Іран під тиском міжнародних санкцій сподівається перетворити нині чинну тимчасову домовленість із міжнародною спільнотою на постійну, готуючись до значних поступок у його ядерній програмі в обмін на скасування економічних і політичних обмежень. Але в Ірані є й течія консерваторів, які вимагають зберегти ядерну програму недоторканною. Як вважають, однією з причин є недовіра до світової спільноти по тому, як держави-гаранти виявилися нездатними захистити Україну, що віддала свою ядерну зброю.
Група іранських консерваторів усе гучніше виступає проти переговорів Тегерана навколо його ядерної програми. Днями вони вийшли на вулицю у столиці Ірану, щоб донести свій протест до влади. Серед учасників і промовців були не тільки студенти, частина яких в Ірані стоїть на радикальних ісламістських позиціях, чи ультраконсервативні парламентарі, але й низка колишніх урядовців із влади попереднього президента-консерватора Махмуда Ахмадінежада.
Зібрання пройшло під гаслами занепокоєння про національні інтереси Ірану чи про те, що «ядерні права не продаються». А фотографії з нього відразу почали поширювати по іранських сайтах консервативного спрямування.
Офіційно Іран заявляє, що хоче тільки мирного атому й не намагається створити ядерної зброї, як то підозрюють у світі, але доказів цього так і не надав. Ціла низка запроваджених через це міжнародних чи односторонніх санкцій проти Ірану врешті змусила його до переговорів. Влада нинішнього президента Хасана Роугані вже домовилася про тимчасові полегшення в обмін на деякі поступки, а днями почала переговори й про постійну домовленість.
Сам Хасан Роугані звинувачує супротивників переговорів у тому ж, що й вони його. «Звинувачення, брехні, деструктивна поведінка і крикливі заяви, з якими почали виступати проти нашого уряду, рівнозначні виступові проти національних інтересів, проти наказів верховного керівника», – заявив днями президент Ірану, посилаючись на найвищий авторитет у цій країні, верховного керівника аятолу Алі Хаменеї, який і є справжнім керівником цієї держави.
Успіх не гарантований
У Вашингтоні, що є одним із учасників ядерних переговорів із Тегераном, звертають увагу, що вони щойно почалися, і питання на них розглядають дуже нелегкі. Тож, попри вже досягнені успіхи, говорити про остаточну угоду ще зарано, сказала речниця Державного департаменту США Марі Гарф.
«Як ми заявляли у Спільному плані дій, «ніщо не вирішено, доки не вирішено все», так що можна домовитися на 95 відсотків і все ж не мати домовленості. Тому ми зосереджені на тому, щоб домовитися на 100 відсотків», – заявила вона.
Наразі немає певності, що у визначений термін, до 20 липня, вдасться досягти прийнятного для обох сторін компромісу. Серед причин, на які вже звертали увагу в міжнародних колах, – і недовіра, що з’явилася останнім часом до міжнародних домовленостей після того, як одна з них була зірвана.
Йдеться про Будапештську домовленість про гарантії безпеки України, що відмовилася від своєї ядерної зброї. Після окупації й анексії частини української території однією з держав-гарантів Росією інші гаранти не захистили Україну.
Матеріал підготували: Сергій Драчук, Golnaz Esfandiari
Група іранських консерваторів усе гучніше виступає проти переговорів Тегерана навколо його ядерної програми. Днями вони вийшли на вулицю у столиці Ірану, щоб донести свій протест до влади. Серед учасників і промовців були не тільки студенти, частина яких в Ірані стоїть на радикальних ісламістських позиціях, чи ультраконсервативні парламентарі, але й низка колишніх урядовців із влади попереднього президента-консерватора Махмуда Ахмадінежада.
Зібрання пройшло під гаслами занепокоєння про національні інтереси Ірану чи про те, що «ядерні права не продаються». А фотографії з нього відразу почали поширювати по іранських сайтах консервативного спрямування.
Офіційно Іран заявляє, що хоче тільки мирного атому й не намагається створити ядерної зброї, як то підозрюють у світі, але доказів цього так і не надав. Ціла низка запроваджених через це міжнародних чи односторонніх санкцій проти Ірану врешті змусила його до переговорів. Влада нинішнього президента Хасана Роугані вже домовилася про тимчасові полегшення в обмін на деякі поступки, а днями почала переговори й про постійну домовленість.
Сам Хасан Роугані звинувачує супротивників переговорів у тому ж, що й вони його. «Звинувачення, брехні, деструктивна поведінка і крикливі заяви, з якими почали виступати проти нашого уряду, рівнозначні виступові проти національних інтересів, проти наказів верховного керівника», – заявив днями президент Ірану, посилаючись на найвищий авторитет у цій країні, верховного керівника аятолу Алі Хаменеї, який і є справжнім керівником цієї держави.
Успіх не гарантований
У Вашингтоні, що є одним із учасників ядерних переговорів із Тегераном, звертають увагу, що вони щойно почалися, і питання на них розглядають дуже нелегкі. Тож, попри вже досягнені успіхи, говорити про остаточну угоду ще зарано, сказала речниця Державного департаменту США Марі Гарф.
«Як ми заявляли у Спільному плані дій, «ніщо не вирішено, доки не вирішено все», так що можна домовитися на 95 відсотків і все ж не мати домовленості. Тому ми зосереджені на тому, щоб домовитися на 100 відсотків», – заявила вона.
Наразі немає певності, що у визначений термін, до 20 липня, вдасться досягти прийнятного для обох сторін компромісу. Серед причин, на які вже звертали увагу в міжнародних колах, – і недовіра, що з’явилася останнім часом до міжнародних домовленостей після того, як одна з них була зірвана.
Йдеться про Будапештську домовленість про гарантії безпеки України, що відмовилася від своєї ядерної зброї. Після окупації й анексії частини української території однією з держав-гарантів Росією інші гаранти не захистили Україну.
Матеріал підготували: Сергій Драчук, Golnaz Esfandiari