Раду Європи створили після Другої світової війни, намагаючись закріпити уроки цієї бійні. Відтоді минуло 65 років, але виглядає, що Європа повертається до війни, мається на увазі «холодне» протистояння. Що може зробити в нинішній ситуації Рада Європи, адже після анексії Криму Росією підписання міжнародних конвенцій перестало означати, що територіальна цілісність буде недоторканною? Про це молдовська служба Радіо Вільна Європа розпитувала генерального секретаря Ради Європи Тубйорна Ягланда.
– Потрібно подивитися на всі ті досягнення Ради Європи з часу, коли її було створено. Але тепер, коли розгортається українська криза, ми постали перед великим викликом. Я хочу наголосити, що саму цю кризу в Україні спровокували такі проблеми, як відсутність механізму стримувань і противаг влади, відсутність верховенства права, що призвело до системної корупції, зловживання владою, якого люди вже не могли витримати. Сталася революція, яку Росія використала в якості приводу для анексії Криму.
Це все показує, наскільки важливою є Європейська конвенція з прав людини, і дотримання цих стандартів всіма країнами, що підписали конвенцію. В іншому випадку ми стоїмо перед небезпекою інших криз в Європі.
Є в Європі й інші виклики. Наприклад, економічна криза, яка є родючим ґрунтом для екстремістських сил. Ми стикаємося зі зростанням ксенофобії, нападами на меншини, які також підривають стабільність в Європі.
– Значною мірою завдяки Вашим зусиллям вдалося звільнити спостерігачів ОБСЄ з полону проросійських сепаратистів у Слов’янську. Як Вам вдалося їх переконати?
– Гадаю, що пан Володимир Лукін, який був правозахисником із добрими контактами в керівництві Росії, був дуже вдалою кандидатурою для того, щоб передати послання сепаратистам. Також зіграв роль дзвінок канцлера Німеччини Ангели Меркель до президента Путіна, який пообіцяв зробити усе, щоби їх звільнити. Це була комбінація переговорів та тиску, і дій президента Путіна. Я лише пообіцяв панові Лукіну поїхати в Донецьк, де відбулося звільнення.
– У Відні починається конференція Ради Європи, де йтиметься також про Україну та східне партнерство ЄС. Що ви будете обговорювати?
– Відправним пунктом обговорення на міністерській зустрічі буде мій щорічний звіт про головні тренди в сфері прав людини і верховенства права в Європі. І, звичайно, українська криза, яка стала глибокою європейською кризою, – це буде одним із головних пунктів обговорення.
Щодо головних трендів, то я бачу значні проблеми у деяких країнах-членах Ради Європи, які не мають ефективних механізмів стримувань і противаг, і не мають незалежної судової влади. Є проблеми зі свободою ЗМІ, що веде про проблем з корупцією та зловживанням владою, подібних до тих, що були в Україні.
Також ми бачимо, що заходи економії, запроваджені в багатьох країнах у відповідь на економічну кризу, шкодять не лише правам людини, але і соціальним правам. І третя тенденція – зростання дискримінації та ненависті щодо меншин. Частими випадки вживання мови ненависті, расизму, в чому я вбачаю небезпеку для європейської безпеки.
Я наголошую, що проблеми є всюди, вони відрізняються своєю глибиною в різних країнах. Але немає країн, де би взагалі не було проблем.
Матеріал підготували: Іоланда Баділіта, Марія Щур
– Потрібно подивитися на всі ті досягнення Ради Європи з часу, коли її було створено. Але тепер, коли розгортається українська криза, ми постали перед великим викликом. Я хочу наголосити, що саму цю кризу в Україні спровокували такі проблеми, як відсутність механізму стримувань і противаг влади, відсутність верховенства права, що призвело до системної корупції, зловживання владою, якого люди вже не могли витримати. Сталася революція, яку Росія використала в якості приводу для анексії Криму.
Це все показує, наскільки важливою є Європейська конвенція з прав людини, і дотримання цих стандартів всіма країнами, що підписали конвенцію. В іншому випадку ми стоїмо перед небезпекою інших криз в Європі.
Є в Європі й інші виклики. Наприклад, економічна криза, яка є родючим ґрунтом для екстремістських сил. Ми стикаємося зі зростанням ксенофобії, нападами на меншини, які також підривають стабільність в Європі.
– Значною мірою завдяки Вашим зусиллям вдалося звільнити спостерігачів ОБСЄ з полону проросійських сепаратистів у Слов’янську. Як Вам вдалося їх переконати?
– Гадаю, що пан Володимир Лукін, який був правозахисником із добрими контактами в керівництві Росії, був дуже вдалою кандидатурою для того, щоб передати послання сепаратистам. Також зіграв роль дзвінок канцлера Німеччини Ангели Меркель до президента Путіна, який пообіцяв зробити усе, щоби їх звільнити. Це була комбінація переговорів та тиску, і дій президента Путіна. Я лише пообіцяв панові Лукіну поїхати в Донецьк, де відбулося звільнення.
– У Відні починається конференція Ради Європи, де йтиметься також про Україну та східне партнерство ЄС. Що ви будете обговорювати?
– Відправним пунктом обговорення на міністерській зустрічі буде мій щорічний звіт про головні тренди в сфері прав людини і верховенства права в Європі. І, звичайно, українська криза, яка стала глибокою європейською кризою, – це буде одним із головних пунктів обговорення.
Щодо головних трендів, то я бачу значні проблеми у деяких країнах-членах Ради Європи, які не мають ефективних механізмів стримувань і противаг, і не мають незалежної судової влади. Є проблеми зі свободою ЗМІ, що веде про проблем з корупцією та зловживанням владою, подібних до тих, що були в Україні.
Також ми бачимо, що заходи економії, запроваджені в багатьох країнах у відповідь на економічну кризу, шкодять не лише правам людини, але і соціальним правам. І третя тенденція – зростання дискримінації та ненависті щодо меншин. Частими випадки вживання мови ненависті, расизму, в чому я вбачаю небезпеку для європейської безпеки.
Я наголошую, що проблеми є всюди, вони відрізняються своєю глибиною в різних країнах. Але немає країн, де би взагалі не було проблем.
Матеріал підготували: Іоланда Баділіта, Марія Щур