієте інформацією про ситуацію на півострові. Як зараз йдуть справи з правами людини в Криму?
– Що стосується прав людини, то ситуація погіршилася, хоча я не можу говорити про те, що вона була хорошою до всього цього. Насамперед, погіршення пов’язане з тим, що в Криму з’являється чітка група, яка буде вельми серйозно піддаватися дискримінації і репресіям. Це ті люди, хто хоче зберегти українське громадянство або активно чинили опір окупації, такі як активісти, журналісти, правозахисники, багато діячів науки і культури...
Військовослужбовців, які не перейшли на сторону самопроголошеного керівництва Криму – також є групою ризику
Решта українських військовослужбовців, які не перейшли на сторону самопроголошеного керівництва Криму – також є групою ризику. Частина з них виїхала, але інша частина залишається і піддається серйозній небезпеці.
Зараз в Криму немає українських законів, але немає і російських, які ще не вступили в силу. Створена ситуація по суті є беззаконням. Будь-яке беззаконня призводить до відчуття безкарності... Це рано чи пізно призведе до страшних наслідків, аж до вбивств і викрадень людей, що вже мало місце в Криму...
Ще одна група ризику – етнічна: кримські татари. Їх теж можуть дискримінувати. І є вже факти насильства стосовно представників цієї групи.
Серйозне питання, яке турбує багатьох кримчан, – право на власність, оскільки немає чіткого юридичного статусу, як території, так і людей, які на ній проживають. Незрозуміло, як буде закріплюватися право власності, зокрема, тих людей, які не збираються брати громадянство Російської Федерації і хочуть отримати «вид» на проживання.
Нам відомо про наявність рукописних списків, які є на руках у «дружинників», які чергують на вокзалах. У них занесені імена певних людей, які, в основному, мають відношення до громадських та правозахисних організацій.
– Як, на Ваш погляд, ситуація на півострові може розвиватися далі?
– Тут ми бачимо однозначно новий сюжет, оскільки раніше Росія не вводила у свій склад невизнані республіки. У Криму, цілком можливо, ситуація буде розвиватися інакше.
Крим може, фактично, потрапити в військовий стан
На півострові з економічних причин може спалахнути обурення місцевого населення, різні прояви невдоволення і опору. І у Криму Росія може почати сценарій посилювання заходів і «закручування гайок». Отже, для цього вона зробить які-небудь дії, швидше за все, провокаційні, з дестабілізації ситуації. Наприклад, це можуть бути будь-які вбивства, розгул злочинності, спровокований, природньо... Росія використовує свій традиційний механізм під гаслом «Безпека понад усе», і тоді Крим може, фактично, потрапити в військовий стан...
Курортний сезон виглядає як провальний